Медійні атаки на український бізнес: як працює схема та чим вона небезпечна
Український бізнес дедалі частіше стає мішенню скоординованих медійних атак. Хвилі негативних публікацій поширюються у Telegram-каналах та на анонімних сайтах, а в окремих випадках інформаційний тиск переходить у шантаж.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Бізнес як мішень: як медійні атаки б'ють по економічній стійкості України".
Механіка медійних атак та їхня загроза
Інформаційні атаки на бізнес зазвичай розгортаються за схожим сценарієм: спочатку з'являється негативна публікація на маловідомому ресурсі або в Telegram-каналі, після чого її підхоплюють десятки інших майданчиків, а згодом окремі формулювання починають цитувати сайти й навіть великі ЗМІ.
Медіаексперти зазначають, що синхронна поява однакових текстів одразу в цілій мережі Telegram-каналів є одним із найчіткіших маркерів координованої кампанії. До того ж під час інформаційних атак бізнес чи його власника прив'язують до тем, які саме зараз найбільш чутливі для суспільства - щоби максимально швидко зруйнувати репутацію.
Як наголошується в матеріалі, такі кампанії можуть мати наслідки далеко за межами репутації окремого бізнесу. Адже вони підривають довіру до українських виробників, послаблюють інвестиційну привабливість країни та створюють додаткові ризики для економіки в умовах війни.
Ajax Systems під медійним ударом: як розгорталася кампанія
Інформаційні атаки раніше переживали Philip Morris Ukraine, Uklon, Meest China та інші бізнеси, які працюють в Україні. А впродовж двох останніх місяців з хвилею негативних публікацій в анонімних Telegram-каналах зіткнулася компанія Ajax Systems.
Перші повідомлення масово з'явилися на початку червня - одним із найактивніших майданчиків став канал, який позиціонує себе як "детективне бюро". За цей час там вийшло понад два десятки матеріалів про компанію та її засновника Олександра Конотопського.
Паралельно схожі за змістом тексти почали публікувати й інші, менші Telegram-канали, а згодом ті самі тези підхопили значно більші за аудиторією канали-мільйонники. Наступним етапом стало поширення матеріалів через низку сумнівних сайтів - саме на них згодом почали посилатися більші медіа, створюючи ефект численних незалежних підтверджень.
Тематика звинувачень із часом змінювалася. Спочатку публікації стосувалися держзакупівель та оборонної сфери, потім акцент змістився на міжнародну діяльність компанії.
У середині липня, на піку протестів через кадрові зміни в уряді, у каналах почали масово поширюватися твердження про нібито причетність Конотопського до фінансування протестів - без жодних підтверджень. Паралельно відбувалося занурення в приватне життя засновника Ajax Systems - обговорення його побуту, родини та покупок.
Крім того, за інформацією РБК-Україна, співробітники Ajax Systems отримували пропозиції від "посередників" залагодити ситуацію за фінансову винагороду.
У самій компанії заявляють, що ніколи не виконували оборонних замовлень і не отримували коштів від структур, які фігурували в публікаціях, - це підтверджують незалежні аудиторські висновки від компанії з "Великої четвірки".
Заперечують в Ajax Systems і твердження про політичну складову діяльності компанії чи Олександра Конотопського особисто.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у Німеччині поліція викрила власника анонімного сайту й Telegram-каналу, який з 2018 року дискредитував і шантажував українського бізнесмена. За даними слідства, фігурант вимагав у потерпілого 3,5 тисячі доларів у криптовалюті за видалення негативних матеріалів.
За даними джерел видання УП, йдеться про головного редактора сайту й Telegram-каналу ОРД Станіслава Речинського, який у травні 2026 року вимагав кошти за видалення неправдивої інформації про гендиректора охоронного холдингу SHERIFF. Наразі правоохоронці готують документи для оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та екстрадиції в Україну.