Не можете "поділити" паркан чи яблука? Юрист пояснив, що і кому насправді належить
Сусідські суперечки через межу ділянки, паркан чи плоди з гілок за ним - трапляються з давніх давен. Проте сьогодні все можна вирішити, спираючись виключно на закон.
Про це розповів у коментарі РБК-Україна адвокат із земельного права ЮК "Приходько та партнери" Дмитро Васюта.
Головне:
- Право власності на паркан: конструкція повністю належить тій людині, за чиї кошти та на чиїй території вона зведена (якщо немає іншої угоди).
- Два господарі: якщо паркан ставили рівно посередині - на лінії межі між ділянками та за спільною домовленістю - він може вважатися спільною сумісною власністю.
- Ремонт і витрати: якщо паркан стоїть у межах вашої ділянки, ви самостійно його утримуєте.
- Гроші на конструкцію: якщо паркан - сумісна власність, але один із сусідів відмовляється брати участь у догляді за ним чи ремонті - інша сторона має право стягнути з нього витрати на утримання.
- Порада юриста: найкраще під час будівництва паркану укладати саме письмову угоду (щодо визначення його розмірів, обов'язків сусідів щодо його утримання тощо).
- Чиї плоди на гілках "за парканом": якщо гілки сусідського дерева заступають на вашу територію (наприклад, яблука чи горіхи висять над вашою ділянкою), плоди належать тому, на чиїй ділянці вони фактично знаходяться.
Від чого залежить право власності на паркан
Експерт розповів, що в цілому право власності на паркан між сусідами у приватному секторі залежить від того:
- на чиїй земельній ділянці він зведений;
- чи є домовленість між власниками.
"Конструкція - повністю належить тій людині, за чиї кошти та на чиїй території вона побудована (якщо інше не вирішено угодою між сторонами)", - пояснив Васюта.
Хто має ремонтувати паркан між ділянками
Якщо паркан повністю зведений у межах конкретної земельної ділянки - він є власністю людини, якій вона (ця ділянка) належить.
"І ви самостійно несете витрати на його утримання", - повідомив юрист.
Якщо ж дві сторони спільно домовлялися про будівництво та ставили паркан рівно посередині - на лінії межі - він може вважатися спільною сумісною власністю.
"За наявності відповідної угоди (домовленості)", - уточнив Васюта.
У такому випадку, якщо один із сусідів відмовляється брати участь у ремонті чи догляді за парканом, "інша сторона має право стягнути з нього витрати на утримання".
"Але рекомендуємо укладати саме письмову угоду щодо визначення розмірів паркану, обов'язків сусідів щодо його утримання тощо", - зауважив адвокат із земельного права.
"Сусідські" гілки за парканом - кому належать плоди з дерева
У приватному секторі нерідко трапляються ситуації, коли гілки дерев фізично "заходять" з однієї ділянки, на іншу (тобто з території власника дерева до його сусіда).
При цьому в декого може виникати питання: кому в такій ситуації "належать" плоди з них (яблука, груші, горіхи тощо).
Васюта пояснив, що "відповідь на дане питання регулюється не спеціальним законодавством, а загальними нормами Цивільного кодексу України".
Так, відповідно до частини 2 статті 189 ЦК України, "продукція, плоди та доходи належать власникові речі" (якщо інше не встановлено договором або законом).
Але згідно з частиною 5 статті 373 ЦК України, "власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки":
- якщо інше не встановлено законом;
- якщо це не порушує прав інших осіб.
"Отже, виходячи з вищезазначеного, плоди належать тому, в кого на ділянці вони фактично знаходяться", - підсумував юрист.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, кому належать дерева (і їх плоди) у дворі багатоповерхівки.
Крім того, ми пояснювали, хто в Україні відповідальний за прибудинкові території та як можуть покарати порушників.
Читайте також, чому насправді ламати бузок в Україні заборонено (і які штрафи за це можуть виписати).
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.