АЗС під вогнем: чи загрожує прифронтовим регіонам дефіцит бензину через російські обстріли

Російські війська дедалі частіше атакують автозаправні станції у прикордонних областях України, однак це поки не призвело до нестачі пального. Найбільше під ударами опиняється Сумщина, де паливні мережі змінюють графіки роботи, встановлюють антидронові сітки та навіть запускають мобільні АЗС.

Чи вистачає сьогодні пального в регіоні, що має найбільший спільний кордон з РФ серед усіх українських областей (понад 560 км), як працюють місцеві АЗС після обстрілів та чи можливе повторення дефіциту 2022 року, – читайте у матеріалі РБК-Україна.

"Черг немає, але каністра в багажнику є": як живе паливний ринок Сумщини

Попри почастішання російських атак на паливну інфраструктуру, паніки серед водіїв на Сумщині немає. Професійний водій Ігор у коментарі РБК-Україна зазначає, що тенденція ударів загострилася влітку 2026 року. За його оцінкою, в районі його звичних маршрутів пошкоджено або повністю знищено близько 10% АЗС.

Оператори вже адаптувалися до нової тактики ворога: у прикордонних мікрорайонах станції обтяжують антидроновими сітками для захисту від безпілотників на оптоволокні, а біля адмінбудівель встановлюють бетонні блоки для безпеки персоналу.

Найбільш відчутна зміна в режимі – зупинка обслуговування під час повітряних тривог, які в області можуть тривати понад пів доби.

Інший житель Сум, Владислав, підтверджує відсутність ажіотажу: "Ніякого дефіциту немає. На заправках черг немає. Ніхто нічого не гребе". Навіть місцеві підприємства не створюють надлишкових запасів і купують пальне у звичних обсягах.

За оцінками Владислава, у самому місті приблизно чверть АЗС зруйновано повністю, а ще близько чверті пошкоджено, але вони продовжують роботу, якщо не зачепило технологічне обладнання чи резервуари.

Через безпекові ризики та регулярні вимкнення світла внаслідок атак на ТЕЦ водії намагаються про всяк випадок тримати в багажнику каністру пального для автомобіля та домашніх генераторів.

При цьому, як зазначає аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко, навіть можливі нові проблеми з енергопостачанням навряд чи суттєво вплинуть на загальний попит на пальне.

За його словами, якщо під час масових відключень електроенергії у 2024 році продажі бензину й дизеля для генераторів зростали, то йшлося лише про короткострокові піки.

"Були окремі дні, коли реалізація могла зрости приблизно на 10%. Але загалом це не критичний обсяг. Він лише частково компенсує загальне скорочення продажів пального через війну", – пояснює експерт.

Проте нинішні умови водії навіть не порівнюють із весною 2022 року, коли черги сягали по 300-400 метрів, а палива не було взагалі.

Чорна статистика паливного терору: бронежилети та відмова від кави

Масштаби російських атак на паливний сектор є безпрецедентними. За оцінками директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, загалом в Україні станом на 10 липня постраждало вже до 200 об’єктів паливної інфраструктури, і втрати фіксують абсолютно всі оператори. Серед лідерів за втратами:

• мережа WOG (22 уражені об’єкти);
• найбільша державна мережа "Укрнафта" (12);
• ОККО (4 нафтобази та 8 АЗК).

У самих Сумах, де мережа ОККО оперує чотирма заправними станціями, один із комплексів наприкінці червня також потрапив під безпосередній удар ворожого дрона.

У відповідь на запит РБК-Україна в компанії ОККО зазначили, що з міркувань безпеки працівників та клієнтів не можуть розголошувати деталі атак та конкретні заходи захисту АЗК як об’єктів критичної інфраструктури. Проте підкреслили, що постійно працюють над посиленням безпекових рішень, які адаптують під кожен окремий регіон.

У компанії "Укрнафта" РБК-Україна розповіли, що безпека персоналу є базовою умовою, тому режим роботи кожного комплексу в прикордонні визначається індивідуально – залежно від рівня загроз у конкретній громаді.

На об'єктах із підвищеним ризиком застосовують жорсткі інженерні заходи: захисні сітки від FPV-дронів, бетонні укріплення, габіони (об'ємні сітчасті конструкції з міцного дроту, заповнені каменем, щебенем або піском) та мобільні укриття.

Щобільше, працівників компанії на таких станціях забезпечують індивідуальними засобами захисту – касками та бронежилетами. Якщо безпечна експлуатація стає неможливою, роботу комплексу тимчасово припиняють.

За словами Куюна, на нещодавній нараді у прем’єр-міністра керівники мереж запевнили уряд, що попри втрати продовжать роботу, але формат функціонування станцій зазнає змін:

• Скорочення часу роботи. Наприклад, мережа BVS вже скоротила графік своїх 30 станцій на Сумщині до проміжку з 7:00 до 20:00. Аналогічно WOG з 1 липня зачиняє комплекси у прифронтових областях о 21:00, вимикаючи вночі все зовнішнє освітлення.
• Тимчасове зникнення сервісу. У небезпечних зонах тимчасово згортається вся непаливна складова. Як наголошує директор "А-95", "зараз не час пити каву чи чай" на АЗС – візити мають бути максимально короткими. Це підтверджують і в "Укрнафті": після обстрілів пріоритетом є якнайшвидше відновлення саме відпуску пального, тоді як повернення магазинів та кафе відбувається набагато пізніше, якщо дозволяють технічні можливості.
• Блокування в тривогу. Під час тривог відпуск пального повністю припиняється, зокрема й через дистанційні сервіси (наприклад, WOG PAY).

Мобільні АЗС: компроміс між безвихіддю та законом

Через тотальні руйнування стаціонарних станцій у деяких точках прикордоння виникає потреба в альтернативних рішеннях. У Тростянецької громаді, де росіяни знищили обидва діючі комплекси, місцева влада змушена була запустити мобільні автозаправні комплекси.

Пальне там продають безпосередньо з паливозаправників, які постійно змінюють локацію з міркувань безпеки.

"Там уже фактично нічого не залишилося. Те, що було зверху, просто прибрали. Підземні резервуари ще можуть бути придатними, але будувати заново ніхто не поспішає", – пояснює ситуацію Олександр Сіренко.

Водночас на загальнодержавному рівні та для великих мереж ідею масового впровадження пересувних АЗС як окремого бізнесу наразі відклали. Сергій Куюн пояснює це ризиком повторення негативного досвіду РФ, де через хаотичний допуск мобільних заправників на ринок хлинув потік пального низької якості, що масово псує двигуни авто.

Крім того, у держави залишається гостра потреба в паливних податках, а контролювати їх в умовах "мобільної вакханалії" було б вкрай складно.

Юридичний бік питання для РБК-Україна чітко роз'яснили в "Укрнафті": "Чинне законодавство України не передбачає використання мобільних заправних пунктів для роздрібної реалізації пального поза межами стаціонарного АЗК як окремого формату роботи мережі".

Проте компанія активно формує резерв таких технічних рішень і використовує мобільні заправні пункти як тимчасовий захід суто на території власних діючих чи пошкоджених комплексів, щоб оперативно дати людям пальне, поки тривають відновлювальні роботи.

Найбільша проблема – не пальне, а доставка

Попри регулярні атаки, самого ресурсу пального в Україні достатньо. Значно складнішим питанням залишається його доставка до прикордонних районів.

Засновник та генеральний директор групи компаній Prime Group Дмитро Льоушкін у коментарі РБК-Україна розповів, що логістика поблизу державного кордону суттєво ускладнилася.

За його словами, водії бензовозів уже практично не працюють у 20–30-кілометровій зоні від кордону з Росією, оскільки цей простір наскрізь проглядається ворогом.

Водночас доставка у населені пункти, розташовані приблизно за 60–70 кілометрів від кордону, триває, хоча й стала дорожчою. За такі рейси перевізникам доводиться доплачувати близько 4 тисяч гривень зверху.

При цьому сама вартість фрахту суттєво не змінилася, оскільки більшість контрактів укладають заздалегідь на спеціалізованих платформах.

Найбільших втрат від російських атак, за словами експерта, нині зазнають автозаправні станції у Херсоні, Запоріжжі та Павлограді. Харків може стати одним із наступних напрямків активних ударів.

Більше того, співрозмовник звертає увагу ще на один фактор, який часто залишається поза увагою. У прифронтових регіонах альтернативним джерелом пального для місцевих жителів нерідко стають військові. Всупереч забороні, вони продають місцевим пальне вже не перший рік і є сильною альтернативою традиційним АЗС, зазначає експерт.

Водночас він наголошує: попри руйнування окремих автозаправних станцій, жодних передумов для продажу пального "в одні руки" сьогодні немає. Більшість пошкоджених АЗС або вже відновили роботу, або їхні функції перебрали на себе сусідні станції.

Економіка мереж: потреби аграріїв та моніторинг цін

Попри підвищені безпекові ризики, промисловість та агросектор Сумщини не залишаються без палива. Як повідомили в "Укрнафті", попит в області традиційно залежить від сезону польових робіт та потреби бізнесу в резервному енергозабезпеченні через атаки на енергетику.

Для закриття цих потреб компанія використовує всі наявні логістичні можливості та мережу працюючих станцій, повністю забезпечуючи бізнес ресурсом навіть в умовах щоденних обстрілів.

Водночас втрата великої кількості сучасних АЗК, кожен з яких коштує компаніям сотні тисяч або мільйони доларів, змушує мережі закладати збитки в маржу. Це, разом із очікуваною ескалацією на Близькому Сході довкола Ормузької протоки, повністю зупинило тренд на здешевлення пального.

Проте різкого стрибка цін суто через обстріли АЗС на Сумщині не відбудеться завдяки високій конкуренції між вцілілими станціями. Це підтверджують і свіжі дані моніторингу порталу "Мінфін". Роздрібні ціни в Сумській області тримаються в межах загальноукраїнських трендів, а за окремими позиціями є навіть вигіднішими:

• Бензин А-95: на Сумщині середня ціна становить 74,45 грн/л (в середньому по Україні – 74,63 грн/л).
• Дизельне паливо: в області літр коштує 74,41 грн, що помітно дешевше за загальнонаціональний показник (76,02 грн/л).
• Автомобільний газ: роздріб на Сумщині становить 39,80 грн/л проти 40,02 грн/л по країні.
• Бензин А-92: одна з двох позицій, де область дорожча за середній рівень – 70,90 грн/л порівняно з 69,53 грн/л по Україні.
• Бензин А-95 Преміум: утримується майже на загальнонаціональній позначці, але трохи дорожче – 78,60 грн/л (в Україні – 78,40 грн/л).

Чому системного дефіциту пального не передбачається

Головний висновок аналітиків та учасників ринку залишається незмінним – масштабний колапс та черги зразка весни 2022 року не повторяться. Український паливний ринок докорінно змінив свою архітектуру. Після знищення великих нафтобаз оператори повністю відмовилися від накопичення значних обсягів пального в стаціонарних сховищах.

Як підкреслюють у паливних компаніях, пошкодження окремих комплексів жодним чином не впливає на загальну здатність ринку забезпечувати клієнтів пальним у масштабах регіону чи країни.

Сьогодні система працює за гнучким принципом поставок "із коліс": імпортований європейський ресурс одразу після перетину кордону розподіляється дрібними партіями безпосередньо по заправних станціях.

Відтак точкові удари по окремих АЗС завдають локальних фінансових збитків конкретним компаніям, але вони не здатні розірвати логістичні ланцюжки постачання. Передумов для запровадження лімітів або відпуску пального за талонами наразі немає.

Виклик для нового прем'єра

Вирішення проблеми з обстрілами АЗС стане одним із перших і найважчих іспитів для нового прем'єр-міністра Сергія Корецького, кандидатуру якого Верховна Рада має затвердити вже цього четверга.

Для Корецького, який наразі очолює державну "Укрнафту", ця проблема є зрозумілою зсередини – він має знати реальну ціну кожного прильоту по нафтобазах та заправках.

Проте тепер йому доведеться вирішувати це питання не в масштабах однієї компанії, а на рівні всієї держави. Тим паче, що з наближенням осінньо-зимового періоду ця проблема може лише посилитися.

Питання – відповіді:

– Чи є дефіцит бензину на Сумщині?

– Ні. Попри регулярні російські атаки на паливну інфраструктуру, дефіциту пального на Сумщині немає. Водії та експерти зазначають, що черг на АЗС не спостерігається, а оператори забезпечують регіон пальним у звичних обсягах.

– Чому АЗС на Сумщині змінюють графік роботи?

– Мережі скорочують години роботи та призупиняють відпуск пального під час повітряних тривог через безпекові ризики. Крім того, на прифронтових АЗС посилюють захист від FPV-дронів, встановлюють бетонні укріплення, габіони та мобільні укриття для персоналу.

– Чи можуть мобільні АЗС замінити зруйновані заправки?

– У окремих громадах, зокрема в Тростянці, мобільні паливозаправники використовують як тимчасове рішення після знищення стаціонарних АЗС. Водночас законодавство не дозволяє використовувати мобільні заправні пункти як окремий формат роздрібної торгівлі пальним по всій країні.

– Чи можуть обстріли спричинити подорожчання пального?

– Експерти не очікують різкого стрибка цін лише через атаки на АЗС. На вартість пального більше впливають світові ціни на нафту, логістика та конкуренція між мережами. Через високі збитки операторів здешевлення може сповільнитися, але передумов для різкого подорожчання наразі немає.

– Чи можливе повторення паливної кризи 2022 року?

– Наразі експерти не бачать таких ризиків. Після 2022 року український паливний ринок повністю перебудував логістику, перейшов на швидке постачання імпортного ресурсу та відмовився від концентрації великих запасів на окремих базах. Саме тому навіть руйнування окремих АЗС не призводить до системного дефіциту чи запровадження лімітів на продаж пального.