У багатьох традиціях світу цукор - це не тільки смачний та солодкий продукт, а й символ добробуту, кохання та удачі. З давнини наші предки робили спеціальні "цукрові мішечки" для залучення грошового потоку, любові та достатку.
Що це за "цукровий мішечок", як його зробити самостійно і як він працює, розповідає РБК-Україна.
Це невеликий мішечок з натуральної тканини (наприклад, льон або бавовна), наповнений білим або тростинним цукром, іноді з додаванням лаврового листа, монет, кориці або ефірної олії апельсина.
Символіка проста:
Такий мішечок кладуть у гаманець, сейф, шухляду з грошима або навіть носять із собою в сумці.
Оберіть день:
Найкраще робити ритуал у молодик або п’ятницю, яка вважається днем Венери - планети грошей, краси та достатку.
Зберіть інгредієнти:
Під час збирання мішечка промовляють просту фразу:
"Нехай солодкість і щедрість наповнять мій дім. Гроші приходять легко, затримуються надовго, множаться швидко"
Говорити потрібно спокійно, з упевненістю, не "просити", а затверджувати свій намір.
Після створення мішечок кладуть до гаманця, біля банківських карток, або зберігають у шухляді з документами.
У фен-шуй за енергію достатку та процвітання відповідає південно-східний кут дому або кімнати. Мішечок потрібно заховати високо та якомога далі від сторонніх очей. Можна поставити на книжкову полицю або навіть за меблями.
Можна покласти в куточок, де ви зазвичай рахуєте гроші або займаєтесь роботою.
Ніхто не скасовував критичного мислення: цукор - не замінить роботу, навички й адекватний фінансовий план. Але він може допомогти сфокусуватись, активувати внутрішній ресурс і налаштуватися на дію, а не на пасивне чекання.
До того ж багато психологів вважають, що ритуали з матеріальними об’єктами допомагають заземлити цілі: ви чіткіше формулюєте наміри, відсіюєте хаос і дієте рішучіше.
Такий мішечок не магія, а про ваші наміри й створення простору, де гроші стануть бажаними гостями. Це символ, який нагадує, що ви заслуговуєте на більше і здатні добитися успіху.
Вас може зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані джерела: статті про символіку побутових предметів в українських віруваннях, записи етнографа Тамари Грушевської, енциклопедія українських забобонів та обрядів.