Стало відомо, які компенсації можуть запровадити для бізнесу, який постраждав через війну

За її словами, під час зустрічей з представниками бізнес-асоціацій від представників бізнес-спільноти постійно надходять звернення з проханням ініціювати формування державної підтримки підприємців, потужності яких були зруйновані внаслідок російської збройної агресії. І цей запит звучить як від прифронтових бізнесів і компаній, що працювати в зоні активних бойових дій, так і від тилових.

Цитуючи підрахунки CBRE Ukraine, Олена Шуляк розповіла, що тільки в столиці, і лише за приблизними оцінками, у 2025 році зруйновано 45 000 кв. м офісів, а з початку повномасштабної війни - 170 000–180 000 кв. м, або близько 8% ринку. Крім цього, не так давно окупанти знищили Вінницький завод GreenCool, який виготовляв холодильні шафи та морозильні камери, працюючи з міжнародними гігантами Pepsi, Heineken, Carlsberg, Nestlé. І таких сумних прикладів - сотні, тисячі, підкреслила парламентарка.

"Через повномасштабну війну мають місце сотні випадків пошкодження або знищення об’єктів підприємницької діяльності. Це спричиняє значні матеріальні збитки, ускладнює ведення бізнесу, а подекуди ставить під загрозу саме його існування, оскільки йдеться про десятки мільярдів гривень. І влада не повинна стояти осторонь - без бізнесу не буде надходжень до бюджету, а значить, основна допомога ЗСУ під загрозою. Тому ми маємо боротись за кожного підприємця, підставляючи плече там, де це можливо", - підкреслила Шуляк.

Вона повідомила, що на базі Комітету ВР з питання організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування ініціює створення робочої групи із залученням якомога ширшого кола зацікавлених сторін, щоб напрацювати спільні рекомендації щодо законодавчого забезпечення державної політики з підтримки постраждалого бізнесу.

"Ми маємо розробити рекомендації щодо механізму, який дозволить компенсувати бізнесу руйнування його потужностей та інфраструктури - як підприємствам, що вели діяльність у прифронтових регіонах, так і умовно тиловим. І ті, і інші потребують допомоги та справедливо на неї розраховують. І ця допомога повинна бути як з боку держави, так і з боку місцевої влади", - додала Шуляк.

Варіантів підтримки, вважає вона, може бути одразу декілька. Зокрема, може йтися про преференції зі сплати місцевих податків. Річ у тому, що нині власники постраждалих підприємств продовжують сплачувати податки на нерухомість і землю, навіть якщо не працюють через брак клієнтів. Це, зазначила парламентарка, створює несприйнятний фінансовий тягар.

Вона також зазначила, що один з можливих варіантів - розширення програми "5‑7‑9" (пільгового кредитування для переробної галузі, яке можна поширити на бізнес, що має пошкоджені нежитлові приміщення, аби підтримати їхнє відновлення).

"Також це може бути використання коштів Фонду декарбонізації,  передбачених на заходи з енергоефективності. Їх можна частково перенаправити на бізнес, який відновлює нежитлову нерухомість, за умови відповідних зобов’язань", - вважає Олена Шуляк.

Парламентарка переконана, що цей перелік можливостей допомоги бізнесу може бути розширено, однак для цього потрібен діалог і напрацювання рішень як на рівні держави, так і рівні місцевого самоврядування.

"Щось може запропонувати держава, щось місцева влада і деякі громади вже реалізовують певні програми допомоги. Більше того, навіть прифронтові міста. Тому цей досвід треба дослідити та систематизувати. Лише так ми зможемо знайти рішення, яке допоможе постраждалому бізнесу", - резюмувала Шуляк.