У Раді хочуть скасувати "правки Лозового" та строки давності корупційних злочинів

"Разом з колегами по парламенту подали законопроект  #10100 про скасування так званих “правок Лозового”, - повідомив Железняк.

За його даними, новий законопроект має:

• скасувати строки розслідування кримінальних проваджень до моменту повідомлення особі про підозру;
• скасувати строки давності притягнення до відповідальності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, вчинені під час великої війни.

Арахамія заявив, що новий законопроект скасовує строки давності за корупційні злочини під час війни. За його словами, це дозволить покарати винних, навіть якщо вони зараз десь ховаються або якщо про їхні дії ми дізнаємося у далекому майбутньому. 

"Це продовження послідовної антикорупційної політики Президента і нашої фракції", - додав він.

Глава франції також додав, що цей законопроект скасовує ухвалені минулим скликанням так звані “правки Лозового”, завдяки яким корупціонери продовжують уникати покарання і зараз.

"Все це завдяки тому, що чинний закон встановлює строки, в які правоохоронці мають вкластися, розслідуючи справу до повідомлення підозри. Суди ж потім просто закривають провадження, посилаючись на закінчення таких строків. Якщо хтось мріяв цим скористатися – їх чекає розчарування і тюрма", - додав він.

Правки Лозового

У 2018 році тодішній депутат від "Радикальної партії" Андрій Лозовий  вніс низку змін до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, було обмежено терміни розслідування злочинів. Правоохоронців зобов'язали встановити підозрюваного у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості - 12 місяців, а кримінального проступку - 6 місяців.

У разі нерозкриття злочину в установлені терміни кримінальне провадження необхідно було б закрити. У той самий час у виняткових випадках слідчий може попросити суд продовжити терміни розслідування.

Скасування "правок Лозового"

Зауважимо також, що декілька років тому, законопроект про скасування частини правок вже подавався на підпис президенту. 

Як писало РБК-Україна раніше, 19 вересня 2019 року Верховна рада відправила на повторне друге читання законопроект №1009, який передбачав дозвіл на прослушку нардепів. Проект закону тоді підтримали 196 депутатів при 226 мінімально необхідних.

При цьому 10 вересня того ж року, ВР прийняла за основу законопроект №1009. За документ проголосували 297 нардепів.

Вже 10 жовтня 2019 року законопроект було передано на підпис президенту України Володимиру Зеленському, який пізніше його підписав.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.