Не тільки Успенський піст? Що насправді святкують 1 серпня й чому це важливо

Чим важливий Успенський піст і що він забороняє

Перші згадки про Успенський піст зустрічаються у джерелах IX століття. Остаточно ж затвердив двотижневий період посту перед святом Успіння Константинопольський Собор у 1166 році.

Свою назву - Успенський - він отримав саме через те, що завершується у день вшанування Успіння Пресвятої Богородиці (15 серпня).

Тим часом починається цей піст у день свята Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього (1 серпня).

День 1 серпня у новоюліанському церковному календарі (скриншот: pomisna.info/uk/tserkva/kalendar)

Дещо раніше у прес-службі Православної Церкви України розповіли, що Успенський піст - єдиний у церковному році, присвячений Діві Марії.

За суворістю правил він подібний до Великого посту - вірні утримуються від споживання:

• м'ясних страв;
• рибних страв;
• молочних страв.

Деяке послаблення допускається на велике свято Преображення Господнього (6 серпня), коли дозволяється їсти рибу.

Які свята припадають на період Успенського посту

На період Успенського посту припадають кілька великих церковних свят:

• Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього та сімох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої мучениці Соломонії й вчителя їхнього мученика Єлеазара - 1 серпня;
• Преображення Господнє - 6 серпня.

Наступного ж дня після його завершення - 16 серпня - відзначається свято Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу (убруса) Господа Ісуса Христа.

Публікація ПЦУ щодо початку Успенського посту (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)

Походження сьогоднішнього свята і його традицій

Історично сьогоднішнє свято пов'язане з традицією Константинопольської Церкви розпочинати саме в цей день урочисті процесії з часткою Животворчого Древа, на якому був розіп'ятий Спаситель:

• цю святиню, вкладену у хрест, впродовж двох тижнів проносили вулицями Царгорода з молитвами й водосвяттям;
• перед нею народ звершував поклоніння, прославляючи Спасителя і Його Пречисту Матір.

"Прийнявши разом із хрещенням і богослужбовий устав Константинопольської Матері-Церкви, наші предки прийняли цей благочестивий звичай, пов'язуючи його також з подякою Богові за благословення новим врожаєм", - розповіли у ПЦУ.

Саме тому в нас існує давня традиція приносити в це свято до храмів на освячення після Божественної літургії:

• зілля;
• квіти;
• мед;
• перші садові плоди.

"На духовну поживу й тілесну користь, на подяку Богові за те, що Він і цього року щедро обдарував нас тим, що виростила земля", - пояснили у ПЦУ.

1 серпня - важливий для українців день (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)

Уточнюється, що в цілому особливе богослужбове поклоніння чесному Хресту Православна Церква звершує тричі на рік:

• у день його Воздвиження;
• у третю неділю Великого посту, Хрестопоклонну;
• і нині, в перший день Успенського посту.

Ким є мученики Маккавеєві та в чому їхній подвиг

Згідно з новоюліанським церковним календарем, яким послуговується нині ПЦУ, 1 серпня українці молитовно вшановують пам'ять:

• сімох мучеників Маккавеєвих (Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела);
• матері їхньої Соломонії;
• вчителя їхнього Єлеазара.

"Які за віру в істинного Бога постраждали ще в 166 році до Різдва Христового", - уточнили у ПЦУ.

У перекладі з арамейської їхнє прізвище означає "молот", вказуючи на їхню стійкість і твердість у вірі.

Українцям пояснили, що ці старозавітні сповідники істини жили за часів правління жорстокого царя Антіоха, який гоніннями й покараннями намагався змусити євреїв відступитися від приписів Закону Божого.

"Як не тиснув жорстокий цар, але брати пам'ятали настанови свого вчителя і ніяк не погоджувались порушити приписи Закону. За це їх віддали на страшні муки, вбиваючи одного за другим на очах у матері. Не витримало її серце, і біля тіл своїх синів віддала і вона Богові душу", - розповіли у ПЦУ.

При цьому подвиг братів Маккавеєвих не лишився марним - він надихнув послідовників на повстання проти безбожного царя, яке завершилось успіхом і перемогою.

"А сам цар Антіох захворів на жахливу хворобу і помер лихою смертю, утвердивши перед усіма думку про справедливий Суд Божий для тиранів і гонителів", - додали у ПЦУ.

Що кажуть у ПЦУ про "свято Маковія" або "Спас"

Згідно з інформацією ПЦУ, у церковному календарі таких свят як "Маковія" або "Спас" - немає.

"Будучи обізнаними з народними традиціями, пам'ятаймо, що Спас - Спаситель наш Ісус Христос - Один, і не може бути "першим", "другим" чи "третім". І тим більше не може бути "медовим", "яблучним" чи "горіховим", - пояснили українцям.

Наголошується, що подібні означення до свят виникли з традиції приносити на освячення до храму перші плоди, що достигали на цей час, задля:

• благословення врожаю;
• подяки Богу за його земні блага.

При цьому вони не можуть заміняти справжні назви свят.

"І тим більше витісняти їхній правдивий зміст - вшанування Господа Ісуса Христа", - додали у ПЦУ.

Насамкінець українцям нагадали, що букетики, з якими віряни сьогодні приходять до храмів, називають також "маковійчиками".

Водночас із братами Маккавеєвими ані "Маковія", ані "маковійчики" не пов'язані (незважаючи на співзвучність прізвища цих святих із маком).

Згідно з інформацією ПЦУ, традиція його освячення ніяк не пов'язана з мучениками та з'явилася на багато століть пізніше, аніж "жили й трудилися на Божій ниві брати Маккавеєві".

"Нехай сьогоднішнє свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також пам'ять про сімох мучеників Маккавеєвих надихає нас бути такими ж твердими у нашій вірі та досягати перемог. З Богом переможемо! Слава Ісусу Христу", - підсумували у Православній Церкві.

Публікація ПЦУ про важливість сьогоднішнього дня для українців (скриншот: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)