Російське вугілля стрімко втрачає ринки: не діють навіть знижки

Серед причин падіння експорту вугілля — дорожча логістика, імпортні мита та майже відсутня можливість для російських компаній ще більше знижувати ціни.

Як повідомляє СЗРУ, за підсумками січня-серпня 2026 року поставки російського вугілля до Китаю скоротилися на 10,8% у річному вимірі - до 53,15 млн тонн. У результаті Росія втратила місце серед найбільших постачальників китайського ринку.

Водночас імпорт вугілля з Монголії за цей період зріс на 48,9% - до 78,39 млн тонн. Індонезія поставила до Китаю 121 млн тонн. Загалом за вісім місяців Китай імпортував близько 310 млн тонн вугілля.

Росія вже дає знижки

Однією з головних переваг Монголії є значно дешевша логістика. Країна має спільний сухопутний кордон із Китаєм, тоді як російське вугілля з Кузбасу доставляється через перевантажений Східний полігон.

Крім того, для російського вугілля в Китаї діють імпортні мита на рівні 3–6%. Для Монголії, Австралії та Індонезії в рамках угод про вільну торгівлю діють нульові ставки.

Російські компанії вже пропонують китайським покупцям знижки приблизно на 10%. Однак можливості для подальшого зниження цін практично вичерпані. Більші дисконти можуть означати для експортерів роботу у збиток.

Через це навіть за нинішнього рівня знижок російським постачальникам буде складно зберегти свою частку китайського ринку. Натомість основним бенефіціаром ситуації стає Монголія.

Російський експорт стикається зі зростанням витрат

Найбільші проблеми найближчим часом можуть виникнути з експортом енергетичного вугілля. На нього одночасно тиснуть конкуренція з боку китайських шахт, імпортні мита та подорожчання транспортування.

Із жовтня в Росії знову підвищуються залізничні тарифи. Водночас зростання попиту на напіввагони підвищує вартість їхнього використання.

З початку року до 11 вересня вартість перевезення вугілля з порту Східний до Китаю зросла на 45,5%. У вересні дохідність експорту енергетичного вугілля з Кузбасу через далекосхідні порти була на 30% вищою, ніж у серпні, і втричі перевищила показник минулого року.

Проблеми виникають і на інших напрямках. За сім місяців російські експортери скоротили поставки коксівного вугілля до Туреччини на 30%. У липні туди не відправили жодної партії. Серед причин називають ускладнення судноплавства в Чорному морі.

У липні перевезення вугілля до південних російських портів скоротилися на 33% порівняно з червнем. Додатковий тиск створюють підвищення залізничних тарифів та висока вартість перевалки через порти Північно-Західного регіону.

Таким чином, російські вуглярі одночасно втрачають конкурентні переваги на зовнішніх ринках і стикаються зі зростанням внутрішніх витрат. Знижувати ціни далі вони вже не можуть без ризику працювати у збиток, а подорожчання доставки скорочує і без того обмежену маржу.