В Україні перейменують ще 20 сіл: що зміниться і чому

В Україні готується чергова хвиля перейменувань. Місцеві громади прагнуть відновити справедливість і зберегти культурну спадщину.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проект постанови № 13259.
В Україні продовжується процес декомунізації та відновлення історичної справедливості. До Верховної Ради надійшов проєкт Постанови про перейменування понад десятка населених пунктів у дев’яти областях. Йдеться здебільшого про повернення давніх назв, які існували ще задовго до радянського періоду.
Історична справедливість: як села повертають свої назви
Згідно з пояснювальною запискою до проекту Постанови "Про перейменування окремих населених пунктів", ініціатива перейменування здебільшого йде "знизу" – від місцевих громад. Найчастіше мова йде про повернення історичних назв, які існували задовго до радянської окупації.
Наприклад, село Петрове на Волині планують перейменувати на Цуцнів – так воно згадується ще у грамоті 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село місцевій церкві. Сучасна назва була нав’язана у 1958 році, щоб увіковічити пам’ять радянського військового.
Аналогічна ситуація з селами Вороненко (Івано-Франківська обл.), яке повертається до форми Вороненка, а також Милошевичі на Львівщині, яке отримує назву Милошовичі – саме така версія фігурує у довоєнних документах і мапах.
Технічні перейменування: уникнення дублювань
У деяких випадках мова йде не про історичну справедливість, а про адміністративну необхідність. Наприклад, у Синельниківському районі Дніпропетровської області існує село Хорошеве, але місцева влада вирішила змінити назву однойменного селища Хорошеве на Привільне, щоб уникнути дублювань у межах одного району, що прямо передбачено законом про адміністративно–територіальний устрій.
Схожі мотиви були й у Закарпатській області – село Тисалово змінює назву на Тисолово, бо така версія зберігається в офіційних документах до 1995 року і вважається коректною.
Географія змін: дев’ять областей і десятки ініціатив
Проєкт Постанови охоплює населені пункти у Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Тернопільській, Харківській та Хмельницькій областях. В Івано-Франківській області, наприклад, планується відразу кілька перейменувань:
- Церковна на Церківна,
- Воскресинці на Воскресінці,
- Троїця на Трійця.
Усі ці зміни ініційовані самими громадами, підтримані на громадських слуханнях і схвалені місцевими та обласними радами. Це не просто заміна табличок – це важливий крок у формуванні ідентичності та вшануванні локальної історії.
Якщо Постанова буде ухвалена Верховною Радою зміни торкнуться мап, документів і покажчиків, але перш за все – вони торкнуться пам’яті та самосвідомості громад, які вирішили повернути собі справжнє ім’я.
Повний перелік сіл на перейменування:
1. у Волинській області село Петрове - на Цуцнів;
2. у Дніпропетровській області селище Хорошеве - на Привільне;
3. у Закарпатській області село Тисалово - Тисолово;
4. у Івано-Франківській області:
- село Церковна - на Церківна;
- село Воскресинці - на Воскресінці;
- село Троїця - на Трійця;
- село Вороненко - на Вороненка;
5. у Львівській області:
- село Милошевичі - на Милошовичі;
- селище Рудне - на Рудно;
- село Кавське - на Кавсько;
- село Лозино - на Лозина;
6. у Одеській області:
- селище Новохолмське - на Аліяга;
- село Холмське - на Селіогло;
7. у Тернопільській області село Саджівка - на Саджівки;
8. у Харківській області:
- село Мар’їне - на Затишне;
- село Новоселівка - на Заозерне;
- село Коропове - на Коробів Хутір;
- село Островерхівка - на Гостроверхівка;
9. у Хмельницькій області село Мала Щурка - на Мала Шурка.
Нагадаємо, що 19 квітня 2024 року було зареєстровано проект Постанови про перейменування окремих населених пунктів та районів. Верховна рада планувала перейменувати понад 300 населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Місцеві органи влади мали пів року на пропозиції щодо перейменування населених пунктів, районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або присвячені відповідним особам/подіям.
Верховна Рада провалила перейменування понад 300 населених пунктів у рамках процесу деколонізації та дерусифікації. Як заявив нардеп від "Голосу", голова підкомітету з питань деколонізації та один з ініціаторів Роман Лозинський, парламент "провалив історичний шанс викинути з карти України все те, що було нав'язане Москвою".