Нафтові шоки гірші, ніж у 1970-х: МЕА б’є на сполох через війну в Ірані
Фото: світова енергетична криза на тлі війни в Ірані загострюється (Getty Images)
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) консультується з урядами Азії та Європи щодо вивільнення більшої кількості запасів нафти енергетичну кризу, викликану війною в Ірані.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
"Якщо це (вивільнення нафти – ред.) буде необхідно, звичайно, ми це зробимо. Ми розглядаємо умови, аналізуємо, оцінюємо ринки та обговорюємо з нашими країнами-членами", – виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол.
Раніше повідомлялось, що країни-члени МЕА 11 березня домовилися випустити рекордні 400 млн барелів нафти зі стратегічних запасів для боротьби зі зростанням світових цін на сиру нафту.
"Випуск запасів допоможе заспокоїти ринки, але це не рішення. Це лише допоможе зменшити біль в економіці", - додав він.
Бірол також назвав кризу на Близькому Сході "дуже серйозною" та гіршою, ніж два нафтові шоки 1970-х років, а також вплив російсько-української війни на світові ринки газу разом узяті.
"Найважливішим рішенням цієї проблеми є відкриття Ормузької протоки. Глибина проблеми не була належним чином оцінена особами, які приймають рішення в усьому світі", - додав виконавчий директор МЕА.
Нафтовим шоком 1973 року називають глобальну енергетичну кризу, що розпочалася 17 жовтня 1973 року, коли арабські країни-члени ОАПЕК оголосили ембарго на постачання нафти США та їхнім союзникам за підтримку Ізраїлю у війні Судного дня.
Тоді ціни на нафту зросли з 3 до майже 12 доларів за барель, викликавши глибоку економічну рецесію.
Що передувало
Нагадаємо, Іран погрожує встановити морські міни та повністю заблокувати всю Перську затоку й Ормузьку протоку зокрема, якщо США та союзники спробують атакувати узбережжя Ірану.
Окрім того, нещодавно президент США Дональд Трамп висунув ультиматум Ірану. Він пригрозив атакувати іранські електростанції, якщо Ормузьку протоку не буде "повністю відкрито" протягом 48 годин.
Також у Ірані зазначили, що Ормузька протока нібито залишається відкритою для судноплавства за винятком суден, пов’язаних із "ворогами" Ірану.
