Розмір малий, а штраф великий. Яку рибу ловити в Україні насправді заборонено
Відпочинок біля води влітку - улюблене дозвілля багатьох українців. Але рибалкам необхідно пам'ятати, що деякі екземпляри звичних для них судака, щуки, ляща, навіть чехоні, плітки або синця можуть обійтися в кругленьку суму.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Головне:
- Чи треба платити: любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні є вільним і безкоштовним, але виключно для особистих потреб - без права продажу.
- Що брати обов'язково: кожен рибалка повинен мати при собі документи, що посвідчують особу, а також засіб для вимірювання розміру риби чи раків.
- Заборонені знаряддя: під час рибалки не можна використовувати електровудки, ості, павуки, раколовки, сітки, ятері, волоки, драчі, вибухові чи отруйні речовини та інші незаконні снасті.
- Дозволені розміри вилову: для кожного виду риби та раків встановлені окремі мінімальні "габарити" (наприклад, сом - від 80 см, щука - від 50 см), тож менші екземпляри слід одразу відпускати.
- Відповідальність і штрафи: за незаконний вилов передбачена адміністративна чи навіть кримінальна відповідальність із відшкодуванням нанесених збитків, причому такси за одну рибу - чималі (наприклад, за сома - 5 117 гривень, за щуку - 3 468 гривень, за ляща - 1 649 гривень).
Як ловити рибу в Україні заборонено
Любительське рибальство на водоймах загального користування в Україні:
- є безкоштовним;
- здійснюється виключно для особистих потреб - без права реалізації (продажу) виловлених водних біоресурсів.
Водночас рибалкам необхідно пам'ятати про встановлені обмеження, щоб відпочинок не перетворився на правопорушення.
Так, перелік заборонених знарядь лову, згідно з Правилами любительського рибальства, є таким:
- електровудка;
- ость;
- павук;
- раколовка;
- драч;
- ятір;
- волок;
- топтуха;
- вибухові та отруйні речовини;
- сітка.
Що повинен мати при собі кожен рибалка
Згідно зі встановленими правилами, кожен рибалка повинен мати при собі:
- документи, що посвідчують особу;
- засіб для вимірювання розміру водних біоресурсів.
У Держрибагентстві пояснили, що це дає змогу:
- самостійно контролювати довжину спійманої риби чи раків;
- переконатися, що вона відповідає встановленим нормам.
Як правильно виміряти розмір риби чи рака
Українцям розповіли, що розміри риб (крім скатів) визначають шляхом виміру довжини:
- від вершини рила (при закритому роті);
- до початку середніх променів хвостового плавника.
Тим часом розмір раків фіксується шляхом вимірювання довжини по спині:
- від лінії, що поєднує середину очей;
- до краю середньої хвостової пластини.
Мінімально дозволений розмір вилову риб
У Держрибагентстві повідомили: щоб випадково не стати порушником, слід чітко знати мінімальні розміри водних біоресурсів, дозволені до вилову у внутрішніх водоймах України.
Так, наприклад, найбільші мінімальні розміри встановлено для сома європейського - не менше 80 см.
Для білого амура та товстолоба цей поріг становить:
- 60 см - у дніпровських водосховищах;
- 40 см - у решті водойм.
Мінімально дозволений розмір для вилову щуки становить 50 см, а судака звичайного - 42 см.
Для ляща та сазана (коропа):
- 35 см - у дніпровських водосховищах;
- 30 см - в інших водних об'єктах.
Довжина білизни має бути не меншою за 30 см, сига - 25 см, головня та чехоні - 24 см, а синця - 22 см.
Тим часом вилов таких видів, як лин, форель струмкова та рибець звичайний - дозволений від 20 см.
Для плітки й тарані встановлено межу 18 см у дніпровських водосховищах. Тоді як в інших внутрішніх водоймах їхній розмір не обмежується.
Щодо річкових раків, то мінімальний дозволений розмір становить:
- 11 см - у дніпровських водосховищах;
- 10 см - в інших водоймах.
Українцям нагадали, що для всіх інших видів риб у внутрішніх водних об'єктах мінімальні розмірні обмеження - відсутні.
"Винятком є лише представники іхтіофауни, занесені до Червоної книги України, вилов яких суворо заборонено незалежно від їхніх розмірів", - наголосили у Держрибагентстві.
Що робити з рибою "непідходящого" розміру
Рибалок в Україні закликали дотримуватися природоохоронного законодавства та рибалити відповідально.
Якщо на гачок потрапила рибина, розмір якої менший за встановлену норму, її необхідно:
- обережно зняти з гачка;
- одразу випустити назад у водойму.
"Збережімо багатство української природи разом", - закликали українців у Держрибагентстві.
Скільки "коштує" незаконно виловлена риба
Насамкінець громадянам нагадали, що варварське та хижацьке ставлення до водних біоресурсів тягне за собою:
- адміністративну або навіть кримінальну відповідальність;
- відшкодування нанесених рибному господарству збитків.
Причому такси за один екземпляр незаконно впійманої риби є значними:
- за форель порушнику доведеться сплатити 7 225 гривень;
- за сома - 5 117 гривень;
- за сазана (коропа) - 3 706 гривень;
- за товстолоба чи білого амура - по 3 638 гривень;
- за судака - 3 587 гривень;
- за щуку - 3 468 гривень;
- за окуня - 3 162 гривні;
- за ляща або білизну (жереха) - по 1 649 гривень;
- за лина чи головня - по 1 598 гривень;
- за синця, чехоню, карася сріблястого або рибця звичайного - по 1 581 гривні;
- за плітку, краснопірку та плоскирку - по 1 564 гривні.
Крім того, штраф за незаконно виловленого рака в Україні становить 3 332 гривні.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як Україна рятуватиме популяцію дельфінів і скільки часу на це знадобиться.
Крім того, ми пояснювали, чому не вся річкова риба насправді може бути безпечна.
Читайте також про 7 видів риб, які в Україні можна ловити безлімітно (без обмежень і штрафів).