На українській антарктичній станції "Академік Вернадський" та криголамі "Ноосфера" запускають два новітні міжнародні дослідження. Обидва - в межах проєкту POLARIN програми "Горизонт Європа".
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) у Facebook.
Головне:
У НАНЦ розповіли, що запускають два нові міжнародні дослідження на антарктичній станції "Академік Вернадський" та українському криголамі "Ноосфера":
Обидва - в межах проєкту POLARIN програми "Горизонт Європа" (який спонсорує надання вченим доступу до полярної інфраструктури).
Уточнюється, що ці дослідження почнуться в наступному антарктичному сезоні, який стартує наприкінці 2026 року.
Українцям нагадали, що POLARIN об'єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, які належать організаціям з усього світу.
"Учасники консорціуму мають вільний доступ до об'єктів, який надається за підсумками конкурсів", - зауважили в НАНЦ.
Повідомляється також, що MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS - перші проєкти-переможці, які отримають доступ до "Вернадського" та "Ноосфери" в межах POLARIN.
Завдяки цьому Україна:
Перше дослідження - MICROAIRPOLAR - передбачає встановлення в окремих локаціях спеціального обладнання MicroAirCollector для відбору зразків мікроорганізмів із повітря.
Далі вчені проведуть їхній генетичний аналіз, щоб встановити, "кого саме вітер заносить у полярні регіони".
Крім того, за допомогою обчислювальних моделей спеціалісти відстежать:
Три локації цього дослідження в Антарктиці такі:
Тим часом три локації в Арктиці:
Дослідження MICROAIRPOLAR важливе тим, що мікроорганізми одними з перших колонізують щойно вивільнені від льоду поверхні.
"Тож в полярних регіонах, де спостерігають стрімкі процеси танення, вони впливатимуть на формування біорізноманіття", - пояснили українцям.
Уточнюється, що цей проєкт впроваджують вчені Автономного університету Мадрида (Іспанія) та Університету Нортумбрії (Великобританія).
Локація другого дослідження - TRICUSO-FLOATS - Південний океан.
Йдеться про акваторію острова Південна Джорджія.
Передбачається, що в межах дослідження з борту "Ноосфери" запустять шість аргобуїв із низкою сенсорів.
Вони вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю.
Крім того, буї будуть обладнані:
"Це допоможе кількісно оцінити, скільки вуглецю поглинає Південний океан", - пояснили в НАНЦ.
Українцям розповіли, що цей океан (за попередніми даними) поглинає близько 40% усього CO2, який утримують усі океани разом.
Хоча він займає лише 1/5 їхньої загальної площі.
Причому нині існують "суттєві розбіжності між даними спостережень і моделями цього поглинання".
Отже, розширення просторового й часового покриття автономних вимірювань у Південному океані допоможе зменшити цю невизначеність.
Насамкінець у НАНЦ зауважили, що цей проєкт впроваджують вчені з трьох установ у різних країнах.
Йдеться про:
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що вивчають і досліджують українські науковці в Антарктиці в цілому.
Крім того, ми пояснювали, як минає звичайний день полярника.
Читайте також, як українські полярники "полювали" на мікропластик в Антарктиці.