Переведення годинників в Україні на зимовий час: ключові причини та вплив на енергетику

Чому Україна переходить на зимовий час

Перехід на зимовий час пов’язаний передусім із тим, щоб узгодити початок активної частини дня зі світловим днем. Восени та взимку темніє раніше, тому після переведення годинників на годину назад світанок також настає раніше.

Для людей це означає більше денного світла вранці, коли починається робочий і навчальний день. Водночас увечері темніє раніше.

Ще одна причина - раціональніше використання електроенергії. Зміна часу може впливати на те, у які години зростає попит на електроенергію, зокрема через освітлення.

Офіційно в Україні не оприлюднювали даних, скільки саме електроенергії може заощадити перехід на зимовий час. Водночас деякі експерти оцінюють потенційну економію лише у 2%, бо зараз є сучасні системи енергозбереження. Однак навіть така економія може бути вагомою під час війни.

Нагадаємо, що ще в липні 2024 року Верховна Рада схвалила законопроєкт №4201, який передбачає остаточне "закріплення" в Україні зимового часу, який є більш доцільним для наших широт.

Документ відправили на підпис президенту Володимиру Зеленському 21 серпня 2024 року, але він досі не підписаний. Відповідно, Україна має перейти на зимовий час в ніч із суботи на неділю - із 24 на 25 жовтня.

Як зимовий час впливає на енергетику

За словами Дяченка, перехід на зимовий час загалом позитивно впливає на енергетику, оскільки дає змогу раціональніше використовувати електроенергію відповідно до світлового дня.

"Коригування часу має як позитивну, так і негативну площину. Для енергетики це однозначно добре, бо все побудовано так, щоб краще вписуватись в світовий день і більш раціонально використовати електроенергію. Негативний аспект пов’язаний із тим, що потрбіно переводити транспорт на нові графіки руху, а це вимагає додаткових витрат", - каже Дяченко.

Найбільше значення переведення годинників має для пікових навантажень. Вони створюють для енергосистеми більші проблеми, ніж загальний обсяг спожитої електроенергії.

Традиційно найбільше навантаження на систему припадає на ранок, коли люди збираються на роботу, та вечір, коли повертаються додому, приблизно з 7:00 до 10:00 вранці та з 19:00 до 22:00 ввечері.

"Перехід на зимовий час може дещо пом’якшити саме вечірній пік, оскільки світловий день краще узгоджується з режимом споживання", - додає Дяченко.

Чи може це зменшити потенційні відключення

"Зараз планових відключень електроенергії немає. Однак, якщо взимку виникне дефіцит потужності, раціональніший розподіл споживання, а саме перехід на зимовий час, може зменшити й потребу в потенційних відключеннях", - зазначив експерт.

Водночас значну роль у стабільності української енергосистеми відіграють атомні електростанції. За словами Дяченка, у різні періоди вони виробляють 50-70% електроенергії, яку споживає Україна. Саме це дає змогу покривати значну частину потреб навіть за пошкодження інших генеруючих потужностей.

Проте головною проблемою української енергосистеми залишається не лише обсяг виробництва електроенергії, а й можливість швидко регулювати потужність у години пікового споживання.

Що може ускладнити ситуацію взимку

За словами Дяченка, українська енергосистема зберігає високу стійкість після масштабних атак, однак значна частина теплової та гідроенергетичної генерації пошкоджена. Через це виникають проблеми саме з маневровими потужностями, які потрібні для покриття пікових навантажень.

"Україна поступово відновлює пошкоджені потужності та розвиває розподілену генерацію - невеликі електростанції, зокрема відновлювані та традиційні. Водночас така генерація не завжди може повноцінно замінити потужності, необхідні для регулювання навантаження", - пояснює Дяченко.

Крім того, за його словами, у разі нових масованих російських ударів ці невеликі електросатнції можуть стати одними з головних цілей.

"Розподілена генерація не дуже пристосована для регулювання, тому з цим у нас будуть проблеми. І відключення, якщо будуть, вони якраз будуть у пікові години", - зазначає експерт.