Росіяни заявляють про успіхи на Харківщині: в ISW оцінили ситуацію

Начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов 16 травня зробив низку неправдивих заяв щодо ситуації на Куп’янському, Боровому та Лиманському напрямках.

Зокрема, він стверджував, що російські війська просуваються на захід від Куп'янська в напрямку Шевченкового, що створює хибне враження про те, що російські війська захопили Куп'янськ і утримують позиції на захід від міста.

Герасимов також стверджував, що російські війська увійшли до Великої Шапківки (північний захід Куп’янська), захопили всю Борову (південь Куп’янська) та Кутківку (північ Куп’янська); а також захопили близько 50% Шиківки та 85% Лимана.

Водночас дані ISW не підтверджують ці заяви. Аналітики стверджують, що російські війська не займають укріплених позицій у Куп’янську і що в місті залишилося лише кілька російських диверсантів.

Також неправдиві заяви про те, що російські війська займають позиції у Великій Шапківці, Шиківці, Кутківці чи Лимані. Адже насправді російські війська проникли лише приблизно на 14,2% території Куп’янська, 6,5% Кутківки та 0,06% Лимана.

Наразі російські війська знаходяться найближче до Шиківки (приблизно за два кілометри) та до Великої Шапківки (приблизно за чотири кілометри).

Фото: ISW

В ISW зазначають, що Герасимов визначив наступною оперативною метою Росії Шевченкове, але російські війська ще далекі від захоплення Куп'янська, а без цього вони не зможуть просунутися по трасі H-20 до Шевченкового.

Як вказують аналітики, Росія виявилася нездатною виділити необхідні сили та засоби для відбиття українських контратак і проведення наступальних операцій у достатньо великих масштабах, щоб домогтися тактично й оперативно значущих успіхів поблизу Куп'янська та всередині нього.

Герасимов та інші високопоставлені російські чиновники неодноразово робили перебільшені заяви про просування Росії на лінії фронту. Однак українські лінії оборони витримують наступ Росії навесні-влітку 2026 року, і українські війська відстоюють тактичну ініціативу на кількох ділянках лінії фронту, зокрема й у напрямку Куп’янська.

В ISW зазначають, що ці перебільшені заяви про вигадані успіхи свідчать про те, що вище керівництво російського військового командування або не усвідомлює, або не бажає визнавати реальність поля бою навіть самому собі, і тому дозволяє своїм власним помилковим твердженням впливати на російське оперативне та стратегічне планування.