Президент США Дональд Трамп вкотре звернув увагу на Кубу. І цього разу загроза для острова, де досі "будують соціалізм", може бути реальнішою, ніж раніше.
РБК-Україна розповідає, чому США готують напад на Кубу та які шанси, що інтервенція таки відбудеться.
Головне:
Дональд Трамп досі не спромігся завершити ні агресію Росії проти України, ні власну війну проти Ірану, але вже планує напад на Кубу. Такий сценарій зараз цілком серйозно обговорюють у Білому домі.
За даними Politico, кілька місяців тому в адміністрації США робили ставку переважно на санкції та економічний тиск щодо Куби, але зараз настрої змінилися через цілу низку чинників.
Куба – це острів у Карибському морі недалеко від берегів США. Довгий час там панував проамериканський режим, а сама країна була хабом для відмивання коштів мафії та грального бізнесу, орієнтованого на США.
В 1959 році владу на острові захопили повстанці-комуністи на чолі з Фіделем Кастро та Че Геварою. Формально комуністичний режим на Кубі пережив розпад Радянського Союзу і зберігається досі.
Втім, так само як в Китаї чи В'єтнамі, тамтешня влада пережила низку трансформацій – після відходу Фіделя Кастро в 2006 році та його брата Рауля за два роки опісля. Глибока криза змусила нову владу піти на безпрецедентні для ортодоксальних комуністів кроки.
У 2021 році на острові нарешті легалізували малий та середній приватний бізнес, а також частково відкрили внутрішній ринок для іноземних інвестицій, зокрема з Китаю та Росії.
Сьогодні кубинський режим є класичною авторитарною однопартійною диктатурою, де Компартія міцно контролює політичне життя, а силовики та армія – ключові фінансові потоки та туристичні активи країни.
Команда Трампа оживилася на кубинському напрямку з кількох причин. У листопаді в США пройдуть проміжні вибори до Конгресу. Наразі, за опитуваннями, на республіканців чекає розгром через цілу низку прорахунків Трампа – як мінімум, Палату представників республіканці втратять точно, ризикують програти і Сенат.
Аби поправити становище своєї партії, Трампу потрібно продемонструвати швидку, яскраву і переконливу перемогу. Власне, для цього Куба підходить якнайкраще.
До того ж радикальний курс проти Гавани традиційно гарантує Трампу тотальну підтримку з боку заможної та політично активної кубинської діаспори у Флориді – ключовому для республіканців штаті.
Разом з тим, для Трампа це є частиною ширшої доктрини повернення лідерства США у Західній півкулі та витіснення звідти впливу Китаю. В рамках цієї стратегії на початку січня Вашингтон провів операцію із захоплення венесуельського президента Ніколаса Мадуро.
Крім того, США почали кампанію з витіснення китайського впливу навколо Панамського каналу. А Куба в цьому пазлі розглядається просто як ще один напрямок.
Існують також суб'єктивні чинники. Головним лобістом активності проти Куби є держсекретар США Марко Рубіо – етнічний кубинець та затятий антикомуніст.
Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що можлива атака США проти його країни призведе до "кривавої бійні" з непередбачуваними наслідками.
"Куба не становить жодної загрози, а також не має агресивних планів чи намірів проти будь-якої країни. Вона не має жодних намірів проти США і ніколи не мала, і уряд цієї країни це добре знає", – написав він у соцмережі Х.
При цьому Гавана вже розгорнула масштабну підготовку до оборони. На тлі загрози вторгнення керівництво країни оголосило загальну мобілізацію.
Понад 6 мільйонів кубинців підписали офіційні зобов'язання щодо захисту батьківщини за радянською концепцією "Війни всього народу". Вона передбачає перетворення кожного цивільного об'єкта на пункт опору.
Керівництво країни робить ставку на асиметричну відповідь. Кубинські військові активно вивчають досвід Тегерану. В Гавані вже зафіксовано присутність іранських військових радників.
Ба більше, кубинський генералітет використовує досвід близько 5 тисяч своїх громадян, які були рекрутовані до російської армії та пройшли школу сучасної дронової війни в Україні. Цей досвід Гавана планує застосувати у разі зіткнення зі Штатами.
При цьому, контакти між США та Кубою не припиняються. Минулого тижня таємний візит до Гавани здійснив директор ЦРУ Джон Реткліфф. Його метою були переговори з кубинськими силовими структурами та спецслужбами.
За даними Financial Times, Реткліфф висунув ультиматум: припинити транзит влади та згорнути співпрацю з Росією та Іраном в обмін на зняття санкцій. Кубинська сторона ультиматум відкинула.
Водночас на острові розпочалася гуманітарна криза. Вона спричинена тим, що починаючи з січня Вашингтон запровадив проти Куби морську та енергетичну блокаду. В країні повністю вичерпалися запаси дизелю та мазуту, зупинилися нафтопереробні заводи, а енергомережа пережила серію блекаутів.
Також на початку травня Вашингтон запровадив нищівні санкції проти GAESA – гігантського кубинського військового конгломерату, який контролює до 70% економіки країни. Важливо, що нові санкції є вторинними. Тобто США тепер карають будь-які іноземні компанії третіх країн, які торгують із Кубою.
Подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки далеко готовий зайти Білий дім у прагненні отримати електоральні бали. В американських медіа фігурують три основні сценарії, для кожного з яких Вашингтон уже готує відповідне підґрунтя:
Задушення через блокаду. Це продовження поточної стратегії Трампа. США не наважуються на пряме військове зіткнення, але посилюють морську та енергетичну блокаду.
Розрахунок в цьому разі простий: через тотальний блекаут, дефіцит ліків і голод кубинське суспільство має вибухнути зсередини, що призведе до падіння режиму без жодного пострілу з боку США.
Точкові удари. Цей сценарій активується, якщо Трампу знадобиться швидка та ефектна картинка перемоги для американських телеканалів.
Пентагон може завдать обмежених авіаційних та ракетних ударів по ключових військових об'єктах Куби – центрах зв'язку, базах постачання чи інфраструктурі спецслужб. Це дозволить Білому дому заявити про "покарання диктатури" і уникнути наземної операції.
Повномасштабне вторгнення. Найбільш радикальний варіант, який передбачає морську десантну операцію та повну зміну влади в Гавані. Проте цей крок несе для США колосальні ризики.
Обіцяна Кубою партизанська "Війна всього народу" загрожує Вашингтону затяжним конфліктом із великими втратами прямо у себе на "задньому дворі".
Головне питання полягає в тому, що саме стане тригером для запуску цього сценарію. Очевидно, що як формальний привід для нападу Білий дім може використати тему загрози для національної безпеки США. І його контури вже окреслилися.
Днями видання Axios з посиланням на дані американської розвідки повідомило, що Куба накопичила понад 300 бойових дронів, отриманих від Росії та Ірану.
Вашингтон уже починає розкручувати тезу про те, що ці безпілотники становлять пряму загрозу для бази США в Гуантанамо, американських військових кораблів або навіть міст у штаті Флорида. Відтак, будь-який інцидент у Карибському морі може бути трактований як перехід "червоної лінії".
Кубинська кампанія Трампа – це спроба швидко компенсувати невдачі на інших фронтах. Білий дім не зумів завершити російську агресію проти України чи війну з Іраном, тому шукає слабшу жертву прямо під боком, щоб продемонструвати виборцям рішучу перемогу.
Однак, тим самим Вашингтон заганяє Гавану в кут і змушує її шукати захисту у Москви і Тегерана. Через це США ризикують власноруч створити ще одну кризу, вже біля власних кордонів.
– Чому Дональд Трамп планує військову операцію проти Куби?
– Головною причиною є спроба Білого дому підвищити рейтинги республіканців перед проміжними виборами до Конгресу в листопаді 2026 року на тлі внутрішніх прорахунків.
Також цей крок є частиною ширшої стратегії США з витіснення китайського та російського впливу із Західної півкулі. Крім того, радикальний курс проти Гавани забезпечує Трампу повну підтримку впливової кубинської діаспори у Флориді.
– Як Куба готується до можливого військового вторгнення США?
– Влада країни оголосила загальну мобілізацію та впроваджує радянську оборонну концепцію "Війни всього народу", в рамках якої понад 6 мільйонів громадян підписали зобов'язання захищати країну, перетворюючи цивільні об'єкти на точки опору.
Кубинський генералітет також залучив іранських військових радників і переймає досвід близько 5 тисяч кубинців, які брали участь у війні в Україні у складі армії РФ та освоїли сучасну тактику ведення дронової війни.
– Які сценарії дій США щодо Куби можливі?
– Можна виділити три варіанти розвитку подій. Перший – економічне задушення через посилення поточної морської блокади для провокації внутрішнього соціального вибуху.
Другий – завдання точкових ракетних та авіаційних ударів по центрах зв'язку та базах спецслужб задля швидкої медійної картинки перемоги.
Третій – повномасштабна десантна операція з повною зміною політичного режиму в Гавані, що несе найвищі ризики затяжної партизанської війни.