"Не булгаківський" Київ: де на Подолі шукати козацькі сліди
Поділ століттями був осередком українського життя, проте десятиліттями його намагалися прив’язати до "російського світу", зокрема через популяризацію постаті Булгакова. Насправді ж історія цього району тісто пов'язана із козацьким минулим.
В інтерв'ю РБК-Україна керівник ДІАЗ "Стародавній Київ" Роман Маленков розповів про козацький слід на Подолі.
Головне:
- Заповідник переорієнтовує екскурсійні маршрути на Подолі, відмовляючись від російських міфів на користь дослідження реальної української історії.
- Площу навколо церкви Миколи Притиска хочуть назвати на честь родини Тупталів, зараз її фактично не існує.
- Трапезна церква Флорівського монастиря є одним із найдавніших повністю збережених храмів у стилі козацького бароко на Подолі.
- На місці церкви, зведеної отаманом Самійлом Кішкою, біля дзвіниці Миколи Доброго, планують створити екопростір.
Козацькі сліди на Подолі
"Історично Київ - це і був Поділ. Після того, як у 1240 році орда Батия зруйнувала Верхнє місто (де зараз Софія та Золоті Ворота), воно фактично не відновлювалося аж до другої половини XIX століття", - каже Маленков.
Століттями весь Київ містився виключно на Подолі. Нагорі залишалися лише церкви, монастирі та поодинокі хати людей, які їх обслуговували. А саме на Подолі, вирувало все життя: засідав магістрат, правили війти, процвітали ремесла, торгівля та працював порт.
"Зараз ми розробляємо нове маркування заповідника, яке чітко вказуватиме, що це - наша спадщина. Ми прив’язуємо екскурсійні маршрути до реальної української історії, без усяких Булгаковів, якими роками намагалися прив’язати Київ та особливо Поділ до "російського світу", - зазначає Маленков.
Експерт ділиться локаціями на Подолі, які пов'язані із козацьким минулим.
Церква Миколи Притиска
Це пам'ятка XVII-XVIII ст, його будівництво підтримувала козацька старшина, а активно розбудовував видатний київський сотник Сава Туптало. Це один із найкраще збережених зразків козацького бароко.
Зараз заповідник ініціює, аби площу навколо храму назвали на честь родини Тупталів.
Флорівський монастир
Це найдавніший жіночий монастир Києва, а його Трапазна церква - одна із найдавніших у стилі козацького бароко на Подолі. На території збереглися також корпуси кінця ХІХ - початку ХХ ст.
У монастирі є некрополь, у якому, ймовірно, похована мама Івана Мазепи - ігуменя Марія-Магдалина.
У 1917 році монастир був найбільш проукраїнським: черниці шили хоругви для Богданівського полку імені Хмельницького та надали частину Замкової гори під цвинтар для загиблих воїнів-богданівців.
Дзвіниця церкви Миколи Доброго
Майже на перетині Андріївського узвозу та Покровської вулиці колись стояла п'ятибанна церква, яку звів отаман Самійло Кішка. За легендою він дав обіцянку святому Миколаю, якщо звільниться із турецького полону, то віддячить святому. Він збудував храм, але до наших днів дійшла лише дзвіниця.
"На місці церкви хочемо створити сучасний екопростір у пам'ять про отамана. Ми вже провели конкурс на найкращі проєкти і зараз активно шукаємо меценатів для реалізації", - каже Маленков.
Музей гетьманства
Це одна з ключових локацій, що демонструє тяглість козацької традиції у місті. Музей розташований у пам'ятці ХVII-XVIII ст., у народі цю споруду називають "будинком Мазепи".
Місце останнього спочинку Сагайдачного
На Подолі на території Могилянки раніше стояв Богоявленський собор, який звели над фундаментом старої дерев'яної церкви, де начебто похований Петро Конашевич-Сагайдачний.
"Є історичні свідчення, що на цьому місці спершу стояла дерев'яна церква, у крипті якої поховали гетьмана. Нещодавно тут проводили археологічні розкопки, але поховання Сагайдачного так і не знайшли. Зараз пошуки зупинили", - розповів Маленков.
На цій локації уже встановили інформаційну табличку про Богоявленський собор, яка розказує про одну із сторінок втраченого Києва. Сам храм більшовики знищили у 1936-му.
Нагадаємо, що 31 травня Київ відзначає "день народження". Вперше до дня міста масштабні урочистості провели у 1982 році, коли столиця начебто святкувала своє 1500-річчя. Однак ця цифра є радше міфічною, оскільки історики вважають місто молодшим на кілька століть.
Читайте також про те, що мер Києва Віталій Кличко напередодні Дня міста вручив державні нагороди, звання та подяки видатним киянам. Серед тих, хто отримав звання "Почесний громадянин міста Києва", - головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, письменниця Оксана Забужко, науковці, митці, медики та освітяни.