НАТО має критерії для нового генсека, але немає кандидата: хто може очолити Альянс

Видання повідомляє, що у Брюсселі говорять про те, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн може стати наступним генсеком НАТО. Так, у неї хороші робочі відносини з Вашингтоном. Раніше вона була міністр оборони Німеччини, а як президент Єврокомісії має досвід роботи з більшістю глав урядів Альянсу. Крім того, якщо її виберуть, вона стане першою жінкою-лідером НАТО.

Проте, на думку співробітників НАТО та Комісії, ці розмови є радше бажаннями, ніж натяками на незаплановану зміну роботи. Адже немає жодних доказів того, що фон дер Ляєн зацікавлена в цій ролі, і в Брюсселі не очікують, що вона піде у відставку до закінчення свого першого президентського терміну в 2024 році.

Також можливим кандидатом у генсеки НАТО розглядають прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, проте він наполягає, що не хоче цієї посади.

"Ці припущення показують, наскільки вторгнення Росії в Україну змінило НАТО - і хто може його очолити. Війна привернула увагу до Альянсу, зробивши цю роботу більш політично чутливою та гучною, ніж у минулому. І союзники раптом стали набагато обережнішими щодо того, кого вони хочуть на трибуні, щоб говорити від їхнього імені", - зазначають у Politico.

Видання зазначає, що ходять розмови про "ідеального" кандидата, але справжні переговори не проводяться.

Вимоги до кандидата

Офіційні особи вважають, що наступним керівником НАТО має бути європейцем, який зможе тісно співпрацювати з будь-ким, хто перебуває в Білому домі.

Він або вона також має підтримувати Україну, але не настільки агресивно, щоб налякати країни, які стурбовані провокаціями Росії. Ця людина має мати авторитет - ймовірно, колишній глава держави чи уряду - яка може отримати одностайну підтримку з 31 столиці і, що найважливіше, із США.

Кандидатура фон дер Ляєн

Президентка Єврокомісія має низку перешкод для того, аби стати майбутнім генсеком НАТО.

Якщо Столтенберг піде з посади восени, як було заплановано, його заміна прийде на посаду за рік до закінчення повноважень фон дер Ляєн у Комісії наприкінці 2024 року. До того ж, вона може навіть домагатися ще одного 5-річного терміну на посаді.

Поширені припущення, що Столтенберга можуть попросити залишитися на посаді, принаймні на деякий час, щоб дати можливість такому кандидату, як фон дер Ляєн, прийти на посаду пізніше.

При цьому сам Столтенберг обіймає посаду понад вісім років і, схоже, дуже хоче повернутися додому до Норвегії.

Альянс розділився з цього питання. Деякі країни, особливо ті, що не входять до ЄС, воліли б прийняти швидке рішення, щоб уникнути виборів у Євросоюзі у 2024 році. Європейський дипломат висловив побоювання, що НАТО стане "втішним призом у ширшій європейській політиці", оскільки лідери торгуються щодо того, хто керуватиме основними інституціями ЄС.

Крім того, деякі спостерігачі кажуть, що фон дер Ляєн несе певну відповідальність за відносно поганий стан оборони Німеччини.

У самій Єврокомісії заперечують, що фон дер Ляєн є кандидатом на посаду генсека НАТО, і сама вона не коментує ці припущення.

Які є ще кандидати

Прем’єр-міністр Нідерландів Рютте відкинув припущення про роль генсека НАТО, заявивши, що хоче "загалом залишити політику та зайнятися чимось зовсім іншим".

Однак джерела видання кажуть, що нідерландського лідера не варто обмежувати увагою. Рютте має значний досвід роботи з лідерами альянсу та підтримує тісні трансатлантичні зв’язки. Нідерланди також досить потужні в обороні - вони були одним із найбільших європейських донорів України.

"Ім’я Рютте постійно спливає, але жодного руху з цього приводу, крім пліток, немає", - сказав високопоставлений європейський дипломат.

Серед інших можливих кандидатів іноді згадуються прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас і прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес, а також меншою мірою міністр оборони Британії Бен Уоллес, віце-прем’єр-міністр Канади Христя Фріланд, президент Румунії Клаус Йоганніс і президент Словаччини Зузана Чапутова.

Але, незважаючи на плітки, офіційні особи визнають, що багато з цих імен на даному етапі є політично неможливими.

Каллас, наприклад, сприймається як надто агресивна. І навпаки, Канада та деякі південноєвропейські країни розглядаються в Альянсі як ті, хто відстає в інвестиціях в оборону. Крім того, деякі столиці виступатимуть проти кандидата, який не є членом ЄС, ускладнюючи кандидатуру Воллеса.