"Податок на OLX" буде? Рада ухвалила законопроєкт, але зі змінами

Зміни в проєкті про "податок на OLX" і про що йдеться

Перед голосуванням у сесійній залі пропозицію уряду доопрацювали. Якщо до парламенту Кабмін вносив №15111, то вже сьогодні, 7 квітня народні депутати підтримали в першому читанні альтернативний №15111-д, який має суттєві зміни.

Як повідомляв нардеп Ярослав Железняк, документ було значно доопрацьовано, врахувавши зауваження бізнесу та альтернативні пропозиції народних депутатів.

Правила стосуються тих, хто через онлайн-сервіси продає товари, здає в оренду нерухомість або транспорт, а також надає послуги.

Йдеться про українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).

Кого це не стосується

Інформація про продавців не передаватиметься до Податкової у таких випадках:

• Дрібні продажі: якщо за рік здійснено менше 30 операцій на загальну суму до 2 000 євро.
• Дошки оголошень: платформи, які лише рекламують товар, але не проводять через себе транзакції.
• Разовий продаж особистих речей: продаж вживаних власних речей у межах ліміту 2 000 євро на рік не оподатковується.

Жодних спеціальних рахунків

За його словами, оновлена версія законопроєкту стала значно лояльнішою до громадян і підприємців.

"Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці", - написав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

Спеціальний податковий режим 5%

Для тих, хто працює через платформи постійно, вводиться спрощена система: ставка податку: 5% ПДФО (замість стандартних 18%).

Хто може скористатися: фізичні особи без найманих працівників, які не продають підакцизні товари та мають річний дохід до 7,2 млн грн (834 мінімальні зарплати).

Роль платформи: оператор платформи виступає податковим агентом (утримує та сплачує податок за користувача). Не потрібно подавати декларації та відкривати спеціальні рахунки. Податки розраховує ДПС на основі даних від платформ.

Основні обов’язки для власників платформ (OLX, Uber тощо)

Оператори цифрових платформ будуть зобов’язані:

• Стати на облік у Податкову (до 31 грудня 2026 року).
• Ідентифікувати користувачів, чиї доходи підлягають звітуванню.
• Щорічно подавати звіт до ДПС (до 31 січня кожного року).

Відсутність трудових відносин - доходи від надання особистих послуг через платформу не створюють офіційних трудових відносин між платформою та продавцем.

Обмін інформацією

№15111-д враховує правила ЄС щодо обміну податковою інформацією про продаж товарів і надання послуг через цифрові платформи.

Міжнародний обмін інформацією почнеться не раніше приєднання України до відповідного багатостороннього міжнародного договору (Багатостороння угода DPI), сторонами якого наразі є 33 країни (в тому числі майже всі держави-члени ЄС.

Оператори платформ з-за кордону (нерезиденти) матимуть спрощені правила: звітність можна подавати раз на рік через спеціальний портал, а податки платити щомісяця в іноземній валюті.

Коли запрацюють зміни

Очікується, що нові норми зможуть почати діяти не раніше 1 січня 2027 року.

Більшість норм почнуть діяти лише після приєднання України до міжнародної угоди DPI:

• З 1 листопада 2026 року - реєстрація платформ у податковій.
• З 1 січня 2027 року - початок ідентифікації користувачів та збору даних.

Мінфін очікує, що це легалізує доходи, зокрема щодо визначення статусу кур’єрів, таксистів та інших учасників гіг-економіки.

ФОПам дозволяється: здійснювати через платформи діяльність за КВЕДами, які не зареєстровані офіційно.

Важливо: наразі законопроєкт готується до другого читання у профільному комітеті Верховної Ради, де його буде доопрацьовано.

Фактично оподаткування доходів розпочнеться лише у 2028 році (за підсумками звітного 2027 року).

Нагадаємо, 10 березня Верховна Рада України не змогла ухвалити попередній законопроєкт №14025 про оподаткування цифрових платформ - документ набрав лише 168 голосів при необхідних 226.

Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо подальшого фінансування України в межах програми на 8,1 млрд доларів. Причиною стало затягування з ухваленням рішень, необхідних для отримання цих коштів, адже законопроєкт про оподаткування цифрових платформ є одним із ключових "маяків" МВФ.