Росія пішла в наступ. Що відбувається на фронті і де будуть ключові бої
Москва на тлі невдалих перемовин буде знову намагатись досягти своїх цілей на полі бою. Російська армія уже активізувала наступальні дії на кількох напрямках фронту.
Які плани та задум окупантів на весняно-літню кампанію – в матеріалі журналістки РБК-Україна Уляни Безпалько.
Головне:
- Нова фаза наступу. Із середини березня росіяни активізували атаки на різних напрямках фронту, однак вони мають кілька пріоритетних цілей.
- Фортеці – головна ціль. Москва хоче вийти до Слов’янська і Краматорська, намагаючись охопити агломерацію з кількох напрямків.
- Міста як ключ до оборони. Поки стоять Костянтинівка і Лиман, противнику буде складно почати бої за Слов'янськ та Краматорськ.
- Дедлайни росіян. Москва хоче окупувати Костянтинівку до 25 квітня, а всю Донецьку область – до кінця року.
- Південь – другий напрямок тиску. РФ нарощує сили на стику Дніпропетровської та Запорізької областей і одночасно готується до дій на Гуляйпільському та Оріхівському напрямку.
- Без прориву. Попри амбітні цілі, російський наступ уже стикається з обмеженнями і поки не демонструє здатності до швидких проривів.
З середини березня росіяни розпочали свою весняно-літню наступальну кампанію, відновивши атаки на більшості напрямків фронту. Силам оборони вдалось відбити перші штурми ворога, які вже коштували Москві тисячних втрат.
Наразі активізацію противника можна швидше назвати пробою боєм. Тенденції попередніх років свідчать, що до істотного нарощування наступальних дій після зимового спаду ворог переходив у квітні – коли остаточно підсихає земля і з'являється більше "зеленки", за якою можуть переховуватись штурмовики.
До того ж у противника немає сил вести масовані штурми вздовж усієї лінії фронту протяжністю у понад 1200 кілометрів. Найімовірніше, на більшості ділянок він все ж буде проводити тактичні дії задля сковування наших військ. Натомість основні зусилля росіяни зосередять на кількох пріоритетних для себе напрямках, де намагатимуться досягти результатів упродовж наступних п'яти місяців.
"Пояс фортець"
Головним пріоритетом для противника на весну - літо стане формування умов для боїв за Слов'янськ та Краматорськ Донецької області. Для цього ворог вже зараз активізувався на трьох напрямках (згідно з найменуванням Генштабу) – Лиманський, Слов'янський, Костянтинівський і продовжує продавлюватись на четвертому – Покровському.
"Наразі в зоні угруповання військ "Схід" ми фіксуємо найбільше боєзіткнень саме в районі Покровська та Костянтинівки. Противник не зможе проводити жодних масованих атак на інших напрямках, доки стоїть Покровськ та Мирноград", – каже РБК-Україна речник угрупування військ "Схід" Григорій Шаповал.
За його словами, 7 корпус робить багато роботи у районі Покровська та Мирнограда і продовжує перебувати в цих містах, налагодивши логістику. "Частина цих міст досі знаходиться під нашим контролем. Значна частина територій у цій агломерації знаходиться в сірій зоні, але противник там наразі загруз", – розповів Шаповал.
Стратегія противника щодо Слов'янська та Краматорська побудована на спробі їхнього охоплення, аби уникнути виснажливих фронтальних зіткнень. План ворога передбачає удари з чотирьох боків. Зокрема, одне вороже угруповання з району Покровська та Добропілля мало б рухатись на захід – до адмінмеж Донецької області і одночасно – на північний схід, щоби обійти Костянтинівку та Дружківку з заходу.
Ті окупаційні війська, які ведуть бої за саму Костянтинівку, планують просуватись далі в бік Дружківки і Краматорська з півдня. Північний фланг забезпечуватиметься наступом із Лиманського напрямку на Слов’янськ. А підрозділи, що наступають із боку Сіверська та Соледара, намагатимуться підійти до агломерації зі сходу.
Поки що найближче до виконання цих завдань перебуває тільки останнє з перелічених угруповань. Інші "флангові" підрозділи поки ведуть не надто результативні бої за Костянтинівку та Лиман, причому не в самих містах, а лише на їхніх підступах.
Нещодавно у 3-му армійському корпусі повідомили про відбиття одного з найбільших за останній час російських механізованих штурмів у районі Борової та Лимана – з участю 28 одиниць бронетехніки та близько 100 одиниць мототехніки. Противник прагне окупувати Борову, що знаходиться неподалік річки Оскіл, а також оточити Лиман з заходу, півночі та півдня – зараз він уже тисне на це місто зі сходу.
Речник 3-го армійського корпусу Олександр Бородін каже, що, попри провальний механізований штурм, ворог не припиняв наступальні дії у їхній зоні відповідальності. Але тепер противник знову повернувся до тактики малих піхотних груп, іноді з квадроциклами чи мотоциклами. За його словами, ворожі солдати намагаються просочуватись до Лимана, але ці групи інфільтрації швидко виявляються і знешкоджуються.
"Наступальні дії, які ми бачили нещодавно, і те, що було в 2022-му – маневрені, механізовані наступальні бліцкриги з боку росіян – дорого їм коштують, адже відновлення техніки досить дороге. Тому вони обрали тактику, яка полягає в тому, щоби погіршити спроможності до ротацій нашого особового складу за рахунок саме цих малих штурмів. Людей вони не рахують, тому для них це з економічної точки зору вигідно", – пояснив РБК-Україна Бородін.
За такою ж тактикою ворог діє і в районі Костянтинівки, намагаючись постійно заводити групи інфільтрації до міста. Дмитро Запорожець – речник 11-го армійського корпусу, який тримає оборону в районі агломерації – зазначає: російське командування визначило для себе дедлайн для захоплення Костянтинівки – 25 квітня. При цьому він вважає такі терміни нереалістичними.
За характером дій ворог намагається насамперед заходити у сам населений пункт – це створює комфортні умови для переховування особового складу, але і змушує його проводити міські бої. А міські бої не дозволять їм швидко захопити населений пункт, тоді як обхідні дії на сьогоднішній день у них не вдається провести, пояснив Запорожець.
"Тому ті терміни, які вони для себе запланували, можна помножити на N місяців. Якщо вони будуть проводити активні штурмові дії і кинуть на захоплення Костянтинівки всі засоби – то, на мою думку, у них, може, щось і вийде, але не раніше, ніж у жовтні", – припустив у розмові з РБК-Україна військовослужбовець.
Він додав, що росіяни готуються застосовувати техніку та мототехніку і, ймовірно, будуватимуть свої наступальні дії на Костянтинівку у кілька "хвиль": спочатку піде більш швидкий транспорт – мотоцикли, друга хвиля – це вже можуть бути багі та автівки, і далі – може піти бронетехніка, "запакована" особовим складом. Їхнє завдання полягатиме у закріпленні на околицях, щоб уже в подальшому проводити бойові дії в самому місті.
"Якась кількість піхоти затягується в Костянтинівку, і її важче знищувати. Якщо на відкритій місцевості потрібен один FPV-дрон на одного ворожого солдата, то щоби "викурити" одного окупанта в забудові потрібно вже п'ять FPV-дронів. Коли в місто просочиться більша кількість ворожих військ, вони зможуть скеровувати дії іншої частини свого особового складу під час наступальних дій. І, ймовірно, ці наступальні дії будуть об'єднані з їхніми діями на Краматорському напрямку", – вважає речник 11-го корпусу.
Втім, перш ніж рухатись на Краматорськ, ворогу потрібно не лише захопити Костянтинівку, а й вирівняти свої фланги у Часовому Яру. Наразі найближчі позиції окупантів до Краматорська розташовані за 17 кілометрів на схід – у районі Привілля та Федорівки Другої. Приблизно стільки ж – і до Слов'янська.
"Якщо ж брати Слов'янськ, той же Райгородок, Миколаївку – це населені пункти, від яких поетапно вони можуть розбудовувати наступальні дії до самого Слов'янська. І для них це більш вигідно в плані логістики, ніж з боку Краматорська. Якщо обрізати шляхи постачання до Слов'янська і логістику в сторону Ізюма – то на Краматорському напрямку буде складніше проводити будь-які оборонні дії, адже основна логістична артерія з Краматорська йде через Слов'янськ. Саме тому і увага ворога наразі більше зосереджена на Слов'янському, а не на Краматорському напрямку", – каже військовий.
Південь та "буферні" зони
Ще одним пріоритетним напрямком під час весняно-літньої кампанії для противника стане Олександрівський – так званий стик Дніпропетровської та Запорізької областей. Впродовж останніх двох місяців Сили оборони проводили на цій ділянці контрнаступальні дії, звільнивши більшість території на Дніпропетровщині, де вдалось раніше просунутись противнику.
Начальник Головного оперативного управління Генштабу Олександр Комаренко пояснював, що росіяни прагнуть просунутись на Дніпропетровщині, аби створити там буферну зону поряд з Донеччиною, яку вони теж хочуть повністю окупувати.
За його словами, завдання цієї дивізії – блокувавши наші контратакувальні дії, перехопити тактичну ініціативу і продовжувати спроби просування в Дніпропетровській області.
Одночасно ворог підсилює своє угруповання і на сусідньому Гуляйпільському відтинку фронту, звідки планує розвивати свій наступ на захід, углиб Запорізькій області. На цей напрямок нещодавно прибула 40-а окрема бригада морської піхоти Тихоокеанського флоту, каже Волошин. Він уточнив, що зараз російська 5-а армія, яка веде дії безпосередньо на Гуляйпільському напрямку, теж отримала в своє оперативне підпорядкування 55-а дивізію морської піхоти Тихоокеанського флоту.
"Зараз їхній 299-й полк повітряно-десантних військ на одному з полігонів на наших тимчасово окупованих територіях відпрацьовує свої навички просування по газогонах. Вони мають макет труби з різними елементами і тренуються просуватись і перекидати логістику вздовж газогону. У нас на Оріхівському напрямку є газогони, і росіяни готуються повторити те, що вони здійснили в Куп'янську та в Авдіївці", – уточнив Волошин.
Це теж свідчить про російські плани активізації і на Оріхівському напрямку, додав співрозмовник. Вони також намагаються перемістити свої війська з вихідних районів на передові позиції біля Оріхова. Це ділянка фронту на заході від Малих Щербаків і на сході від Малої Токмачки.
"Одне з завдань їхнього командування – підійти якнайближче до Оріхова, зайти туди і спробувати закріпитись на його околицях. Ми, в свою чергу, щоби запобігти цим діям і убезпечити себе, не даємо їм заводити ці штурмові групи на передові позиції. Тому й штурмів вони не проводять, бо ми активно їх лупимо, коли вони намагаються переміщатись. На Оріхівському напрямку зараз одна з найвищих вогневих активностей – і нашої, і з боку ворога", – прокоментував Волошин.
Другорядне завдання, яке росіяни намагались виконати вже понад рік і продовжуватимуть цієї весни та літа – створення буферної зони на Сумщині та Харківщині глибиною в 20 кілометрів.
"Від початку це було зроблено для того, щоб нібито українські війська не змогли повторити ефект Курської операції, щоб українці не проходили і не атакували російські території. Це завдання не було виконане, за весь час їм вдалось створити тільки кілька осередків "вклинення". Але жодна з них не має 20 кілометрів і ця мета є недосяжною для росіян", – каже РБК-Україна речник Угруповання обʼєднаних військ Віктор Трегубов.
Міноборони РФ періодично звітує про те, що їхні солдати увійшли до чергового прикордонного населеного пункту. І їхні спроби дещо пожвавились в останні місяці, хоча це більше схоже на розрізнені між собою вклинення, аніж на суцільну смугу контролю.
"Вони, безумовно, будуть намагатися виконати це завдання і кидатимуть для нього сили. Але ризиків, що вони досягнуть якихось успіхів в цьому під час весняно-літньої кампанії, практично немає. І я не думаю, що вони самі розраховують на великий успіх в цьому. До того ж зараз для них це не є пріоритетом. Для них все ж важливіше те, що відбувається на Донеччині чи, наприклад, у Запорізькій області, ніж якісь зони контролю на Харківщині", – прокоментував Трегубов.
Донеччина справді залишається ціллю номер один для противника. За інформацією видання, Кремль розраховує вийти на адмінмежі цієї області до кінця року. Хоча і джерела видання у військових колах сумніваються у досяжності цього завдання у такі терміни.
Попри амбітні плани, російський наступ уже на старті стикається з проблемами.
Одна з них – системне викривлення ситуації на фронті: коли російські командири звітують "наверх" про взяття пунктів за десять кілометрів від реальної лінії зіткнення, будь-яка контратака українських сил сіє хаос у їхній обороні.
Водночас і Сили оборони підходять до цієї кампанії, винісши уроки з попередніх боїв. Українські військові посилили аеророзвідку і відстежують переміщення противника як на підступах, так і в глибині його тилу. У результаті замість масованих механізованих штурмів росіяни змушені знову переходити до тактики малих груп, яка дозволяє просуватися вперед, але не забезпечує проривів.
Питання-Відповідь (FAQ)
– Чи почала Росія новий наступ?
Так, із середини березня російська армія активізувала бойові дії на більшості напрямків, однак поки це ще не пікова фаза.
– Де зараз головні бої?
Найбільш інтенсивні бої тривають на Донеччині — зокрема в районах Покровська, Костянтинівки та Лимана, а також на Олександрівському напрямку.
– Яка головна мета Росії?
Ключова ціль – створити умови для боїв за Слов’янськ і Краматорськ, поступово охоплюючи ці міста з кількох напрямків – з півночі (Лиман), півдня (Костянтинівка), заходу (Покровськ) та сходу (Сіверськ). Іншою його метою є зупинка наших контрнаступальних дій на Олександрівському напрямку і просування у Дніпропетровщині.
– Чи є загроза створення 20-кілометрової "буферної зони" на півночі?
Наразі ризики не суттєві. Спроби ворога створити суцільну смугу контролю на Сумщині та Харківщині перетворилися на розрізнені вклинення. Для РФ це завдання є другорядним порівняно, наприклад, з боями за Донеччину.
– Чому росіяни не наступають по всьому фронту?
У них не вистачає ресурсів для масованих штурмів на всіх напрямках, тому вони концентруються на кількох ділянках.
– Яку тактику наступу зараз використовує РФ?
Переважно це малі штурмові групи, інфільтрація та поступове виснаження українських сил замість масштабних проривів. Така тактика дозволяє їм йти вперед, але не дає стрімких проривів. Нещодавня спроба ворога відновити механізовані штурми закінчилась для нього провалом та втратами.