Російський "арктичний пиріг" поділили три наближені до Путіна особи, - СЗР
Російські запаси рідкісноземельних елементів, нафти й газу в Арктиці фактично контролюють троє наближених до Кремля осіб.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.
За інформацією СЗР України, ключові приарктичні ресурси Росії перебувають під контролем першого заступника глави Адміністрації президента РФ Сергія Кірієнка, очільника "Роснафти" Ігоря Сєчіна та директора Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва.
У розвідці зазначають, що Микола Патрушев, який раніше вважався одним із головних кураторів арктичного напрямку, втратив статус ключового гравця. Разом із ним з арктичного пулу вибув і його син Андрій Патрушев, який раніше відповідав за газовидобуток на арктичному шельфі.
Натомість "арктичний пиріг" перерозподілили нові фаворити Кремля.
Зокрема, Сергій Кірієнко через підконтрольний йому непідсанкційний "Росатом" фактично контролює всю екосистему "Північного морського шляху" - від ключових портів до навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства.
Крім того, родовища рідкісноземельних елементів у приарктичній зоні також перебувають у сфері його впливу.
Другим за рівнем впливу, за даними СЗР, є Ігор Сєчін.
Його "Роснафта" контролює суднобудівний завод "Звезда", який фактично є монополістом з виробництва криголамів, а також має власні поклади рідкісноземельних елементів, зокрема Томторське родовище.
Третім учасником арктичного пулу є Кирило Дмитрієв, який намагається перехопити контроль над перспективними родовищами, просуваючи проєкти на кшталт Арктичного інвестиційного фонду. За оцінкою розвідки, його мета - якнайдорожче "продати" Арктику іноземним інвесторам.
Арктична ставка Москви
Як зазначають у СЗР, Москва сьогодні намагається розіграти два стратегічні активи - приарктичні запаси рідкісноземельних елементів та "Північний морський шлях", які тісно пов’язані між собою. Найбільші родовища розташовані саме вздовж цього маршруту - у Мурманській області та Якутії.
Водночас Росія не має достатніх фінансових ресурсів і сучасних технологій для повноцінного видобутку та експорту рідкісноземів, тому критично залежить від іноземних інвестицій.
У тактичному плані Кремль прагне юридично й фактично закріпити контроль над "Північним морським шляхом", зокрема шляхом обмеження свободи навігації для іноземних суден. Йдеться про запровадження обов’язкового погодження проходу як цивільних, так і військових кораблів через арктичні води.
Нагадаємо, в межах переговорів зі Сполученими Штатами Росія активно просувала для адміністрації Дональда Трампа низку економічних ініціатив, зокрема проєкт з освоєння великих родовищ природного газу в арктичних морях.
Також ми писали, що в жовтні США запровадили санкції проти двох ключових нафтових гігантів Росії - "Роснєфті" та "Лукойлу". Обмеження були введені, щоб посилити тиск на Кремль і змусити Путіна піти на переговори з Україною.
Після введення цих обмежень російський диктатор, почав розглядати непопулярний крок - підвищення податків, що свідчить про серйозні економічні проблеми в РФ.
Також ми писали про те, що угорська компанія MOL проявляла свій інтерес до можливого придбання закордонних активів російського "Лукойлу", який перебуває під санкціями.