Такого свята немає? Звідки взялась Масляна й чи дозволяє церква її відзначати
З погляду Церкви Масляна не є окремим святом, тобто у церковному календарі його, як такого, немає. Натомість є тиждень напередодні Великого посту, який називається "сирний" або ж "масляний".
Про це у коментарі РБК-Україна розповів ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко.
Звідки взялась Масляна й чи можна її святкувати
За словами експерта, у Церкві немає такого окремого свята, як Масляна.
"Тобто це - не окреме свято. В церкві є тиждень напередодні Великого посту, який називається "масляний". Це пов'язано з тим, що, готуючись до посту, Церква пропонує віруючим три підготовчих тижні", - пояснив Коваленко й перелічив їх:
- перший "підготовчий" тиждень - коли немає пісних днів взагалі;
- другий "підготовчий" тиждень - традиційний, з пісними середою та п'ятницею;
- третій "підготовчий" тиждень - так званий сиропусний або масляний (коли, фактично, не вживається вже м'ясо, але продовжується вживання сиру, молока).
Протоієрей ПЦУ зауважив, що з погляду богослів'я період Масляної пов'язаний, певним чином, з днями творіння.
"Якщо говорити богословськи, то ми отримаємо історію про шість днів творіння, сьомий день - день, фактично, відпочинку. І історію про вигнання Адама з Раю. Якщо дивитись на біблійну історію, то якраз в Раю люди ще не вживають м'ясо", - розповів він.
Коваленко нагадав, що масляний тиждень, як такий "підготовчий", завершується прощеною неділею, яку можна вважати "входженням у Великий піст з певним настроєм".
"Тому, скажімо так, церковне щодо цього богослів'я порівнює цей тиждень з таким ще, ніби райським, життям. Нагадує про створення світу. І, знову ж таки, завершується ця історія вигнанням Адама з Раю і початком Великого посту - як певного шляху повернення через Христа і Воскресіння Його до Царства Небесного", - пояснив експерт.
Водночас, за словами Коваленка, якщо говорити про традиції, то Масляна, дійсно, "має традиції не тільки християнські, але й дохристиянські" (у деяких країнах це "час карнавалів, певних театралізованих речей").
"І це - теж традиційна історія для Церкви. Оскільки Церква, приходячи до того чи іншого народу, так чи інакше зустрічалась з місцевою культурою, місцевими традиціями. І багато з них фактично були сприйняті Церквою як форма, але наповнені іншими смислами", - розповів експерт.
Він нагадав, що подібна ситуація склалась і з Різдвом - з його колядками чи вертепами (які так само мають певне дохристиянське коріння), і з писанками на Великдень.
"Так само і частина традицій Масляної (наприклад народні гуляння) можуть мати і мають дохристиянське коріння. Проте так сталося впродовж століть, що вони вже мають наповнення і християнськими сенсами", - пояснив ректор православного університету.
Отже, на його думку, Масляну святкувати можна.
"Жодних немає з цим питань... Всі ці сирні млинці, інші історії, вони якраз на цьому тижні... Там треба дивитися... Церква цього не забороняє. Проте це не якась церковна, богослужбова чи обрядово-церковна історія", - зауважив Коваленко.
Він додав, що це, скоріше, "народна традиція, яка наповнює підготовчий до Великого посту тиждень".
"Адже з початком посту - вже більш такі суворі вимоги щодо святкувань, щодо їжі та всього іншого. Тому якраз це таке, скажімо, входження в піст. І, звісно, масляний тиждень ми святкуємо. І, фактично, маємо цю традицію", - підсумував протоієрей ПЦУ.
Нагадаємо, з 1 вересня 2023 року Православна Церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський календар, тому всі "неперехідні" свята (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше.
Згодом ми розповідали, як українці звикають до нового церковного календаря та кому перехід на нього дався найлегше.
Читайте також про всі церковні свята в лютому (за новим календарем) та точні дати найважливіших церковних днів і періодів навесні 2025 року (в березні, квітні й травні).
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.