Покупки під час обстрілів: як адаптувалися жителі Харкова, Києва, Одеси та Львова

Дослідники зазначають, що самі українці часто говорять про звикання до повітряних тривог і вважають, що безпекова ситуація майже не впливає на їхні покупки. Однак фактична поведінка свідчить про інше.

Небезпека визначає, куди люди йдуть за покупками, коли відкладають їх, у яких випадках обирають доставку та від яких товарів можуть відмовитися.

Як змінилися покупці у різних містах

Дослідники виділили чотири моделі поведінки залежно від того, наскільки споживачі в різних містах адаптувалися до тривалої небезпеки.

У Києві зараз спостерігається "гостра реакція". На тлі посилення атак люди змінюють звичні маршрути, переносять покупки та частіше розглядають доставку. Таким чином, зміни безпекової ситуації безпосередньо впливають на рішення покупців.

В Одесі, Дніпрі та Миколаєві дослідники зафіксували "адаптацію з гнучкістю". Нові звички тут уже сформувалися, але залишаються рухливими: тривога, обстріл, пожежа або недоступність магазину можуть змусити людину швидко змінити маршрут чи спосіб покупки.

У Львові сформувалася "стабільна практика". Безпекова ситуація менше впливає на повсякденні покупки, а при виборі магазину важливішими залишаються його розташування, звичний маршрут та асортимент.

Найбільше до життя в умовах постійної небезпеки, за висновками дослідників, адаптувалися покупці у Харкові. Тривалий досвід життя під загрозою сформував тут нові правила поведінки, які вже стали автоматичними. Люди частіше купують товари ближче до дому, частина великих торгових форматів випала зі звичних маршрутів, а роль локальних мереж зросла.

У дні посилених обстрілів харків'яни також відмовляються від частини імпульсивних покупок: беруть необхідне та намагаються швидше повернутися додому.

"Люди говорять, що безпекова ситуація вже не впливає на їхні покупки, але сам вплив нікуди не зник. Просто нові маршрути, вибір магазинів і правила поведінки стали автоматичними", - пояснила засновниця і CEO Gradus Євгенія Близнюк.

За її словами, Харків може показувати сценарій, за яким із часом змінюватиметься поведінка покупців в інших містах, де процес адаптації ще триває.

Як українці поводяться під час тривоги

Реакція на небезпеку також залежить від того, як людина звикла робити покупки.

Споживачі, які переважно купують онлайн, під час повітряної тривоги частіше замовляють товари додому. Ті, хто віддає перевагу фізичним магазинам, частіше перечікують небезпеку або відкладають покупку.

Відрізняється поведінка і тоді, коли необхідного товару немає в магазині. Online-first покупці насамперед намагаються знайти його онлайн у тій самій мережі, тоді як offline-first швидше вирушать до іншого магазину або на ринок.

Українці почали купувати "про запас"

Умови війни сформували й нові сценарії покупок. Один із них дослідники називають "знайти і запастися, поки є". Через ризик перебоїв із постачанням або зникнення певного товару люди можуть купувати його у більшій кількості.

Ще один сценарій - "доступно під час тривоги". У такому випадку перевагу отримує магазин або доставка, якими можна скористатися, коли інші варіанти недоступні.

Водночас з'явився сценарій "покупка як перепочинок". Похід до магазину для частини українців стає можливістю ненадовго повернутися до звичного життя - прогулятися, подивитися новинки або придбати щось приємне собі чи дитині.

Онлайн допомагає зберігати контроль

Цифрові інструменти також дедалі більше інтегруються у звичайний процес покупок. Українці перевіряють наявність товарів, порівнюють ціни та акції, користуються застосунками магазинів.

За висновками дослідників, можливість поєднувати онлайн- та офлайн-покупки в умовах нестабільності допомагає споживачам зберігати контроль

Наприклад, людина може знайти товар онлайн, перевірити його ціну в застосунку, а потім придбати у фізичному магазині. А якщо магазин через безпекову ситуацію недоступний - завершити покупку через доставку.