США отримають Гренландію? Про яку угоду каже Трамп і яка роль Рютте в цьому

Головне:

• Після розмови з генсеком НАТО Марком Рютте Трамп передумав "воювати" з Європою за Гренландію
• "Рамкова угода" щодо Гренландії поки що на зародковому етапі
• Європейські чиновники висловлюють обережний оптимізм, але не вважають питання із Гренландією закритим

Як знайшли "компроміс"

В середу, 21 січня, після тижнів напруження і погроз Дональд Трамп неочікувано заявив, що між США і союзниками по НАТО може бути укладена компромісна угода стосовно Гренландії.

Після зустрічі із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на полях форуму в Давосі, американський президент заявив про готовність "рамок" потенційної угоди.

Такий різкий поворот в його риториці став вкрай неочікуваним. У своїй войовничій промові за лічені години до зустрічі з Рютте, Трамп заявив, що США “потрібна” Гренландія. Але, що найважливіше, американці не використовуватимуть силу для її захоплення, пообіцяв Трамп. Пізніше він також підтвердив, що не застосовуватиме проти країн ЄС тарифи, які погрожував впровадити з 1 лютого.

Агентство Reuters стверджує, що на позицію президента могли вплинути його радники. Джерела агентства у Білому домі повідомляють, що Том Денс, призначений Трампом керівником Арктичної дослідницької комісії США, разом із віцепрезидентом Джей Ді Венсом та державним секретарем Марко Рубіо "наполягали на компромісному рішенні" щодо Гренландії. Американських посадовців хвилювала паніка, яку викликала риторика Трампа у європейських союзників.

Що відомо про угоду

Попри гучні заяви, умови майбутньої угоди є вкрай розмитими. Марк Рютте сказав, що він мав "дуже добру дискусію" з Трампом про те, як союзники по НАТО можуть спільно працювати над забезпеченням безпеки в Арктиці, включаючи не лише Гренландію, а й сім країн НАТО, які мають землі в Арктиці. Основним пріоритетом, за його словами, має бути виключення можливості російського і китайського впливу в регіоні.

За словами Трампа, рамкова угода забезпечує доступ США до корисних копалин Гренландії та дає можливість в майбутньому розмістити на острові системи протиракетної оборони "Золотий купол".

Щоправда, тут слова президента США частково розбігаються зі словами Рютте. Генсек повідомив, що "видобуток критично важливих корисних копалин" не був предметом обговорення. За словами Рютте, конкретні умови мали бути обговорені між США, Данією та Гренландією.

Від прямого питання про те, чи буде Гренландія перебувати під контролем США, Трамп ухилився. "Це остаточна довгострокова угода. Це безкінечна угода. Це угода назавжди", – сказав він.

Рютте в свою чергу підтвердив, що питання про приналежність Гренландії не підіймалося на зустрічі.

The New York Times, з посиланням на анонімні джерела в НАТО, стверджує, що умовою угоди може бути передача під юрисдикцію США деяких територій Гренландії, на яких Штати зможуть розмістити військові бази. Припускається, що це може бути схожим на модель американської бази Гуантанамо на Кубі, або ж британських баз на Кіпрі.

Розбіжності в словах Рютте і Трампа наводять на думку, що потенційна угода ще перебуває на зародковій стадії.

Як реагує Європа

У ЄС зміну риторики Трампа зустріли з обережністю. "Після суперечок останніх кількох днів нам слід почекати і подивитися, яких суттєвих домовленостей буде досягнуто між паном Рютте та паном Трампом", – заявив віце-канцлер ФРН Ларс Клінгбайль. За його словами, ще зарано говорити про завершення суперечки між ЄС та Сполученими Штатами.

Його стриманість поділяють й інші європейські чиновники. “Я б скептично поставився до того, щоб називати це фантастичною новиною. Ми не можемо жити своїм життям чи керувати своїми країнами, ґрунтуючись на публікаціях у соціальних мережах”, – сказав виданню POLITICO європейський чиновник, який брав участь в обговоренні проблеми в ці дні.

Данія, якої ця проблема стосується найбільше, також не проявила надмірного ентузіазму. "Для нас найважливіше, щоб ми поклали край цьому з повагою до цілісності та суверенітету королівства (Данії) та права гренландського народу на самовизначення", - заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.

Данський уряд публічно окреслив "червоні лінії". Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен одразу ж категорично заперечила будь-яку форму відмови від суверенітету над територіями Гренландії, в тому числі військовими базами. Вона також зазначила, що перебуває в постійному контакті із Марком Рютте, проте він "не має мандату" говорити від імені Данії чи Гренландії.

***

Попри ряд стримано оптимістичних заяв, ще дуже рано вважати, що проблема американських зазіхань на Гренландію вирішена, або хоча б близька до вирішення.

По-перше, різноманітні "прекрасні угоди", пропоновані Трампом, нерідко виявлялися абсолютно неприйнятними для іншої сторони. По-друге, американський президент відомий своїм мінливим характером. І наразі немає жодних гарантій, що його позиція не зміниться на кардинально протилежну вже за кілька днів.

Тим не менш, єдність і рішучість європейських країн у відстоюванні спільних інтересів схоже таки дали певні плоди. Час покаже, чим завершиться гренландська епопея, проте сьогодні, цитуючи данських посадовців, "день завершується краще, ніж починався".