Нова "формула" від МОН: що змінилось у розподілі бюджетних місць на аспірантуру

Що саме змінило МОН у розподілі бюджетних місць

Українцям розповіли, що з 2025 року розміщення державного замовлення на підготовку аспірантів вперше здійснюють на критеріальній основі.

Про це йдеться у наказі МОН №863 від 17 червня 2025 року "Про затвердження Критеріїв конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку здобувачів третього рівня вищої освіти в закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти й науки України, та приватних закладах вищої освіти".

Наголошується, що МОН вперше запроваджено формульний розподіл місць в аспірантуру.

Уточнюється, що в 2025 році відбулось певне скорочення державного замовлення на місця в аспірантуру, яке складає приблизно 17% місць.

Найбільш суттєво це торкнулось галузі "Бізнес, адміністрування та право".

Тим часом минулорічні обсяги державного замовлення були збережені в галузях: "Природничі науки, математика та статистика", "Інформаційні технології", "Інженерія, виробництво та будівництво.

"Що є безумовним пріоритетом для України під час війни та повоєнного відновлення", - пояснили в МОН.

Як розподіляли бюджетні місця на аспірантуру

Повідомляється, що 15 вересня відбулося засідання конкурсної комісії МОН з розміщення державного замовлення на підготовку:

• фахівців;
• наукових працівників;
• науково-педагогічних працівників.

За результатами засідання було розподілено 4917 бюджетних місць на здобуття третього рівня вищої освіти (доктор філософії) між закладами вищої освіти у сфері управління МОН та приватними ЗВО.

При цьому 83 місця залишилось у резерві.

З розподілом місць у розрізі закладів вищої освіти, галузей знань і окремих регульованих спеціальностей - відповідно до рішення конкурсної комісії - можна ознайомитись за посиланням.

"Нагадаємо, що заклади самостійно розподіляють доведений обсяг між освітньо-науковими програмами в межах галузі знань або "регульованої" спеціальності. Дані також вносяться до ЄДЕБО (Єдиної державної електронної бази з питань освіти, - Ред.", - зауважили в міністерстві.

Особливості критеріального підходу МОН

У МОН пояснили, що особливостями критеріального підходу є врахування низки показників успішності діяльності вищої освіти у сфері науки та підготовки й атестації фахівців.

Йдеться, зокрема, про:

• кількість успішних захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії за відповідною галуззю знань (спеціальністю);
• кількість випускників другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальностями відповідної галузі знань (спеціальності) за усіма джерелами фінансування;
• кількість докторів наук та докторів філософії (кандидатів наук);
• кількість акредитованих освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії за відповідною галуззю знань (спеціальністю) з рішенням "акредитована з визначенням зразкова";
• питому вагу штатних науково-педагогічних та наукових працівників закладу вищої освіти, які мають не менше 5 наукових публікацій у періодичних виданнях за 10 попередніх календарних років (які на час публікації було включено до наукометричних баз Scopus або Web of Science Core Collection та мають квартиль Q1 - Q3);
• обсяги надходжень до загального та спеціального фондів за результатами виконання наукових та науково-технічних робіт, наукових послуг, за проектами міжнародного співробітництва тощо;
• результати чинної у 2025 році державної атестації за науковим напрямом закладу вищої освіти;
• позиції університетів у найбільш престижних міжнародних рейтингах (QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings, Academic Ranking of World Universities);
• участь у міжнародних проектах за напрямами КА2 та КА3 програми міжнародної технічної допомоги ЄС "Еразмус +", "Горизонт 2020", "Горизонт Європа", "НАТО", "Євратом";
• окремий критерій академічної доброчесності, що підтверджує обсяги державного замовлення у тих закладах вищої освіти, в яких щодо захищених у них дисертацій, відсутні підтверджені рішення НАЗЯВО про виявлення плагіату.