Епіцентр бойових дій на сході перемістився під Куп'янськ Харківської області. Росія нарощує кількість обстрілів та кидає піхоту на "м'ясні штурми" - щось схоже вже було минулого року під Бахмутом.
Про поточну ситуацію і те, чи може Куп'янськ стати другим Бахмутом, - у матеріалі РБК-Україна.
Під час повномасштабного вторгнення Куп'янськ - місто на сході Харківської області - близько півроку було під російською окупацією, до осіннього наступу Збройних сил України. Протягом жовтня-листопада противника вдалося відсунути від околиць приблизно на 15 км, але з того часу ворог наближався зі сходу та північного сходу.
Від російських обстрілів Куп'янськ страждав постійно. І наприкінці червня-початку липня тиск значно посилився. Якраз у той час, як Сили оборони розгорнули контрнаступ на півдні та звільнили перші кілька сіл.
У середині липня заступниця міністра оборони Ганна Маляр казала про локалізацію боїв та про ініціативу на українській стороні. За кілька тижнів Куп'янський напрямок став найгарячішою точкою.
За даними сервісу DeepState, за цей час противнику вдалося просунутися ближче до села Сіньківка за 10 км від районного центру. Також йде наступ у районі сіл Орлянка та Миколаївка на схід від Куп'янська. Російські так звані "воєнкори" стверджували про нібито захоплення позицій за 7 км від міста. Однак досі підтвердження цьому не було.
Фото: росіяни просуваються до Куп'янська з північного сходу (deepstatemap.live)
За словами речника Нацгвардії Руслана Музичука, противник ходить на штурми за підтримки авіації та артилерії. Щодня окупаційні війська завдають понад 50 авіаударів, іноді близько 80. Спікер Східного угруповання Сергій Череватий також каже про щільний вогонь із усіх видів артилерії.
Страждають мирні жителі та цивільні об'єкти. Тільки за останній тиждень снаряди та керовані бомби прилітали в околиці і до самого Куп'янська, що призвело до жертв. У тому числі під удар потрапила будівля міської адміністрації. На цьому фоні оголошено обов'язкову евакуацію з найближчих населених пунктів на лівому березі річки Оскіл.
Головна мета противника - прорвати оборону, вийти на Куп'янськ та повернути втрачені позиції. Така собі сатисфакція за втечу восени 2022 року.
"У них такий план. Вони хочуть на Харківщині повернути втрачені території", - говорила Ганна Маляр, стверджуючи, що інтенсивність бойових дій настільки висока, що деякі рубежі переходять із рук в руки по кілька разів на день.
Як зазначає британська розвідка, росіяни йдуть уперед, щоб створити буферну зону навколо захопленої Луганської області. І активізація напрямку на Куп'янськ важлива для кремлівського керівництва з огляду на великі проблеми на південному фронті. Захоплення Луганської області було заявлено однією з метою війни з Україною, і буферна зона до Оскола покликана захистити "нові територіальні реалії".
Військовий експерт Владислав Селезньов каже, що наступ на Куп'янськ готувався ретельно у рамках плану начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. Його реалізація розпочалася після того, як було накопичено достатні ресурси, і відбувається не лише під Куп'янськом.
"Нещодавно намагалися атакувати наші рубежі у бік Борової Харківської області, отримали відсіч, зазнали величезних втрат, відступили і перегрупувалися. Тепер знову почали наступати на Борову, паралельно тиснуть на Куп'янськ з півночі вздовж Оскола та південного сходу зі Сватового (Луганська область, - ред.)", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
На його думку, це робиться для того, щоб по-перше відтягнути наші резерви з півдня Запорізької області, а по-друге, у разі успіху закріпитися на нових рубежах. В ідеалі - вийти на Куп'янськ-Вузловий з великим залізничним вузлом, оскільки залізниця є основою логістики РФ. А потім вийти до річки та, можливо, зафіксувавши статус-кво, спробувати схилити Україну до невигідних переговорів.
"Чи реально це? Я думаю що ні. Ситуація там дуже динамічна. Недарма Сирський (командувач Сухопутних військ, - ред.) тут активно працює. Я вірю в його талант, стійкість та мужність наших воїнів, зокрема додаткових підрозділів, які днями перекинули для посилення рубежів", - додав експерт.
Зазначимо, лише за останні дні генерал Сирський двічі відвідав бригади під Куп'янськом. Напередодні він запевнив, що ухвалено низку важливих рішень для оборони.
Фото: представник ГУР Вадим Скібіцький каже, що дії росіян під Куп'янськом не мають стратегічного характеру (Віталій Носач/РБК-Україна)
Представник ГУР Вадим Скибицький наголошує : росіяни не досягають успіхів, а їхні воєнні дії не мають стратегічного характеру.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пояснює, що наступ на Куп'янськ та Борову - це своєрідна демонстрація. У противника тут немає серйозного наступального потенціалу, і він сам про це чудово знає.
"Їм треба відволікти увагу. Недарма ж пропаганда почала називати Куп'янськ другим Бахмутом. Кажуть, що до міста залишилося 7 км, які вони десь з якогось напрямку побачили. Але питання в іншому - скільки, наприклад, до Бахмута вони йшли ці 7 км? На перший погляд концентрація під Куп'янськом може здатися досить великою, але її недостатньо, щоб реально захопити місто", - зазначив він у розмові з виданням.
За його словами, росіяни розкручують фетиш із Бахмутом у передчутті чергової епічної битви, хоча насправді наступ на Куп'янськ є нічим іншим, як імітацією. В тому числі щоб переконати внутрішнього споживача, що вони взагалі можуть дозволити собі наступати.
Власне чисельність військ і вказує на нестратегічний характер. Адже навіть після виходу на Оскіл для того, щоб просунутися через річку далі на захід у напрямку Харкова, росіянам знадобляться дуже великі сили. Яких у нього поки що немає.
Росіяни на Лімано-Куп'янське напрямок станом на липень стягнули близько 100 000 солдатів, понад 900 танків і 370 реактивних систем залпового вогню. Як говорив речник Східного угруповання Сергій Череватий, приблизно таку ж чисельність особового складу Радянський Союз задіяв на піку вторгнення до Афганістану.
"Для розуміння, на піку чисельність в Афганістані радянських військ була 120 000. На останній війні, яку українці могли пам'ятати, перед цією великою війною. І там (під Лиманом та Куп'янськом, - ред.) понад 100 000 протистоїть українським воїнам", - стверджував він.
Причому російські формування включають десантні війська, найкращі мотопіхотні підрозділи, бойовий армійський резерв, територіальні війська, приватні військові компанії та штурмові роти.
Фото: Сергій Череватий оцінює угруповання Росії на Лімано-Куп'янському напрямку 100 000 осіб (facebook com sergij cerevatij)
Лимано-Куп'янський фронт розтягнувся на сотню кілометрів, тому, очевидно, під самим Куп'янськом окупантів менше.
"Тут зосереджені частини та з'єднання зі складу 1-ї гвардійської танкової армії, 6-ї загальновійськової армії та низка частин і підрозділів 11-го армійського корпусу Балтійського флоту, їх найкращі сили. За даними приблизно місячної давності, свіжіших немає, особового складу - до 50 000, близько 400 танків, 650 бронемашин, майже 250 артилерійських систем та 125 одиниць РСЗВ. Тобто дуже потужне угруповання, особливо артилерійська компонента", - оцінив експерт Владислав Селезньов.
Відразу на думку спадає паралель з Бахмутом, коли росіяни приблизно таку ж кількість людей кинули в "м'ясорубку". Але на думку Селезньова, сили не можна порівнювати хоча б тому, що Бахмутську фортецю штурмували в основному колишні в'язні ПВК "Вагнера", а під Куп'янськом працює "сіль російської армії".
І об'єктивно для оцінки сил противника слід пам'ятати, що у прикордонних Бєлгородській, Брянській та Курській областях теж є певне угруповання сил та засобів, яке може у будь-який час висунутись на підкріплення.
Певні подібності простежуються в тому, як ведуться бойові дії. Сьогодні Сергій Череватий заявив, що у певному сенсі на Куп'янському напрямку ворог повторює бахмутську тактику.
"Вони залучають так звані роти "Шторм-Z". Це репліка на підрозділи "Вагнера". Можливо, навіть менш вдала... У "вагнерівців" були потужні табори підготовки у тій же Ростовській області. "Шторм-Z" готуються набагато швидше, але елемент, який набирається туди, схожий. Як правило, це люди з кримінальним минулим. Або ті, хто під тиском правоохоронних органів, маючи ризики бути засудженими, підписують контракти", - розповів він в ефірі національного телемарафону.
Зазначимо, підрозділи "Шторм-Z" з'явилися навесні 2023 року і були створені при міноборони Росії за прикладом приватної армії Євгена Пригожина. Бойовиків вербують під схожі умови - скасування термінів та виплати по 2200 доларів на місяць.
Фото: на штурм позицій під Куп'янськом кидають російських ув'язнених із підрозділів "Шторм-Z" (Getty Images)
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), штурмові роти закріплюються за різними з'єднаннями. Як правило, вони нараховують по 100 осіб, розбитих на групи захоплення, вогневої підтримки, розвідгрупи тощо. Кожна з таких рот проходила до 15 днів навчання перед відправкою на фронт.
Те, що Росія за допомогою ув'язнених вдається до тактики "м'ясних штурмів" - далеко не новина. Свого часу вона демонструвала ефективність у районі Сєвєродонецька, Лисичанська, Попасної, Соледара та, звичайно ж, у Бахмуті.
На цьому подібності з тим, що відбувається під Куп'янськом, закінчуються, а експерт Олександр Коваленко взагалі називає ситуації абсолютно різними.
По-перше, відрізняються типи ліній української оборони, по-друге, дещо інша ситуація з ланшафтом, по-третє, сконцентровано інші сили та засоби.
"До того ж російський наступ на Бахмут починався, коли у них справді був потенціал для цього. Потім він поступово знижувався, і ми бачили, як вони повзли, витрачаючи при цьому величезні ресурси. Вони й зараз можуть повзти, але це буде складним завданням, тому що там дуже щільна оборона, яку почали будувати ще восени 2022-го", - додав він у коментарі РБК-Україна.
Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що в ситуації під Куп'янськом навряд чи варто чекати на перелом найближчим часом, і цілком можливо, що вона ще більше може загостритися.
На думку Владислава Селезньова, росіяни й надалі намагатимуться йти в наступ, а українська армія - чинити спротив, завдаючи їм важких втрат. І очевидно, що такий стан може зберегтися доти, доки настане розв'язка на півдні.
"Ми щодня бачимо зі зведень Генштабу, що ворог намагається атакувати і постійно йдуть бої запеклі, що вимагають неймовірних зусиль. Обстановка під контролем, вже була реакція щодо перекидання резервів. Тому я впевнений, що і там буде перемога, єдине питання, як швидко", - зазначив він.
Коваленко більш ніж впевнений, що тактика "м'ясних штурмів" провалиться, Куп'янськ вистоить і його не вийде закидати тілами, як Бахмут. А щодо можливості прориву, то такі сценарії не виключені.
Коментуючи темпи українського контрнаступу, він порівнює їх із подіями річної давності. Коли всі чекали на просування на Херсон правим берегом Дніпра, а східне угруповання провело раптову Харківську операцію.
За його словами, те, що зараз відбувається у Запорізькій області, нагадує деокупацію правобережжя Херсонської. Зокрема, щодо розширення плацдармів та перерізання логістики. І поки всі 2022-го стежили за півднем, то упустили з виду те, що паралельно відбувалося в Харківській області.
"Там теж повільно розширювалися буфери безпеки на північ від Харкова, на північний схід, добре працювала оборона, а потім різко звільнили Балаклію і пішло-поїхало. Так що я не виключаю, що схоже знову може статися. Поки важко сказати, на якому плацдармі і чи воно якось стосуватиметься Куп'янська", - додав експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
