Українська критична сировина стала одним із головних питань під час переговорів із адміністрацією президента США Дональда Трампа. З цього питання сторони ніяк не можуть дійти згоди.
Чому США так зацікавлені отримати доступ до української сировини та що Україна могла б отримати від американських компаній взамін – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
На сьогодні США та ЄС активно впроваджують сучасні технології у сферах акумулювання енергії, транспорту, виробництва "зеленої" електроенергії, аерокосмічної галузі тощо. Акумулятори, сонячні батареї, ядерні реактори, супутники – все це потребує сировини зі специфічними властивостями – критичної сировини. До такої належить уран, літій, титан, графіт та інші мінерали.
Частину з цих речовин відносять до категорії рідкоземельних металів, оскільки вони зустрічаються у породах у невеликих кількостях і їх вилучення пов'язане зі складними, дороговартісними і досить не екологічними процесами переробки.
Саме в цих процесах, протягом останніх десятиліть першість здобув Китай.
"Ця країна видобуває критичну сировину не лише у себе, але в інших країнах світу, а також концентрує понад 90% переробки більшості цих мінералів", - прокоментував РБК-Україна екс-глава Державної служби геології та надр України Роман Опімах.
Він пояснив, що на світовому ринку склалася наступна ситуація: Китай зайняв першість у видобутку та переробці критичної сировини, а США та ЄС - стали імпортерами цієї продукції і потрапили у залежність від Піднебесної.
В коментарі РБК-Україна екс-керівник "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" (ОГКХ), яка займається видобутком титанової сировини, Єгор Перелигін навів приклад домінуючої позиції Китаю.
"Китай видобуває більше третини титановмісних мінералів у світі та виробляє майже 70% світового обсягу титанової губки. При цьому Китай представляє собою половину світових виробничих потужностей з переробки титановмісної сировини у пігмент, який містить діоксид титану", - сказав Єгор Перелигін.
За словами експерта, також Китай переробляє близько 60-70% всього світового літію, 80% вісмуту та вольфраму і домінує у сфері переробки кобальту.
"Китай має суттєвий вплив на світовий видобуток телуру, індію, германію, гафнію, та молібдену. Китай є майже світовим монополістом у переробці графіту", - сказав Єгор Перелигін, додавши, що китайські корпорації CATL та BYD виробляють більше 50% всіх літій-іонних акумуляторів у світі.
В свою чергу США, додав експерт, стали 100%-м імпортером, наприклад, титанової губки, яка необхідна для космічних програм та військової галузі. У світлі такої залежності, говорить Роман Опімах, Захід дуже зацікавлений відвоювати свої позиції на ринку критичних мінералів.
"У США така ж мета, як і більшості західноєвропейських країн – це убезпечити свої шляхи постачання критичної сировини, яка так необхідна для переведення економіки на "зелений" курс та використання інших сучасних технологій", - сказав екс-глава Держгеонадра.
Маючи багаті поклади критичної сировини, наша країна має інтерес у їх розробці.
"Україна на сто відсотків зацікавлена у тому, щоб розробляти ці поклади і бажано їх переробляти і виробляти, щонайменше, проміжну продукцію", - сказав Роман Опімах, додавши, якби вдалося розгорнути видобуток і виробництво хоча б напівфабрикатів, це суттєво посилило б економічний потенціал України.
Географія покладів критичної сировини (Інфографіка РБК-Україна)
Екс-глава Держгеонадра підкреслив, що багатство мінеральної бази – це необхідна, але недостатня умова, адже Україні не вистачає технологій, капіталу, а також потрібен ринок збуту. "США – це великий ринок, вони володіють значним капіталом і технологіями, саме тим, що потрібно Україні для розробки цих корисних копалин", - додав він.
За словами Єгора Перелигіна, Україна має вихідні дані, щоб позиціонувати себе як "промисловий хаб" для видобутку та переробки критичних мінералів.
"Якщо гарно будемо працювати з формуванням пріоритетів, якщо зможемо ідентифікувати наші ключові сильні сторони та якщо створимо достатньо конкурентних переваг для реіндустріалізації, то, можливо, ми зможемо створити справжню історію успіху", - додав він.
Ще у середині жовтня 2024 року президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні зосереджені природні ресурси, в тому числі критично важливі метали, ціною в трильйони доларів США. Він додав, що наша країна пропонує партнерам із США та ЄС укласти спеціальні угоди щодо спільного захисту, інвестування у ці ресурси.
Пропозиція щодо рідкоземельних металів зацікавила адміністрацію нового президента США Дональда Трампа. В рамках переговорного процесу, 12 лютого 2025 року в Україну приїхав міністр фінансів США Скотт Бессент, який привіз в Україну проект угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 млрд доларів в обмін на допомогу Вашингтона. Київ відмовився підписувати угоду, оскільки вона не містила гарантій безпеки для України.
Потім США запропонували другий проект угоди, в якому пропонувалося утворити фонд розміром 500 мільярдів доларів, який мала наповнювати Україна, в тому числі із доходів від видобутку критичної сировини. 23 лютого Зеленський заявив, що він не визнає такі суми заборгованості перед США, повідомив, що другий проект не містить гарантій безпеки і відмовився його підписувати.
24 лютого видання Axios повідомило, що США та Україна знаходяться на фінальному етапі переговорів щодо укладення угоди про доступ до українських мінералів. За інформацією видання, у проекті угоди, яким воно володіє, знову немає зобов'язань США щодо гарантування безпеки України після війни, але лишається пункт про фонд, який розміром 500 мільярдів доларів, який має наповнюватися з доходів від видобутку українських мінералів.
25 лютого видання Financial Times повідомило, що Україна та США погодили умови угоди про рідкісноземельні метали. Представники Києва зазначили, що їм вдалося виторгувати вигідніші умови, зокрема США зняли вимогу щодо 500 мільярдів доларів боргу.
Остаточний варіант угоди (від 24 лютого) передбачає створення фонду, до якого Україна відраховуватиме 50 % доходів від "майбутньої монетизації" належних державі мінеральних ресурсів, включно з нафтою і газом.
Фонд інвестуватиме в проекти в Україні. До нього не будуть входити мінеральні ресурси, кошти від яких вже надходять до держбюджету, він не буде охоплювати діяльність "Нафтогазу" і "Укрнафти", найбільших українських виробників газу і нафти.
В проекті угоди залишаються відсутніми гарантії безпеки з боку США.
Нагадаємо, 24 лютого російський диктатор Володимир Путін заявив про готовність Росії до співпраці зі США у сфері видобутку рідкісноземельних металів, зокрема з родовищ, розташованих на окупованих територіях України. Він скликав нараду урядовців для опрацювання розвитку галузі рідкісноземельних металів в РФ.