Українські льотчики активно освоюють нові техніки, включно з польотами без стабільної GPS-навігації на тлі загроз радіоелектронної боротьби.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Business Insider.
Українські пілоти з перших етапів навчання звикають виконувати завдання без повної опори на GPS.
Такий підхід став обов'язковим через активне придушення навігаційних сигналів на полі бою.
Навіть під час мовної та базової льотної підготовки у Великій Британії курсанти відпрацьовують дії в умовах втрати навігації.
Один із пілотів зазначив, що вміння літати на малих висотах без GPS є критично важливою навичкою.
На відміну від західних льотчиків, для яких це резервна опція, для українців це щоденна реальність.
Під час курсу, організованого Королівськими ВПС, пілотів вчать використовувати природні орієнтири - річки, рельєф та інші особливості місцевості.
Це необхідно в умовах постійного глушіння сигналів, яке впливає на навігацію, зв'язок і наведення озброєння.
Домінування радіоелектронної боротьби також стимулює розвиток нових рішень, включно зі стійкими до завад безпілотниками і зміною тактики дій авіації та наземних сил.
Понад 50 українців уже завершили базову підготовку у Великій Британії та продовжать навчання на реактивних літаках в інших країнах.
Надалі вони перейдуть на американські винищувачі F-16, які Україна почала отримувати 2024 року.
Інструктори відзначають значний прогрес курсантів: від перших вильотів до виконання складних маневрів на низьких висотах та імітації бойових завдань.
За словами іншого пілота, отримані навички підвищують впевненість перед виконанням реальних місій.
Нагадуємо, що Україна посилила підготовку льотного складу, отримавши мобільні симулятори F-16, які дають змогу швидше відпрацьовувати навички управління і тактичні дії.
Використання таких комплексів допомагає скоротити час навчання пілотів і підвищити ефективність їхньої підготовки, що безпосередньо впливає на здатність країни протистояти ракетним атакам і зміцнювати систему протиповітряної оборони.
Зазначимо, що Бельгія і Норвегія відклали постачання 36 літаків F-16, що становить значну частку від загального числа обіцяних Києву бортів і впливає на терміни посилення авіаційного компонента.