Ніхто не знає, скільки людей живе в Україні: як планує порахувати Держстат

"Коротка відповідь - так, це можливо", - сказав він у відповідь на питання, чи можлива регулярна оцінки кількості населення під час війни.

Оцінки Держстату та перепис населення

Макарчук нагадав, Держстат до 1 лютого 2022 року проводив оцінки населення України, спирачись на дані перепису населення. Дані коригувалися відповідно до даних щодо природного та міграційного руху, тобто кількості померлих, кількості народжених і людей, які змінили своє місце проживання.

Він нагадав, єдиний перепис населення в Україні відбувся майже 24 роки тому, наприкінці 2001 року. Тому оцінка продовжувала ці дані.

"А по-друге, важливо мати нерозривність цих джерел даних - я маю на увазі дані, завдяки яким ви коригуєте свою оцінку: дані щодо народжуваності, смертності й міграції. І, на жаль, у 2022 році цей ряд був розірваний, і ми зараз більше не можемо встановити цей ланцюг до того підтвердження, яке мали 24 роки тому", - сказав Макарчук.

Як зазначив голова Держстату, найкращою оцінкою кількості населення буде новий всеукраїнський перепис населення: це світовий стандарт, який говорить про те, що є точка відліку.

Але, за його словами, відповідно до законодавства, перепис не проводиться в умовах воєнного стану. Крім того, відповідно до чинного законодавства про перепис, на його підготовку виділяється 3 роки з моменту оголошення самого перепису.

"Тобто, якщо діяти в чинних рамках і оптимістично припускати швидке завершення правового режиму чи умов воєнного стану, він може відбутися не раніше 2028 року", - сказав він.

Макарчук вважає, це неприпустима дата для того, щоб надати офіційну оцінку населення України.

"Тому так, зараз ми працюємо над тим, щоб виробити методологію і провести оцінку населення. Мені б хотілося це зробити якомога швидше, тому що я розумію - суспільний запит є, і суспільство потребує такої оцінки для впровадження державних політик", - додав він.

Декілька джерел даних

Держстат не хоче спиратися на одне джерело даних, сказав Макарчук. Зокрема є методологія 2023 року, яка описує, яким чином можна підрахувати оцінку населення, спираючись на кількість активних SIM-карт. Є відповідні коригуючі коефіцієнти для активних SIM-карт залежно від регіонів перебування.

За його словами, в масштабах країни ці дані видаються оціночно більш-менш якісними. В масштабі областей ці дані також є прийнятними.

"Але коли ми говоримо про інші рівні - це райони й навіть територіальні громади, - то тут якість даних абсолютно неприйнятна, що не дозволяє нам покладатися на таку оцінку в принципі. Тому цю оцінку ми б хотіли доповнити чи узгодити з іншими оцінками з інших джерел", - сказав він.

Досвід Естонії

Макарчук зазначив, що є дуже непоганий досвід Естонії, яка спирається на понад 40 так званих Life Science Indicators, тобто певних ознак кількості населення, яке перебуває на тій чи іншій території.

"Наприклад, споживання хліба. Тобто ми можемо припустити, скільки середньостатистична людина споживає хліба, і таким чином розуміти, що якщо в території Х споживається, умовно, 2 тонни хліба, то, відповідно, там населення вдвічі більше, ніж на території, яка споживає 1 тонну. Зрозуміло, з певними припущеннями", - розповів голова Держстату.

Також є оцінка кількості вивезеного сміття, оскільки можна припустити, скільки сміття генерує 1 людина протягом, наприклад, місяця. Навіть у деяких країнах і регіонах використовується оцінка загальної кількості поверхів, які проїхав пасажирський ліфт протягом місяця. Таким чином можна зробити припущення, скільки в конкретному житловому комплексі проживає людей, залежно від того, скільки рейсів виконав ліфт.

За його словами, сам по собі кожен із цих індикаторів є надзвичайно неякісним і неточним. Будувати припущення лише на одному з них - неможливо.

"Але коли ви зберете їх чотири десятки, ми можемо вийти на відносно точні показники. Що важливо - відповідна методологія. Якщо говорити про методологію Естонії, про яку я згадав, уже визнана Євростатом. І Євростат приймає цю оцінку як якісну", - констатував Макрчук.