Нова гра Путіна: Кремль почав енергетичний шантаж, поки палає Близький Схід

Через війну на Близькому Сході на енергетичних ринках, зокрема і європейських, різко підскочили ціни на нафту і газ. З 28 лютого нафта подорожчала майже на 15% - до 84 доларів за барель, газ - на 60% - до 550 євро за 1000 кубометрів.

Причини - скорочення майже на 50% проходів танкерів через Ормузьку протоку, що фактично відрізало поставки з Перської затоки, і зупинка потужностей з виробництва LNG у Катарі. Відновити випуск скрапленого газу, заявили в Досі, буде можливо щонайменше через місяць.

Як розвиватиметься ситуація далі - передбачити поки що доволі складно, зазначають у МВФ. Усе залежатиме від тривалості операції на Близькому Сході.

Затягування конфлікту стане "випробуванням на міцність" для світової економіки, заявила глава МВФ Крісталіна Георгієва. А потрясіння можуть бути різних форм і масштабів.

"Зараз час частіших, більш несподіваних потрясінь, - зазначила вона. - У більшості випадків ми не можемо передбачити їхній точний характер. Але в усіх випадках ми можемо докласти зусиль, щоб підготуватися до них".

Але вже зараз у МВФ заявляють, що без сумнівів суттєвий вплив буде на вартість енергоносіїв, економічне зростання та інфляцію.

Індія і Китай можуть збільшити імпорт енергоносіїв з РФ

Загострення ситуації на Близькому Сході і, як наслідок, скорочення поставок енергоносіїв змушує деякі країни збільшувати закупівлі в Росії.

Нафта вже змінює маршрути. Цього тижня в індійських портах очікується розвантаження двох танкерів, що перевозять загалом близько 1,4 мільйона барелів нафти марки Urals, хоча спочатку вони попрямували далі на схід, повідомляє Bloomberg.

"Фактичне закриття Ормузької протоки зараз підвищує ймовірність дефіциту сирої нафти, і переробники в Індії, схоже, знову повертаються до використання російської нафти", - зазначає агентство.

Індія збільшує закупівлю російської нафти (Фото: GettyImages)

Китай поки що не нарощує російський експорт. За інформацією Reuters, Пекін закупив великі обсяги за низькими цінами напередодні китайського Нового року і поки що чекає "чіткіших перспектив" розвитку ситуації з війною. У Пекіні сподіваються на швидке завершення конфлікту і зниження цін.

У США розуміють ризики і вживають екстрених заходів. Міністерство фінансів США також уже дало дозвіл компаніям на купівлю російської нафти для індійських НПЗ, яка зберігається на танкерах під санкціями. Дозвіл надано на 3 дні і має забезпечити безперебійний потік нафти на світовий ринок.

Міністр фінансів США Скотт Бессент допустив пом'якшення санкцій щодо російської нафти. "Цей захід, що свідомо запроваджується на короткий термін, не принесе російському уряду значної фінансової вигоди, оскільки він дозволяє тільки угоди з нафтою, яка вже перебуває в морі".

Під час свого візиту до Пекіна в середині березня Бессент хоче порушити питання про збільшення закупівлі Китаєм американської нафти замість російської.

Якщо криза на Близькому Сході триватиме не на тижні, а на місяці, і ринок відчуватиме дефіцит енергоресурсів, то нейтральні країни почнуть переговори про збільшення їхніх постачань із Росії, вважає фахівець із комунікацій Razom We Stand Максим Гардус.

"Індія буде схильна збільшувати закупівлі в Росії. Японія, яка залежна від купівлі енергоносіїв з країн Перської затоки, теж. Не треба забувати про Південну Корею, Таїланд, Індонезію, Сінгапур", - зазначив Гардус.

Крім того, він вважає, що Туреччина, яка заміняла поставки російської нафти іранською, може повернутися до колишніх продавців. "Зараз незрозуміло, що робитиме Туреччина, якщо будуть атаковані енергооб'єкти Ірану", - зазначив Гардус.

У Європі поки що спокійні

Поки що в Європі серйозної стурбованості через підвищення цін на енергоносії немає. Скорочення поставок з Близького Сходу ринок ЄС ще не відчув. Запаси газу в сховищах Євросоюзу на початок березня на досить низькому рівні - 30%. Минулого року було вдвічі більше. Але особливої тривоги в ЄС це не викликає.

Попереду сезон закачування газу і на цьому етапі немає підстав очікувати складнощів із заповненням сховищ, заявили в Єврокомісії. "Країни ЄС повідомили, що не спостерігають якихось безпосередніх ризиків для безпеки постачань (нафти і газу - ред.)", - йдеться в повідомленні ЄС.

Федеральний міністр енергетики Австрії Вольфганг Хаттманнсдорфер, перебуваючи в Києві 5 березня, підтвердив, що наслідки війни в Ірані фактично ще не позначилися на європейському ринку. Цінові стрибки він пов'язав із тривожними очікуваннями.

"Саме тривожні настрої піднімають ціну. Ми будемо дивитися на ситуацію. Поки що не варто турбуватися з приводу зростання цін через ситуацію на Близькому Сході", - сказав він.

Австрія, за його словами, має достатні запаси газу. "Наші ПСГ заповнені на 36% від річної потреби і ми вже наприкінці осінньо-зимового періоду. До кінця березня запаси становитимуть 28-30%. Ми добре забезпечені газом наперед", - сказав міністр енергетики Австрії.

Путін загострює обстановку

Володимир Путін днями зробив заяву про можливість припинити постачання енергоресурсів до ЄС до початку дії заборони імпорту російського газу з 2027 року.

"Зараз відкриваються інші ринки. І, можливо, нам вигідніше просто зараз припинити постачання на європейський ринок? Піти на ті ринки, які відкриваються, і там закріпитися?" - заявив він.

Бажання "піти самому" - це не просто превентивний план Росії, а спроба ускладнити ситуацію на ринку ЄС на тлі побоювань, пов'язаних із конфліктом на Близькому Сході. Подібні сигнали збільшують напруження на ринку і дають додатковий імпульс для зростання цін. Путін, ймовірно, сподівається на тривалий конфлікт на Близькому Сході і можливість шантажувати ринок.

Про можливість продовження війни в Ірані пише Politico. Посилаючись на наявні у своєму розпорядженні документи, видання повідомляє, що конфлікт може тривати щонайменше 100 днів, а то й довше.

Незважаючи на те, що з 2022 року частка імпорту російського газу до ЄС скоротилася з 40% до 13%, обсяги, що залишилися, у разі різкого припинення поставок позначаться на цінах.

Росія зараз постачає в ЄС, в основному, уже не природний газ, а LNG. Поставки нафти йшли тільки нафтопроводом "Дружба", який поки що на ремонті через обстріли росіян.

У короткостроковій перспективі альтернативу російським поставкам знайти буде складно. До того ж у ЄС уже лунає невдоволення збільшенням американського газу на ринку. Австрія, яка відмовилася від російського газу, на сьогодні до 60% купує його у США. І там уже заявляють про залежність.

"Ми потрапили в іншу залежність (від США - ред.). І ми говоримо, що нам потрібна диверсифікація", - заявив Хаттманнсдорфер.

У такій ситуації збільшується ймовірність зміни настроїв у ЄС щодо відмови від російського палива, вважає Гардус. "Якщо криза затягнеться на кілька місяців, у Європі активізуються рухи, щоб збільшити в Россі не тільки закупівлю нафти, а й газу, і, відповідно, переглянути стратегію відмови від російських енергоресурсів", - зазначив він.

Гардус припустив, що публічними фронтменами такої кампанії можуть бути Роберт Фіцо та Віктор Орбан. Але не публічно в цьому можуть бути зацікавлені інші країни, які купують російський LNG, зокрема, Бельгія, Франція, Іспанія і, можливо, Німеччина.

Енергетичний експерт Володимир Омельченко вважає такий варіант малоймовірним. "Зараз у Європейському Союзі більшість лідерів - це розсудливі люди, вони розуміють, що купувати в Росії нафту, газ - це фінансувати майбутню війну проти самих себе. Тому думаю, що таким вони займатися не будуть", - сказав він у коментарі виданню.

При цьому, він не виключив, що заяви про підтримку російських поставок енергоносіїв можуть бути.

"ЄС досить просякнутий російською агентурою. Але це не означає, що провідні країни, такі як Німеччина, Франція, Італія, Польща та інші змінять свою позицію. Спекуляції та погрози Путіна на ситуації, яка напевно скоро зміниться, не спрацюють", - сказав Омельченко.

Поки що ситуація на фінансових ринках не свідчить про серйозні загрози від конфлікту на Близькому Сході, зазначає екс-радник президента України, економіст Олег Устенко.

"Ринки, фінансовий світ вірять, що ситуація контрольована. Вона може бути тривалою, але не затягнеться на багато місяців", - заявив він, зазначивши, що це підтверджує відносний спокій на ринках.

Якщо справдяться позитивні прогнози і конфлікт завершиться за кілька тижнів, то ціни на енергоносії стабілізуються, можливо, на трохи вищому рівні, ніж до 28 лютого.

Поки що сценарій щодо відмови ЄС від російських енергоресурсів планують виконувати. З 25 квітня, як передбачено графіком, почне діяти заборона на короткострокові контракти на постачання до Євросоюзу російського СПГ.

У Брюсселі заявляють, що спроба "піти самим" до введення санкцій - це визнання втрати європейського ринку Росією.

Питання - Відповіді (FAQ):

Чому різко зросли ціни на нафту і газ?

Ціни зросли на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. Майже на 50% скоротився прохід танкерів через Ормузьку протоку, що обмежило постачання нафти з країн Перської затоки. Одночасно в Катарі зупинено потужності з виробництва скрапленого газу (LNG). У результаті з кінця лютого нафта подорожчала приблизно на 15%, а газ у Європі - на 60%.

Чи може війна призвести до глобальної енергетичної кризи?

Усе залежатиме від тривалості конфлікту. У МВФ попереджають, що затяжна війна може стати серйозним випробуванням для світової економіки. Посилиться інфляція, сповільниться економічне зростання.

Чи може через кризу зрости імпорт російських енергоресурсів?

Уже зараз Індія збільшує закупівлі російської нафти на тлі можливого дефіциту сировини. Китай поки що зайняв вичікувальну позицію. Якщо криза затягнеться, низка країн Азії може активізувати закупівлю енергоресурсів у Росії.

Чи є ризик енергетичної кризи в Європі?

Поки що європейська влада не бачить безпосередньої загрози постачанню енергоресурсів. Хоча запаси газу в сховищах ЄС зараз значно нижчі, ніж рік тому, попереду сезон закачування газу, і в Єврокомісії вважають, що проблем із заповненням сховищ не очікується.