Податкова візьметься за бізнес через "ціни в директі"
Державна податкова служба посилює роботу з виявлення незареєстрованого бізнесу та продажів без використання РРО/ПРРО. Податківці аналізуватимуть відкриту інформацію в інтернеті та соціальних мережах.
Про це розповідає РБК-Україна з посиланням на повідомлення народної депутатки від "Слуги народу" Ольги Василевської-Смаглюк.
Головне:
- Моніторинг соцмереж: ДПС почне аналізувати відкриті джерела в інтернеті, зокрема сторінки в Instagram, TikTok, Telegram, Viber та WhatsApp, для виявлення нелегального бізнесу.
- Кого перевірятимуть: Податкова шукатиме незареєстрованих продавців, а також зареєстрований бізнес, який приховує виторг і працює без касових апаратів (РРО/ПРРО).
- Спільні рейди з поліцією: Виявляти незадекларовану торгівлю та послуги ДПС планує разом із Національною поліцією.
- Попередження та штрафи: Спочатку з порушниками проводитимуть роз'яснювальну роботу, однак у разі ігнорування вимог застосовуватимуть штрафи та вимагатимуть офіційної легалізації бізнесу.
- Детінізація економіки: Ці заходи впроваджуються на виконання рішень профільного комітету Верховної Ради задля боротьби з тіньовими продажами.
Де шукатимуть тіньовий бізнес
За її словами, ДПС аналізуватиме інформацію, зокрема, у TikTok, Instagram, Telegram, Viber та WhatsApp.
Йдеться про пошук аномалій у роботі зареєстрованого бізнесу, який має використовувати РРО/ПРРО. На основі отриманої інформації податкова визначатиме ризикових платників та перевірятиме їх.
Водночас увагу приділятимуть продавцям товарів і послуг, які працюють через інтернет та соціальні мережі, але взагалі не зареєстровані платниками податків.
Що буде з незареєстрованими продавцями
Таких продавців ДПС має виявляти спільно з Національною поліцією.
У разі виявлення потенційних порушень із продавцями проводитимуть роз'яснювальну роботу. Якщо порушення підтвердяться, бізнес штрафуватимуть та вимагатимуть його легалізації.
Заходи з виявлення тіньового бізнесу передбачені рішенням парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики щодо детінізації економіки. У серпні ДПС повідомила Комітету про виконання відповідних доручень.
Хто в Україні має використовувати РРО/ПРРО
Зазначимо, РРО або ПРРО - це засоби для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів чи надання послуг. РРО - спеціальний пристрій або програмно-технічний комплекс із фіскальними функціями, а ПРРО - програмне, програмно-апаратне або програмно-технічне рішення, яке може працювати на будь-якому пристрої, а його фіскальні функції реалізуються через фіскальний сервер контролюючого органу.
У 2026 році ФОП 2, 3 та 4 груп єдиного податку, а також усі ФОП на загальній системі оподаткування, які здійснюють розрахункові операції, зобов'язані застосовувати РРО або ПРРО. Це стосується, зокрема, розрахунків готівкою, банківськими картками та через платіжні системи.
Водночас у ДПС зазначають, що ФОП першої групи звільнені від обов'язку застосовувати РРО/ПРРО. Також реєстратори можуть не використовувати підприємці, які отримують оплату виключно банківським переказом на IBAN без використання платіжних сервісів. Окремі винятки передбачені для підприємців у сільській місцевості за встановлених законом умов.
Основні вимоги щодо застосування РРО та ПРРО визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Чинна редакція документа станом на червень 2026 року оприлюднена на сайті Верховної Ради.
Нагадаємо, з 1 січня 2022 року для платників єдиного податку 2-4 груп застосування РРО/ПРРО стало обов'язковим, тоді як для ФОПів 1 групи воно залишається добровільним. Водночас для підприємців 2-4 груп передбачені окремі винятки, зокрема під час продажу непідакцизних товарів у селах за визначених умов.
РБК-Україна також розповідало, що компанії можуть списати пошкоджене або знищене через обстріли майно та зменшити об'єкт оподаткування податком на прибуток. Для цього потрібно документально підтвердити факт знищення, а порядок списання залежить від виду майна та річного доходу підприємства.