В Україні зафіксували спалах африканської чуми: як діяти, щоб вберегти свійських тварин

Де і коли зафіксували спалах АЧС

Про спалах хвороби повідомили 29 квітня у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Так, 11 загиблих диких свиней було виявлено:

• наприкінці попереднього тижня;
• на території мисливських угідь;
• у Могилів-Подільському районі Вінницької області.

"За результатами лабораторних досліджень біоматеріалу підтверджено наявність збудника африканської чуми свиней (АЧС)", - констатували у Держпродспоживслужбі.

Де ще виявляли хворобу від початку року

Українцям розповіли, що цей спалах на Вінниччині - вже шостий випадок АЧС у дикій фауні з початку року в Україні.

Раніше випадки захворювання серед диких кабанів фіксувалися:

• у Чернівецькій області;
• в Івано-Франківській області;
• у Закарпатській області.

"Таким чином, більшість спалахів АЧС цього року пов'язані саме з циркуляцією вірусу у дикій фауні", - зауважили спеціалісти.

Спалах на Вінничині - шостий випадок в Україні від початку року (інфографіка: dpss.gov.ua)

Чи небезпечна АЧС для людей

У Держпродспоживслужбі нагадали, що Африканська чума свиней (АЧС) - це особливо небезпечне вірусне захворювання, яке вражає свиней і може швидко поширюватися між господарствами.

Для людини хвороба загрози не становить, однак для свинарства вона має серйозні економічні наслідки. Саме тому будь-яка підозра потребує негайного реагування.

"Дикі кабани вважаються природним резервуаром вірусу та одним із джерел занесення інфекції до господарств, де утримуються домашні свині", - повідомили спеціалісти.

Чому ризики поширення хвороби зростають

Згідно з інформацією Держпродспоживслужби, ризики подальшого поширення АЧС суттєво зростають "в умовах обмежених можливостей щодо ефективного регулювання чисельності дикого кабана".

Зокрема через обмеження, пов'язані з воєнним станом.

"Надмірне збільшення популяції диких кабанів та відсутність природного стримування їх чисельності сприяють формуванню стійких природних вогнищ інфекції", - розповіли українцям.

Особливу небезпеку становлять трупи інфікованих тварин, які можуть:

• контамінувати навколишнє середовище;
• залишатися джерелом вірусу впродовж тривалого часу.

Як можуть заразитися свійські тварини

Сьогодні дикі кабани дедалі частіше наближаються до населених пунктів, сільськогосподарських угідь та приватних господарств.

Це створює прямі ризики передачі вірусу домашнім свиням.

Додатковим фактором небезпеки є можливе забруднення кормової бази на полях, яка потім буде використовуватися для годівлі тварин.

Про що просить людей Держпродспоживслужба

Держпродспоживслужба закликає громадян бути уважними та дотримуватись правил біобезпеки:

• уникати контактів із дикими тваринами у лісових масивах;
• у разі виявлення трупа дикого кабана - не наближатись до нього, зафіксувати місце виявлення та негайно повідомити територіальний орган Держпродспоживслужби або органи місцевої влади.

Людям, які утримують свиней, необхідно:

• вжити всіх заходів для унеможливлення контактів свійських свиней із дикою природою;
• регулярно проводити дезінфекцію взуття;
• не використовувати для годівлі харчові відходи або необроблене зерно з полів.

"Лише спільні, своєчасні та відповідальні дії дозволять мінімізувати ризики поширення африканської чуми свиней та захистити галузь свинарства України", - наголосили у Держпродспоживслужбі.

Що радять користувачам мисливських угідь

Згідно з наданими спеціалістами рекомендаціям, користувачам мисливських угідь необхідно:

• здійснювати заходи для контролю популяції дикого кабана;
• посилити обстеження лісових масивів для оперативного виявлення загиблих тварин;
• забезпечити дотримання вимог біобезпеки у мисливських господарствах;
• не допускати підгодівлі диких кабанів у зонах високого ризику;
• переміщувати туші та м'ясопродукти з добутих тварин виключно після отримання негативного результату лабораторного дослідження на АЧС.

"Ефективність боротьби з АЧС у дикій фауні залежить від скоординованої взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, користувачів мисливських угідь, профільних асоціацій, громадських організацій та бізнесу", - зауважили у Держпродспоживслужбі.

Які ознаки можуть свідчити про захворювання

Українцям повідомили, що підставою запідозрити АЧС можуть бути "тривожні ознаки" у господарстві:

• раптова загибель тварин;
• різке підвищення їхньої температури;
• відмова від корму;
• млявість;
• синюшність шкіри.

"У такій ситуації головне правило - не зволікати і не намагатися вирішити проблему самостійно", - додали у Держпродспоживслужбі.

Алгоритм дій у разі підозри на хворобу

Якщо у тварин у господарстві з'являються тривожні ознаки, необхідно, насамперед:

• негайно обмежити будь-які переміщення тварин, продукції, кормів та інвентарю;
• максимально ізолювати підозрілих або хворих свиней.

Важливо також не допускати сторонніх осіб на територію господарства та посилити контроль за дотриманням біобезпеки (включно з дезінфекцією транспорту, взуття та обладнання).

Паралельно власник або відповідальна особа зобов'язані без зволікань повідомити про підозру територіальний орган Держпродспоживслужби або державного ветеринарного лікаря.

"До приїзду спеціалістів забороняється переміщення тварин, їх забій чи реалізація продукції", - нагадали громадянам.

Алгоритм дій у разі підозри на АЧС (інфографіка: dpss.gov.ua)

Уточнюється, що після отримання повідомлення фахівці Держпродспоживслужби:

• проводять огляд господарства;
• відбирають матеріали для лабораторних досліджень;
• визначають подальші дії.

У разі підтвердження захворювання:

• запроваджуються карантинні обмеження;
• встановлюються захисні зони;
• організовується комплекс заходів для ліквідації спалаху.

"Дотримання цих правил дозволяє швидко локалізувати можливе захворювання та мінімізувати ризики для всього регіону. Саме своєчасне повідомлення та відповідальна поведінка власників є ключовими у боротьбі з АЧС", - підсумували у Держпродспоживслужбі.