Прорахунки США та приниження Кремля. Чому Трамп та Путін поїхали з Китаю майже ні з чим
Протягом останніх днів Пекін перетворився на центр світової політики. Китайську столицю відвідали спочатку президент США Дональд Трамп, а потім російський диктатор Володимир Путін.
РБК-Україна пояснює, чого вони добилися в ході поїздок та хто найбільше виграв від переговорів.
Головне:
- Дипломатичний марафон: Пекін за два тижні прийняв лідерів США та РФ, продемонструвавши, що без Китаю великі держави вже не ухвалюють глобальних рішень.
- Економічний відкуп: Переговори Трампа щодо Ірану та мит провалилися, але США отримали контракти на 200 літаків Boeing та 17 млрд доларів щорічного агроімпорту.
- Заморожування зброї: Трамп призупинив оборонний пакет Тайваню на 11 млрд доларів, відкрито назвавши допомогу союзнику інструментом для торгівлі із Сі.
- Вторинний статус Москви: Візит Путіна підтвердив, що РФ залишається молодшим партнером Китаю, якому відводиться лише роль сировиного придатка.
Результати для Трампа
В ході візиту Трамп планував вирішити цілу низку питань – від Ірану і Тайваню до торгівлі та інвестицій, але Китай від самого початку виявив стійкість до його погроз.
Білий дім намагався тиснути на Пекін своїм улюбленим інструментом – погрожуючи запровадити нові мита та санкції проти китайського технологічного сектору. Проте китайське керівництво дало зрозуміти, що шантаж більше не працює і країна готова до затяжного економічного конфлікту.
До того же позиції Трампа послабили внутрішні та зовнішні прорахунки: нещодавно Верховний суд США заблокував его попередні ініціативи щодо тарифів, а стратегія щодо Ірану зайшла у глухий кут.
Тож щодо більшості проблем міжнародної політики переговори провалилися. Офіційно сторони зробили лише розмиті заяви про "прагнення до стабільності".
Єдиний цікавий епізод у цьому сенсі – за даними Financial Times, Сі Цзіньпін сказав Трампу, що Путін може зрештою пошкодувати про рішення розпочати повномасштабну війну проти України. Проте згодом президент США у розмові з пресою заявив, що Сі такого не казав.
Водночас у суто практичній та економічній площині сторонам дійсно вдалося укласти кілька масштабних угод. Китай офіційно підтвердив закупівлю 200 пасажирських літаків Boeing. У відповідь на це США взяли на себе зобов'язання гарантувати безперебійне постачання до КНР цивільних запчастин для авіації.
Пекін також зобов'язався купувати американську сільгосппродукцію на суму 17 млрд доларів щорічно протягом трьох років. Крім того, Китай відновлює ліцензії для понад 400 американських виробників яловичини, які були заморожені минулого року.
США натомість пообіцяли зняти нетарифні бар'єри для китайського агроекспорту, спростивши ввезення морепродуктів та молочної продукції.
Тайванська проблема
На цьому тлі галасу наробили заяви Трампа щодо Тайваню – острівної держави, яку Китай вважає частиною своєї території.
За даними Reuters, головною метою Пекіна на саміті було змусити Трампа заморозити або повністю скасувати рекордний пакет військової допомоги Тайваню на 11 млрд доларів, ухвалений Конгресом наприкінці минулого року.
На зворотному шляху до США Трамп прямо визнав, що поки що "відклав убік" рішення щодо постачання зброї Тайваню. Він назвав пакет допомоги "дуже хорошим інструментом для торгівлі" з Пекіном, додавши, що фінальне рішення "залежить від поведінки Китаю".
Заява Трампа про обговорення поставок зброї з Сі Цзіньпіном прямо порушує американські "Шість запевнень" 1982 року щодо Тайваню. Згідно з ними, США зобов'язалися ніколи не узгоджувати оборонну допомогу Тайбею з Пекіном.
Такий демарш викликав критику в Конгресі США як серед опозиційних демократів, так і в лавах провладних республіканців. Втім, згодом держсекретар Марко Рубіо поспішив запевнити, що офіційна оборонна політика США щодо Тайваню залишається непохитною, а постачання зброї взагалі не були предметом торгу на переговорах.
"Китайська Народна Республіка розшифрувала це як слабкість Сполучених Штатів. Тому на розподіл світу на умовах США вони не погоджуються. Тайвань вони сприймають як питання, яке зможуть вирішити з користю для себе, але згодом", – сказав РБК-Україна експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Дмитро Левусь.
Закріпивши свою позицію перед США, Пекін перейшов до другого раунду – цього разу з Москвою.
Результати для Путіна
Як і Трампа, Путіна в Китаї зустрічали на найвищому рівні. Але деякі промовисті деталі протоколу говорять, що ставлення до російського диктатора все ж інше. Трампа на злітній смузі зустрічав китайський віцепрезидент Хань Чжен, а Путіна – міністр закордонних справ Ван Ї.
Черговість візитів наочно продемонструвала, хто є хто у світі. Фактично Сі спочатку погодив рамки глобальної гри з Трампом, і лише потім викликав Путіна, аби спустити йому нові директиви.
Для Кремля ж цей візит одразу після приїзду Трампа став серйозним іміджевим ударом, що виставив Путіна в ролі прохача, який чекає на рішення великих держав.
Замість стратегічних документів лідери підписали лише пакет рамкових меморандумів про розширення торгівлі в китайських юанях та збільшення постачань газу, нафти, аграрної продукції і деревини з РФ. Проте головне для Кремля питання – будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2" – Китай залишає підвішеним.
Для Кремля це стратегічний проєкт, покликаний компенсувати втрату європейського газового ринку. Але під час візиту Путіна повноцінна угода знову не була підписана.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков визнав, що Росія та КНР лише "досягли розуміння щодо основних параметрів", але додав, що "чіткого бачення термінів реалізації цього проєкту поки немає". До слова, цю тезу у Кремлі повторюють вже кілька років після кожного контакту з Китаєм.
"Як на мене, ніяких проривних речей не сталося ані для Путіна, ані для Китайської Народної Республіки. Зараз Росія просто вчергове зафіксувала своє вторинне становище по відношенню до КНР", – сказав РБК-Україна Дмитро Левусь.
Офіційно Пекін не змінив і своєї розмитої риторики щодо російсько-української війни, знову повторюючи абстрактні заклики до "політичного врегулювання".
Водночас на практиці Китай продовжує балансувати. З одного боку, КНР не висловлює прямої підтримки діям РФ, але й не перекриває канали постачання товарів подвійного призначення для війни.
В цілому, за підсумками цих двох візитів Пекін чітко показав, що без нього неможливо вирішити жодну серйозну проблему у світі. Питання лише в тому, що сам Китай далеко не всі ці проблеми прагне розв'язувати.
Схоже, в Пекіні воліють діяти за класичною китайською мудрістю: "Сидіти на горі та спостерігати за битвою тигрів", поки помилки Путіна та недалекоглядність Трампа остаточно їх не послаблять.
Питання-відповідь (FAQ)
– Які економічні угоди підписали США та Китай під час травневого саміту в Пекіні?
– Китай офіційно підтвердив закупівлю 200 пасажирських літаків Boeing та зобов'язався щороку купувати американську сільгосппродукцію на 17 мільярдів доларів протягом трьох років.
Також Пекін розморозив ліцензії для понад 400 виробників яловичини зі США. Натомість американська сторона спростила умови для ввезення китайських морепродуктів і молочної продукції.
– Чому заяви Дональда Трампа щодо Тайваню викликали критику в Конгресі США?
– Дональд Трамп призупинив погодження пакета військової допомоги Тайваню на 11 мільярдів доларів, назвавши його інструментом для торгівлі з КНР. Це прямо порушує американські "Шість запевнень" 1982 року, які забороняють Вашингтону узгоджувати оборонну підтримку Тайбею з Пекіном.
Через це позицію президента розкритикували як опозиційні демократи, так і частина провладних республіканців.
– Чи підписали Росія та Китай контракт на будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2"?
– Ні, під час травневого візиту Володимира Путіна до Пекіна повноцінну комерційну угоду знову не підписали. Сторони обмежилися рамковими меморандумами про розширення торгівлі в юанях та збільшення постачань сировини.
У Кремлі визнали, що досягли лише загального розуміння параметрів, тоді як чітких термінів реалізації проєкту досі немає через жорсткі вимоги Китаю щодо зниження ціни на газ.
– Яку позицію займає Китай щодо російсько-української війни у травні 2026 року?
– Пекін продовжує дотримуватися політики балансування та обтічної риторики, обмежуючись загальними закликами до "політичного врегулювання". Китайська влада офіційно не висловлює прямої військової підтримки діям Кремля.
Водночас КНР не перекриває канали постачання до Росії товарів подвійного призначення, які використовуються у військовому виробництві.