Полювання на АЗС: чому Росія б'є по заправках "Укрнафти" та яка мета ворога

Чому під ударом "Укрнафта"

Як пояснив у коментарі РБК-Україна директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, "Укрнафта" сьогодні є найбільшою мережею в Україні з реалізації нафтопродуктів.

Крім того, компанія є державною та відіграє важливу роль у стабілізації паливного ринку. Також частиною акцій "Укрнафти" керує Міністерство оборони України, а сама компанія важлива для постачання пального для потреб оборони.

Аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко вважає, що Росія може обирати для атак станції, які мають великі обсяги продажу пального.

За його словами, "Укрнафта" останнім часом змогла залучити клієнтів з інших мереж. Водночас експерт скептично оцінює версії про можливу причетність до таких атак проросійських політиків. (У мережі поширюється версія, що причиною атак може бути походження частини АЗС "Укрнафти" з націоналізованої мережі Glusco, яку пов'язували з Віктором Медведчуком).

Фото: РФ вранці 15 вересня атакувала ще дві АЗС "Укрнафти" в Києві (facebook.com/bogdan.kukura.page)

Сіренко також звертає увагу, що війська РФ можуть добре знати розташування окремих станцій, які раніше належали російським компаніям.

Яка мета ударів по заправках

На думку Омельченка, Росія такими атаками може намагатися ускладнити логістику постачання пального, погіршити цінову ситуацію на ринку нафтопродуктів і посилити інфляційні процеси.

Крім того, такі удари можуть створювати психологічний тиск на населення та передумови для поглиблення економічних проблем.

При цьому експерт не очікує загального фізичного дефіциту пального. За його словами, проблеми можуть виникати лише на окремих локаціях, якщо через руйнування АЗС стане складніше доставляти туди паливо.

Загалом же Україна має можливість імпортувати пальне різними маршрутами.

Сіренко наголошує, що атаки на АЗС відбуваються не вперше. Раніше росіяни атакували заправки у прифронтових регіонах, зокрема у Запоріжжі, Сумах, Харкові. Були удари й в Полтавській області. Водночас атаки на Київ отримали значно більший розголос через концентрацію населення та увагу до подій у столиці.

Експерт зазначає, що в Україні існує значна кількість АЗС. Тому пошкодження кількох станцій передусім створює незручності для водіїв, яким доводиться користуватися іншими заправками.

Крім того, під час повітряних атак, за його словами, переважно пошкоджується наземна інфраструктура - колонки, навіси, фасади та операторські. Водночас підземні резервуари з пальним можуть залишатися неушкодженими.

"Наша перевага, як українського ринку пального в тому, що у нас профіцит АЗС, у нас у 2, а деякі кажуть і в 3 рази більше заправок, ніж потрібно загалом по Україні, і в Києві, зокрема", - наголосив Сіренко.

Чому Росія концентрується на Києві

Наприкінці серпня поточного року міністр енергетики Денис Шмигаль повідомляв, що росіяни вже пошкодили або зруйнували близько 300 АЗС в Україні за пів року. Згодом, коли Росія отримала більше можливостей для застосування далекобійних дронів, атаки почали поширюватися і на столицю.

Київський регіон, за словами Омельченка, має високу концентрацію населення. Тут також розташовані органи влади та багато важливих підприємств для оборонної галузі й економіки.

Стосовно того, чи утримується РФ від атак на приватні мережі, зокрема АЗС SOCAR через дипломатичні відносини з Азербайджаном, аналітики налаштовані скептично. Адже Росія вже неодноразово системно атакувала об'єкти компаній із країн, з якими намагається зберігати зв'язки.

"Тут не можна нічого прогнозувати. Росія атакує американські підприємства в Україні системно. І тут вона може й SOCAR також атакувати. Тут у неї "червоних" ліній на цей рахунок немає", - каже Омельченко.

Фото: "Укрнафта" розпочала монтаж габіонів навколо своїх АЗС у Києві для захисту від наслідків російських атак (facebook.com/bogdan.kukura.page)

Сіренко також не виключає ударів по станціях інших мереж незалежно від країни походження бренду.

Чи буде дефіцит пального та зростання цін

Обидва експерти не очікують, що атаки безпосередньо на АЗС зможуть спричинити загальний дефіцит пального в Україні.

За словами Омельченка, локальні проблеми можуть виникати через пошкодження станцій або ускладнення логістики. Водночас можливості імпорту пального дозволяють уникнути загального фізичного дефіциту.

Сіренко також наголошує, що пошкодження окремих АЗС не означає зникнення пального з ринку. За його словами, атаки переважно створюють незручності для клієнтів, яким доводиться заправлятися в інших місцях.

Він також не бачить прямого впливу таких ударів на роздрібні ціни. Пальне, яке зберігається у підземних резервуарах атакованих АЗС, може бути відвантажене після відновлення або використане іншим способом.

"Атаки росіян по АЗС є безглуздими. Вони ображаються, що в них дефіцит, і тому придумали бити по заправках. По тих координатах, які є в "Роснафти". І далі що? У нас мінус 5 заправок на декілька днів, а в них на місяці декілька заводів. Подивімося, хто вистоїть", - підсумував Сіренко.

Нагадаємо, що у вівторок, 15 вересня ворог знову поцілив по двох АЗС "Укрнафти" в Києві. Це уже пʼята атака на автозаправки державної компанії в місті за короткий проміжок часу. Мережа вже почала розставляти захисні габіони на станціях у Києві.

Крім того, влада анонсувала тестування програмного рішення, яке дозволить АЗС бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу на станціях.