Полюбити чужу бюрократію. Навіщо київські забудовники переносять майданчики за кордон

Головне:

• Широка географія: київські забудовники вже інвестують у Польщу, Угорщину, Велику Британію та Індонезію.
• Причини розширення: для одних компаній це диверсифікація ризиків під час війни, а для інших – стратегічний напрям розвитку.
• Плюси європейської системи: попри складну бюрократію в ЄС, український бізнес приваблює її повна прогнозованість.
• Умови для реінвестування: для повернення капіталів в Україну девелоперам потрібні захист інвестицій та ефективні суди.

Чому девелопери виходять на зовнішні ринки

З початком повномасштабної війни економіка України зазнала масштабних змін: від падіння ВВП та втрати купівельної спроможності населення до дефіциту робочих рук.

За таких умов вибір лідерів українського девелопменту шукати нові капіталомісткі майданчики за межами країни стає цілком логічним.

І хоча такі відомі компанії, як "Інтергал-Буд", "Креатор-Буд", Taryan Group та Stolitsa Group вже прийняли рішення про розширення за кордон, ще зарано стверджувати про появу нового тренду серед забудовників, вважають експерти.

"Говорити про масовий вихід українських девелоперів на міжнародні ринки сьогодні не варто. Йдеться про кілька великих і низку середніх компаній... Основною причиною такого кроку стала не зміна стратегічного фокусу, а необхідність диверсифікації ризиків", – пояснив РБК-Україна президент Конфедерації будівельників України (КБУ) Лев Парцхаладзе.

Тим часом CEO та засновник Taryan Group Артур Мхітарян зазначив у коментарі РБК-Україна, що для їхньої компанії міжнародна експансія – це напрям розвитку, який був закладений у стратегію ще до повномасштабного вторгнення.

"Проте для частини українських девелоперів вихід за кордон дійсно міг стати способом диверсифікувати ризики. Тому говорити про єдину мотивацію для всього ринку було б некоректно – кожна компанія має власну модель розвитку", – додав Мхітарян.

Географія проєктів: які країни обирають столичні забудовники

Кожна компанія обирає закордонний ринок в залежності від власної довгострокової стратегії, логістики та фінансової привабливості країни.

Зокрема, компанія "Креатор-Буд" обрала сусідню Польщу, де зводить у Катовіце комплекс Central Park.

"Польща стала природним вибором завдяки географічній близькості до України, зрозумілому бізнес-середовищу та культурній і мовній близькості... Крім того, ще до початку повномасштабного вторгнення у Польщі сформувалася велика українська громада", – розповіли РБК-Україна у "Креатор-Буд".

Водночас "Інтергал-Буд" (дочірня структура Intergal Group) спочатку залучався до європейських проєктів як експерт зі значним досвідом, а наразі будує масштабний ЖК Waterside Residence у Будапешті.

Також вирішив спробувати себе за кордоном й один із найбільших київських забудовників – Stolitsa Group. За даними відкритих джерел, наразі компанія займається переробленням старого промислового об'єкта на житловий будинок у Лондоні.

Поки інші компанії опановують ближчу Європу, Taryan Group обрала екзотичну Індонезію, де зводить преміальний курорт Anantara Dragon Seseh Bali Resort & Residences.

"Рішення про реалізацію проєкту на Балі було ухвалене більше трьох років тому, адже ринок Індонезії сьогодні є одним із найпривабливіших для інвестицій у нерухомість. Це був не ситуативний крок, а частина довгострокової стратегії міжнародного розвитку компанії", – вказує Артур Мхітарян.

Чи краща західна бюрократія за вітчизняну?

Європейська система вимагає суворого дотримання місцевих бюрократичних вимог, проте у деяких аспектах вона має свої переваги.

Як пояснює партнер практики IT та технологій в юридичній компанії Juscutum Петро Білик, у ЄС дозвільні процедури відрізняються від країни до країни, але загальна логіка у всіх подібна.

Насамперед, зазначає Білик, компаніям потрібно довести відповідність землекористуванню, технічним нормам, енергоефективності, екологічним вимогам, пожежній безпеці, правилам доступності, охороні культурної спадщини та інтересам місцевої громади.

Тим часом Лев Парцхаладзе вказує, що європейські ринки досить відкриті для професійних інвесторів, хоча тамтешня дозвільна система не є простішою за українську.

"Вона також складна, але її ключова перевага – прогнозованість. Інвестор чітко розуміє процедури, строки та правила, що значно знижує регуляторні ризики. Саме тому для українських компаній головним викликом є не бюрократія, а адаптація до нових стандартів роботи та високої конкуренції", – підкреслює президент КБУ.

Що змусить забудовників повернутися в Україну

Наразі девелопери утримують баланс між розвитком проєктів за кордоном та продовженням будівництва в Україні.

У "Креатор-Буд" стверджують, що зараз основний фокус компанії зосереджений на реалізації та розвитку проєктів в Україні. А Taryan Group продовжує активне будівництво житлового комплексу Nver у Києві.

В Конфедерації будівельників України також підтверджують, що для більшості девелоперів Україна залишається основним ринком і саме український ринок після завершення війни матиме найбільший потенціал зростання.

Проте, щоб повністю повернути українські компанії на вітчизняний ринок, зниження самих лише безпекових ризиків буде замало.

Як зазначає Артур Мхітарян, міжнародний досвід показує: девелопмент успішно розвивається там, де держава розглядає його як стратегічний драйвер економіки.
"Ключовими факторами стануть прогнозовані правила гри, захист інвестицій, ефективна судова система, прозорі регуляторні процедури та гарантії безпеки для будівельної галузі. Саме поєднання цих умов дозволить Україні стати конкурентною для великих девелоперських інвестицій…", – резюмує Мхітарян.