Нова географія попиту: яке місце зайняв продуктовий ритейл в економіці війни
Індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі в Івано-Франківській області за 5 місяців 2026 року досяг 118,8%. Проте Харків так і не відновився.
Війна перекроїла карту споживчого попиту. Ринок уже адаптується не до тимчасових змін, а до нової економічної реальності.
Чи надовго ця тенденція, читайте у матеріалі РБК-Україна "На вістрі попиту: чому за мережі мінімаркетів загострюється боротьба".
Головне:
- У географії торгівлі відбувся структурний зсув: тилові Хмельниччина, Рівненщина та Чернівеччина з початку війни показали приріст на понад 55%.
- Традиційні торговельні центри "пасуть задніх": Київ відстає від довоєнного значення на 21%, Харків – на 14,7%, Одеса – на 9,8%.
- Драйверами зростання стали релокація бізнесу, внутрішній туризм і переїзд заможніших споживачів у більш безпечні регіони.
- Боротьба за гроші заходу між ритейлерами загострилась: регіон стимулює активну експансію як локальних, так і національних мереж.
- Нинішнє пожвавлення відбувається під тиском інфляції, девальвації гривні та високої частки імпорту у торговельному балансі.
Цифри підтверджують дрейф капіталу
Як слідує з даних, наведених у коментарі фінансового аналітика Андрія Шевчишина, за період з 2023 року по січень-травень 2026 року лідерами за індексом товарообігу стали Хмельниччина з приростом 59,1%, Рівненщина – 56,4% та Чернівеччина – 55,3%. Ці області умовно є тиловими.
Читайте також: Гроші в "тіні", клієнти в черзі: що насправді відбувається з готельним бізнесом в Україні
У той же час класичні центри промислового і споживчого буму досі не оговтались.
"Місто Київ – мінус 21% до рівня початку 2022-го. Одеса не відновилась – мінус 9,8%. Харківська область – мінус 14,7%", – констатує Шевчишин.
Чому західні області зростають
Поширене пояснення – відбувається сплеск інфляційних очікувань і підвищення заробітних плат.
"Зарплати зростають не лише в тих секторах, які переважно фінансуються з бюджету, а в промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві, секторах послуг – тобто по всій економіці", – зазначає старша економістка Центру економічної стратегії (ЦЕС) Наталія Колесніченко.
За її словами, повномасштабна війна триває, дефіцит кадрів через міграцію та мобілізацію стримуватиме розширення пропозиції робочої сили, тому прогнози зростання зарплат у 2026-2027 роках досі високі.
У результаті вищі витрати бюджету – як споживчі, так і інвестиційні – надають позитивного фіскального імпульсу економіці. Проте це лише частково переноситься на споживання домогосподарств, яке насамперед відображається у зростанні роздрібної торгівлі.
"Магніти розвитку"
Один із індикаторів, що пояснює нову географію, – розподіл накопичених фінансових ресурсів підприємств за регіонами. За методологією враховувались власні кошти підприємств, кредити банків та інші позики, кошти інвестиційних компаній та фондів, інвесторів-нерезидентів та кредити банків-нерезидентів.
Це припущення частково пояснює і злет заходу після 2022 року, і адаптивність Києва, і те, звідки беруть ресурс для розширення такі мережі, як АТБ і Varus.
У Львові і на Заході зосереджений третій за обсягом полюс капітальних інвестицій – 26,8 млрд грн власних коштів підприємств за даними Держстату за 2025 рік, і другий за обсягом банківського кредитування – 2,8 млрд грн.
"Західна Україна в останні роки є безумовним лідером у плані активності територіального розвитку операторів роздрібної торгівлі", – констатує директор GT Partners Ukraine Ігор Гугля.
Саме тому за Львівщину, Хмельниччину, Франківщину, Рівненщину, Чернівеччину та Волинь змагаються одночасно локальні Сімі, Близенько, Тано і національні АТБ, Фора, Novus і Дивоцін.