ШІ-фейки про загиблих українців поширюють у соцмережах: як не стати жертвою
Фейкові ШІ-зображення маніпулюють свідомістю (фото: Magnific)
ЦПД викрила у соцмережах чергову хвилю клікбейтних матеріалів, створених за допомогою ШІ. Автори таких дописів навмисно грають на почуттях українців, публікуючи фейкові трагічні кадри із закликами переходити за посиланнями.
Про це інформує РБК-Україна з посиланням на Центр протидії дезінформації.
У мережі почастішали випадки поширення емоційних дописів, що супроводжуються зображеннями нібито загиблих українців від російських обстрілів.
Підписи під такими публікаціями містять агресивний заклик до дії, наприклад, вимогу перейти за сторонніми посиланнями для перегляду "повних списків" або "деталей події".
Яка справжня мета маніпуляцій?
Перевірка показала, що опубліковані фотографії згенеровані штучним інтелектом і не мають жодного стосунку до реальних людей або подій.
Основними цілями творців цієї маніпулятивної схеми є:
Накручування охоплень: емоційні кадри змушують користувачів активніше ставити реакції, писати коментарі та поширювати допис.
Збільшення кількості підписників: заклики спонукають переходити на інші сумнівні канали чи ресурси.
Збір персональних даних: переходи за підозрілими посиланнями можуть загрожувати втратою облікових записів і зливом конфіденційної чутливої інформації.
Фейкові фото, згенеровані ШІ задля дестабілізації морально-емоційного стану українського суспільства (фото: Центр протидії дезінформації у Telegram)
Як розпізнати фейкові фото?
Фахівці радять звертати увагу на деталі, які часто видають штучне походження картинки:
Неприродні риси обличчя: асиметрія, "воскова" або занадто гладка шкіра, дивні зіниці чи викривлені зуби.
Дивні пальці або руки: анатомічні помилки, надмірна або недостатня кількість пальців, їх нереалістичний вигин.
Нечіткі деталі на фоні: розмиті об'єкти, що зливаються між собою, або дивна геометрія заднього плану.
Неправильні написи чи символи: розмитий, викривлений або нечитабельний текст на одязі, вивісках і техніці.
Відсутність контексту: немає конкретної інформації про точне місце, час події та не вказане першоджерело фотографії.
Як захистити себе від обману?
Фахівці закликають критично оцінювати будь-яку емоційну інформацію в соцмережах та дотримуватися базових правил цифрової гігієни:
Не переходити за підозрілими посиланнями, прикріпленими до подібних дописів.
Не підписуватися на сторінки та канали, які спекулюють на трагедіях та тему війни.
Перевіряти фотографії та факти в офіційних джерелах перед тим, як залишати реакції чи поширювати публікацію.
