Після одного з наймасованіших обстрілів столиці Кремль перейшов до дипломатичного тиску, залякуючи західний дипкорпус "системними ударами" по Києву. Водночас Україна заявляє про критичний дефіцит ППО.
Чи здатна Росія перетворити свої погрози на щоденний терор, з якою періодичністю ворог може повторювати масовані атаки та чи стане використання ракет "Орєшнік" регулярним, - у матеріалі РБК-Україна.
В ніч на 24 травня, під час якого ворог використав майже всю наявну номенклатуру озброєння - від "Шахедів" до балістичних "Кинджалів", "Цирконів" та навіть "Орєшніка", - Москва вдалася до чергового шантажу.
МЗС РФ виступило з ультиматумом, заявивши про початок "системних ударів" по Києву, і закликало іноземних дипломатів терміново залишити місто. Очільник російського МЗС Сергій Лавров навіть зателефонував держсекретарю США Марко Рубіо, щоб офіційно передати це попередження для президента Дональда Трампа.
Україна у відповідь назвала заяви РФ залякуванням і шантажем, який не спрацює. Європейський Союз чітко заявив, що західні дипломати не залишать українську столицю.
Чи дійсно РФ здатна на системні масовані атаки та яку гру веде Кремль - РБК-Україна розпитало в експертів.
Експерти сходяться на думці, що можливості Росії щодо безперервних масованих ударів обмежені її промисловою базою. Аналітик Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС) Антон Земляний зазначає: ворог фактично "проїдає" ракети відразу після їх виготовлення.
"Росіяни використовують ту кількість ракет, яку виготовляють. Наприклад, виробництво "Іскандер-М" становить близько 60 одиниць на місяць, а під час весняних атак вони витратили близько 150. Тобто вони не можуть нарощувати темпи для щоденних ударів", - пояснює Земляний.
За оцінками аналітика, масовані атаки можливі, але з періодичністю у два-три тижні, необхідною для накопичення засобів.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло підтверджує цю тезу, наголошуючи на безпекових ризиках для самого агресора.
"Кожна атака потребує накопичення сил, а зосередження великої кількості зброї в одному місці несе ризик удару у відповідь від Сил оборони. Тому в середньому вони можуть завдавати ударів раз на три тижні", - зазначає Жмайло.
Загалом, як каже експерт, РФ здатна виробляти до 200 ракет на місяць (уся номенклатура: Х-101, балістика, аеробалістика та крилаті ракети).
Щодо ракет балістичної ракети середньої дальності "Орєшнік", експерт Антон Земляний зазначає, що хоча з початку 2026 року зафіксовано вже два удари (перший був у 2024-му), про системність не йдеться.
"Їх виготовляють в одиничних екземплярах. Використання можливе суто в пропагандистських цілях - можливо, раз на пів року для морального ефекту і створення "картинки перемоги" для російського генералітету та внутрішнього споживача", - каже співрозмовник
"Щодо інших ракет, того ж "Циркона" чи "Онікса", їх застосування можливе, можливо навіть трошки частіше, ніж було до цього", - припускає Земляний.
Дане озброєння ворог тримає зокрема у стратегічному резерві на випадок потенційного конфлікту з НАТО. Раніше ГУР повідомляло про плани РФ виробляти до 10 "Цирконів" на місяць, але реальні темпи впали до 3 ракет на місяць. За два роки вони виготовили близько 200 одиниць. Їхнє використання у майбутньому можливе, але це будуть поодинокі, а не масові випадки.
Експерти виділяють кілька стратегічних цілей Кремля:
"Вони постійно шукають наше слабке місце. Якщо у 2024 році вони тиснули числом, то зараз намагаються перевернути шахову дошку інформаційними операціями, щоб компенсувати відсутність стратегічних успіхів на полі бою", - підсумував Дмитро Жмайло.
Нагадаємо, що на тлі повітряних атак РФ президент Володимир Зеленський надіслав термінового листа до американського лідера Дональда Трампа, попередивши про критичну нестачу систем ППО та ракет до неї. Передусім йдеться про засоби перехоплення балістики.
Додамо, що Європейський союз викликав повіреного у справах РФ через погрози країни-агресора бити по Києву та "рекомендації щодо евакуації" іноземних дипломатів.