Штрафи до 25,5 тисяч гривень, нові вимоги і заборони: Рада готує масштабну мовну реформу

Потреба у змінах

Проєкт зареєстрували у Раді 15 липня. Зараз він перебуває на розгляді, далі він має пройти читання й отримати підпис президента, щоб набути чинності.

"Проєкт має на меті посилити і осучаснити правові механізми забезпечення функціонування української мови як державної, захисту права громадян на отримання інформації та послуг державної мовою, усунути прогалини в мовному законодавстві, узгодити норми окремих законів із Законом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", - йдеться у пояснювальній записці.

На кого пропонують поширити мовні вимоги

Законопроєкт пропонує прямо закріпити в мовному законі вимогу володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов'язків для низки категорій осіб.

Зокрема, йдеться про:

• народних депутатів;
• керівників державних наукових установ;
• керівників державних закладів культури;
• приватних виконавців;
• арбітражних керуючих;
• аудиторів;
• інші категорії, визначені законопроєктом.

Які нові правила пропонують для бізнесу та публічного простору

Документ містить низку нових вимог щодо використання державної мови.

Зокрема, пропонується, щоб:

• офіційні документи та тексти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій відповідали стандартам державної мови;
• право працівника використовувати українську мову поширювалося також на етап прийому на роботу;
• під час продажу комп'ютерної програми без користувацького інтерфейсу державною мовою покупця про це повідомляли ще до придбання;
• на вивісках, інформаційних табличках та інших текстах для загального ознайомлення шрифт іншою мовою не був більшим за шрифт українською.

Що пропонують змінити в освіті та культурі

Окремий блок змін стосується освіти та культури.

Законопроєкт пропонує:

• доповнити закон новою статтею про використання державної мови у сфері оздоровлення та відпочинку дітей;
• заборонити використання державної мови держави-агресора в освітньому процесі закладів позашкільної освіти;
• заборонити публічне виконання, публічний показ і демонстрацію творів, що виконуються державною мовою держави-агресора, а також фонограм, відеограм і музичних кліпів із таким виконанням;
• дозволити приватним закладам загальної середньої освіти самостійно визначати мову освітнього процесу, крім державної (офіційної) мови держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або державою-окупантом.

Які повноваження можуть отримати місцева влада

Документ пропонує віднести до повноважень місцевих рад створення умов для розвитку та функціонування української мови на відповідній території, а також сприяння її популяризації.

Водночас місцеві державні адміністрації мають сприяти розвитку мов корінних народів і національних меншин (спільнот) України.

Як можуть посилити відповідальність

Законопроєкт також уточнює процедуру розгляду скарг Уповноваженим із захисту державної мови та пропонує збільшити санкції за порушення вимог щодо обов'язкового використання державної мови.

За перше порушення Уповноважений із захисту державної мови зможе оголосити попередження або накласти штраф від 6 800 до 17 000 грн. За повторне порушення протягом року пропонується застосовувати штраф від 20 400 до 25 500 грн.