Підготовка до Різдва в українській традиції була насамперед духовною, а не побутовою. Цей період у нашій країні завжди був особливим.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів академік, директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк.
За словами Павлюка, період перед народженням Христа вважався магічним і сповненим містики. Українці намагалися зустріти Святий вечір із "чистою душею й совістю". Якщо людина відчувала, що протягом року в чомусь провинилася, вона йшла до сповіді - це було важливіше за будь-які матеріальні ритуали чи святкові страви.
Традиційно на столі мало бути 12 пісних страв, серед яких кутя, вареники, голубці та розсольники. Ця кількість символізувала 12 апостолів.
Напередодні Різдва українці стелили на підлогу солому - як символ ясел, у яких народився Ісус. Господар вносив до оселі дідух - сніп зерна власного врожаю. Він уособлював достаток і вдячність за плоди року.
Однією з найважливіших традицій було вшанування померлих. Вірили, що в цей вечір душі предків приходять до дому, тому після вечері страви залишали на столі. Не забували й про худобу - її обов'язково частували, підкреслюючи єдність усього живого.
На саме Різдво дорослі йшли до храму, де священник закликав громаду підтримувати нужденних. Після богослужіння люди колядували й ділилися святковим настроєм.
За словами Степана Павлюка, ці традиції демонструють головний сенс українського Різдва: духовність, милосердя, пам’ять про предків і єдність родини та громади.
Нагадаємо, українці можуть святкувати Різдво у дві різні дати через перехід ПЦУ на новоюліанський календар. Офіційною датою стало 25 грудня, але частина громад продовжує дотримуватися старого стилю й відзначає 7 січня.
РБК-Україна також писало, що в Україні на Різдво та Новий рік цього року не буде додаткових вихідних через продовження воєнного стану до лютого 2026-го. Обидва свята припадають на будні й залишаються звичайними робочими днями, а норма КЗпП про святкові вихідні тимчасово не діє. Скорочених робочих днів 24 та 31 грудня також не передбачено.