Скільки дітей повинно бути на одну жінку? Демограф пояснив, як вберегти населення України

На чому ґрунтуються демографічні прогнози

Експерт розповів, що в цілому демографічні прогнози ґрунтуються на припущеннях щодо трьох основних чинників:

• народжуваності;
• смертності;
• міграції.

Він пояснив, що спеціалісти під час розрахунків аналізують тенденції попередніх років і вже на їхній основі формують кілька можливих сценаріїв:

• оптимістичний;
• середній;
• песимістичний.

Так, наприклад, один сценарій може передбачати зростання народжуваності та зниження смертності, а інший - протилежні тенденції.

За тривалістю демографічні прогнози поділяють на:

• короткострокові (приблизно на 3-5 років);
• середньострокові (на 10-15 років);
• довгострокові (які можуть охоплювати 50 років і більше).

При цьому що довший період прогнозування, то більше невизначеності, адже на демографічну ситуацію впливають численні чинники, які неможливо передбачити заздалегідь.

"Крім того, прогнози або щорічно, або з певною періодичністю переглядаються залежно від змінних факторів. Тому прогноз не треба сприймати як вирок", - наголосив демограф.

Читайте також: Чому демографія - інфраструктура суверенітету

Як змінила демографічні тенденції в Україні війна

Гладун повідомив, що демографічні тенденції в Україні суттєво змінила війна.

Через це спиратися лише на дані п'яти-, семи- чи десятирічної давності - вже недостатньо.

Тепер для прогнозування необхідно враховувати різні сценарії завершення бойових дій.

Наприклад, у разі завершення війни у 2026 році - можна розглядати оптимістичний демографічний сценарій. У 2027-2028 роках - проміжний, а у разі закінчення війни у 2030 році - песимістичний.

Крім того, важливо враховувати, що демографічні процеси під час війни, у перші роки після її завершення та через 3-5 років можуть істотно відрізнятися (для кожного з цих періодів потрібні окремі припущення).

Читайте також: Нова хвиля міграції? Чи виїздять українці за кордон через посилення обстрілів

За яких умов демографічна ситуація покращиться

На думку експерта, Україні буде складно уникнути демографічного спаду навіть після завершення війни.

"У сучасних демографічних умовах практично для всіх країн світу прогнози йтимуть у бік скорочення чисельності населення. У середині цього століття населення планети почне знижуватися - це загальносвітовий тренд, можна сказати. Просто в нас своя специфіка", - розповів він.

Водночас Гладун зауважив, що говорити саме про "демографічну приреченість України" - не варто.

Він додав, що після завершення війни ситуація може поступово покращитися:

• зменшиться кількість загиблих;
• народжуваність може зрости;
• масштаби вимушеної міграції скоротяться;
• тривалість життя - збільшитися.

Тобто тенденція до скорочення населення може зберегтися, але темпи цього процесу вдасться сповільнити.

Читайте також: Що насправді змушує українців повертатися з-за кордону: відповідь Інституту демографії

Науковець повідомив, що для реального поліпшення демографічної ситуації самого лиш завершення війни буде недостатньо.

Адже держава має впроваджувати активну соціально-демографічну та економічну політику - щоб створити більш сприятливі умови для життя людей.

Гладун нагадав, що у 2024 році Кабінет міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку до 2030 року.

Але ефективність демографічної політики залежить і від її фінансування.

"На 100 жінок має припадати приблизно 210-220 народжених дітей, щоб уникнути загрози скорочення населення", - констатував експерт.

При цьому нинішні оцінки, за його словами, "це близько 90-110 дітей на 100 жінок".

"Дослідження, проведені до повномасштабного вторгнення, показали, що українські родини загалом орієнтувалися на народження двох дітей. Тобто бажання мати дітей в українських сім'ях є, однак їм потрібні належні умови", - наголосив Гладун.

Читайте також: "Бебі-буму після війни не буде": інтерв'ю Лібанової про міграцію, кризу кадрів і настрої українців

Він додав, що у демографії народжуваність, тривалість життя та міграція - тісно пов'язані між собою, тому виокремити один вирішальний чинник складно.

Хоча народжуваність, на думку спеціаліста, це - основне.

"Але при цьому ми повинні вже якось перестати зациклюватися на чисельності населення. Економіка повинна підлаштовуватися під те, що є", - зазначив науковець.

Тобто навіть якщо населення країни скорочується, продуктивність праці може зростати завдяки автоматизації, штучному інтелекту, кращій організації праці тощо.

"Впливати можна на всі три демографічні чинники, зокрема й на міграцію. Люди виїжджають за кордон не лише через зарплати, а й через відчуття справедливості, довіру до системи, впевненість у майбутньому", - пояснив демограф.

Отже, в Україні важливо створити такі умови, за яких люди захочуть залишатися, працювати та будувати своє майбутнє вдома.