Укриття чи закриття: що бізнес думає про безпекові ідеї Кабміну та що з ними не так

Головне:

• Нові строки: ОВА збиратимуть дані про виконання вимог до 4 березня, а вже за цими результатами уряд визначить подальші кроки.
• Позиція бізнесу: бізнес-асоціації закликають державу запровадити компенсації та забезпечити сховища в громадах, а не перекладати свої функції на підприємців.
• Виклики для сфери послуг: у б'юті-галузі заявляють про ризик закриття через специфіку послуг, а ресторани й готелі не мають чітких правил на випадок відмови гостей іти в укриття.
• Дедлайн 4 грудня: юридично старий строк досі чинний, тому для отримання відстрочки компаніям доведеться доводити реальний старт робіт документами.

Що змінює проєкт уряду

На початку вересня Кабінет міністрів ухвалив постанову (№ 1092), якою оновив правила роботи бізнесу під час повітряних тривог, зокрема за "жовтого" рівня небезпеки. За цими нормами бізнес може продовжувати діяльність лише за наявності захисних споруд, тимчасового або постійного укриття для персоналу та відвідувачів.

Для виконання нових вимог чиновники надали бізнесу перехідний період – до 4 грудня. Проте представники бізнес-спільноти заявили про неможливість виконати норми у встановлений строк. Передусім, це стосується малого бізнесу, який не має фінансової або технічної можливості облаштувати власні укриття.

Відтак, минулого тижня уряд визнав необхідність перегляду правил, аби не допустити призупинення економічної діяльності. Прем’єр-міністр Сергій Корецький анонсував відтермінування вимог та оновлення підходів згаданої постанови.

Згідно із запропонованими змінами, до 4 березня 2027 року обласні військові адміністрації здійснюватимуть збір даних щодо виконання безпекових вимог на місцях. Лише після цього уряд ухвалюватиме подальші рішення.

У Спілці українських підприємців (СУП) звернули увагу, що, згідно з проєктом уряду, передбачається продовження перехідного періоду до 4 квітня 2027 року для підприємств, які документально підтвердили початок облаштування укриття. Для тих, хто ще здійснює будівництво або реконструкцію захисних споруд, час підготовки продовжили до 4 червня.

Читайте також: Тривоги в Україні по-новому: як змінились правила для різних закладів та їх клієнтів

Крім перенесення дедлайнів, проєкт акта передбачає диференціацію вимог до бізнесу. Критерії до укриттів чи безпечних просторів залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, які одночасно перебувають на об’єкті.

Також підприємцям дозволять користуватися мобільними захисними конструкціями або укриттями сусідніх будівель за умови достатньої місткості. Проте заклад має проінформувати людей про розташування такого сховища.

Чи рятує бізнес перенесення дедлайнів

Запропоновані зміни до постанови дають бізнесу додатковий час та враховують значну частину їхніх пропозицій, однак все ще не знімають фінансового навантаження. Спроби компаній масово виконати початкові норми постанови спричинили різкий попит на захисні споруди та зростання цін.

Як зауважують у СУП, частина компаній зіткнулася з чергами на виготовлення та монтаж укриттів, складними процедурами погодження та обмеженою доступністю захисних споруд. Ба більше, вартість окремих мобільних укриттів зросла з 600-800 тисяч до 1,2-1,4 мільйона гривень.

Хоча в Спілці позитивно оцінюють готовність Мінекономіки враховувати позицію бізнесу, у проєкті все ще не врегульовано низку питань. Зокрема, питання компенсації витрат, податкових стимулів, спрощення встановлення мобільних укриттів на орендованих територіях та диференціації вимог для окремих категорій підприємств.

Найскладніша ситуація у прифронтових громадах, які працюють в умовах постійних обстрілів, пояснює голова ГС "Національна платформа малого та середнього бізнесу" Ганна Стрикун у коментарі РБК-Україна. Якщо малий бізнес там буде змушений постійно зупинятися або взагалі припиняти роботу через відсутність укриттів, це призведе до скорочення робочих місць і втрати надходжень до місцевих бюджетів.

"Якщо в громаді немає доступного укриття, якщо власник орендованого приміщення не має технічної можливості його облаштувати, а найближчі захисні споруди недоступні для відвідувачів, то навіть додаткові три місяці нічого не змінять", – вказує Ганна Стрикун.

За словами голови Національної платформи МСБ, держава має не перекладати на підприємців власні функції, а запровадити зрозумілий і реалістичний механізм відповідальності кожної сторони. Відтак, обов’язок влади – забезпечити наявність та належний стан доступних укриттів у громадах.

Тим часом обов’язок бізнесу, додає вона, полягає у сповіщенні про тривогу, проведенні інструктажів для працівників і розміщенні біля входу інформації з адресою найближчого сховища. Відвідувач натомість має самостійно вирішувати, чи заходити до закладу під час повітряної тривоги та чи спускатися в укриття.

"Ми переконані, що не можна вимагати від бізнесу того, що він фізично не здатний забезпечити. Наш принцип: держава має створювати умови для безпечної роботи бізнесу, а не ставити його перед вибором – закритися або взяти на себе функції держави", – наголошує Ганна Стрикун.

Як на нові правила реагують різні галузі

Практичне виконання нових безпекових правил викликало неоднозначну реакцію серед представників різних сфер бізнесу. Критично постанову сприйняли в індустрії краси, де більшість процесів зупинити під час сигналу тривоги неможливо.

Як зазначила у коментарі РБК-Україна засновниця бізнес-школи The Concepts. Beauty&Medical Business School Наталія Гончаренко, виконання цих вимог є нереальним для галузі. Більшість процедур неможливо переривати, а отже, їх потрібно прибирати з меню послуг, що може призвести до закриття десятків тисяч підприємств б'юті-сфери.

Тим часом у ресторанній сфері ключовими проблемами залишаються технічна невизначеність та юридична відповідальність за відвідувачів. Як зазначає експертка ресторанного ринку Ольга Насонова у коментарі РБК-Україна, через відсутність державних критеріїв заклади змушені визначати безпечні місця самостійно.

Крім того, за її словами, заклади наразі працюють над системами додаткового сповіщення гостей щодо рівнів тривоги. Водночас відкритим залишається питання відповідальності за відвідувачів, які відмовляються залишати залу під час тривоги. Щоб убезпечити себе від можливих претензій, є пропозиції фіксувати такі відмови на відео або підписувати з гостями короткі угоди.

Читайте також: Близько 20% ресторанів в Києві можуть взяти "паузу" на зиму: чому заклади закриваються

Зі схожими викликами через велику кількість гостей стикається і готельна індустрія. Як розповів засновник і CEO Ribas Hotels Group Артур Лупашко, у мережі позитивно оцінюють намір уряду диференціювати вимоги до місткості укриттів та дозволити використання сусідніх сховищ, проте наголошують на потребі чітких роз'яснень від держави.

"Окремі положення потребують нормативного та методичного уточнення. Зокрема, йдеться про критерії визначення "найпростішого безпечного простору", вимоги до мобільних укриттів, методику розрахунку місткості та порядок підтвердження доступу до укриттів за межами готелю", – зазначає Лупашко.

За його словами, в готелях мережі вже визначають простори в самих будівлях для перебування гостей і працівників під час "жовтої" тривоги. Проте кваліфікувати їх однозначно як безпечні наразі не можуть, оскільки держава ще не встановила чітких критеріїв.

Окремого врегулювання, вказує Лупашко, потребує ситуація, коли гість відмовляється перейти до укриття. На його думку, важливо визначити межі повноважень персоналу, зберігши баланс між безпековими протоколами та конституційними правами людини.

Інші великі гравці ринку уже також адаптуються до чинних вимог. Як повідомив СЕО мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук у коментарі РБК-Україна, наразі 12 кінотеатрів вже забезпечені укриттями або безпечними просторами, а решта перебуває в процесі підготовки до нових вимог.

"У кінотеатрах, де необхідні умови ще не забезпечені, під час жовтого рівня повітряної тривоги сеанси не проводитимуться. Ми ретельно дотримуємося чинних нормативних вимог, а безпека гостей і команди залишається нашим пріоритетом", – зазначив СЕО Multiplex.

Він додав, що правила компенсації для клієнтів залишаються незмінними: у разі скасування показу гостям надають промокоди на наступний візит. Якщо показ відновити неможливо, глядачам компенсують скасований сеанс.

Своєю чергою у компанії "МакДональдз" зберігають вже чинні внутрішні правила – заклади мережі припиняють роботу під час будь-якого рівня тривоги. "Безпека наших працівників і клієнтів завжди залишається пріоритетом компанії. Ми дотримуємося встановлених протоколів безпеки, які наразі залишаються незмінними", – повідомили у пресслужбі мережі РБК-Україна.

Юридичні нюанси: чим доводити початок робіт і як оплачувати простій

Попри запропоноване продовження термінів, на початок листопада зміни до постанови № 1092 офіційно ще не ухвалені. Тому, пояснює юристка практики супроводу бізнесу Juscutum Ольга Завʼязун у коментарі РБК-Україна, формально для підприємств продовжує діяти первинний строк – 4 грудня 2026 року.

Водночас, додає юристка, урядовий проєкт передбачає відтермінування для тих підприємств, які до 4 грудня документально засвідчать початок облаштування укриття або доступ до сусіднього сховища. Ключовим буде не сам факт наявності документа, а можливість довести, що підприємство перейшло від намірів до конкретних дій, спрямованих на виконання вимог постанови.

Чіткого переліку документів та порядку їх перевірки поки немає, тому один платіж чи договір не гарантує відтермінування. За словами Ольги Завʼязун, доказами можуть бути:

• акт обстеження та технічні розрахунки;
• договір із підрядником або постачальником разом із кошторисом;
• платіжні документи;
• листування з орендодавцем чи балансоутримувачем;
• внутрішній наказ про початок робіт і призначення відповідальних осіб.

Крім того, постанова не визначає спеціального органу для перевірки бізнесу під час тривог та не встановлює окремих штрафів. За словами юристки, контроль здійснюватиметься або через уже наявні механізми, або ж влада запропонує нові: військові адміністрації здійснюватимуть моніторинг, ДСНС реагуватиме у сфері цивільного захисту, а Держпраці оцінюватиме безпеку умов праці.

Читайте також: Оплата праці під час тривоги: як роботодавці рахують час в укритті

Важливим питанням також є оплата праці співробітників під час зупинки роботи. Якщо через тривогу працівник продовжує виконувати обов’язки з укриття, цей час оплачується як звичайний робочий, вказує Завʼязун. Якщо робота неможлива, роботодавцю слід оформити простій.

За загальним правилом простій оплачується у розмірі щонайменше двох третин окладу, але в разі небезпеки для життя зберігається середній заробіток. Тому, як зазначає Ольга Завʼязун, порядок обліку й виплат під час тривог варто заздалегідь закріпити у внутрішньому акті підприємства та ознайомити з ним працівників.

Питання – відповіді (FAQ):

– Коли бізнес зобов'язаний зупиняти роботу під час тривог?

– Формально за постановою № 1092 з 4 грудня підприємства не можуть продовжувати діяльність, якщо не мають власного чи сусіднього укриття або безпечного простору.

– Скільки коштує мобільне укриття і чому виник дефіцит?

– Через масовий ажіотаж та обмежену кількість виробників вартість окремих модульних сховищ зросла з 600-800 тисяч до 1,2-1,4 млн гривень, а на виготовлення утворилися черги.

– Які проблеми все ще не вирішують зміни до постанови?

– Досі не врегульовано компенсації витрат бізнесу, податкові стимули, правила монтажу споруд на орендованій землі та нормативи для окремих специфічних категорій підприємств.

– Чому нові вимоги найболючіше б'ють по прифронтових зонах?

– Через брак доступних сховищ та постійні тривоги малий бізнес там змушений буде повністю зупинятися, що загрожує скороченням робочих місць і падінням надходжень до місцевих бюджетів.

– Як бізнесу юридично зафіксувати порядок виплат за час тривог?

– Правила обліку відпрацьованих годин і розмір компенсацій за простій юристи радять заздалегідь закріпити у внутрішньому акті підприємства та ознайомити з ним команду під підпис.