Марсохід Perseverance виявив складні вуглецеві молекули у зразках гірських порід на Марсі. Науковці вважають це вагомим аргументом на користь існування життя на Червоній планеті у минулому.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
За словами професора Лестерського університету Джона Бріджеса, кратер Єзеро, очевидно, був придатним середовищем для існування примітивного життя, а знайдені молекули є реліктами тих самих вуглецевих будівельних блоків, які мали б там існувати за умови функціонування прадавньої біосфери.
Вимірювання проводилися інструментом Sherloc у районі оголення порід Bright Angel уздовж русла колишньої річки Неретва Валліс. Аналіз світла після опромінення лазером зафіксував так званий макромолекулярний вуглець (MMC).
Науковці з Інституту планетарних наук в Аризоні виділяють кілька можливих шляхів походження цього матеріалу:
Біологічний чинник: вуглець міг утворитися з викопної органіки мікробних матів чи аналогів земного вугілля.
Геологічні процеси: молекули могли виникнути внаслідок хімічних реакцій між водою та вулканічними породами.
Космічний фактор: речовину могли занести на поверхню Марса метеорити, які регулярно бомбардували планету в минулому.
Особливий інтерес викликав аналіз аргілітової породи Cheyava Falls. Наявність макромолекулярного вуглецю безпосередньо на її поверхні вказує на те, що шар був оголений нещодавно або ж структура цієї конкретної породи виявилася стійкою до нищівного впливу жорсткої марсіанської радіації та хімічного окислення.
Важливість відкриття полягає у тому, що марсоходи NASA тепер зафіксували аналогічні органічні аргіліти (тверді осадкові породи - ред.) у двох точках, віддалених одна від одної більш ніж на 3200 кілометрів.
Раніше схожі сполуки знайшов апарат Curiosity під час вивчення кратера Гейла. Це свідчить про те, що мільярди років тому придатні для життя умови та доступність органічних сполук могли бути поширені по всій планеті.
Попри сенсаційність даних, наявне наукове обладнання на борту Perseverance не здатне розрізнити абіотичне (неорганічне - ред.) та біотичне походження вуглецю.
Як пояснив доктор Кайл Укерт із Лабораторії реактивного руху NASA, завдання ровера полягало лише в ідентифікації найбільш перспективних зразків для збору.
Наразі вирішення марсіанської загадки повністю залежить від успіху майбутніх місій із доставки ґрунту на Землю.
Після фактичного скасування попереднього проєкту NASA у січні США розробляють оновлений план повернення зразків на 2030-ті роки, тоді як Китай планує доставити на Землю свої перші марсіанські проби вже у 2031 році.