Міноборони робить ставку на далекобійні 155-мм снаряди: військові назвали ризики

Анатомія 155-мм боєприпасів

За словами автора статті, попри розвиток безпілотників, артилерію не можна повністю замінити дронами. Найкращий результат дає їхнє поєднання: дрон знаходить ціль і передає координати, артилерія завдає вогневого ураження, після чого БпЛА оцінює результат і коригує наступні постріли.

Артилерію не можна повністю замінити дронами (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Водночас поширення БпЛА змушує артилерію відходити далі від переднього краю, розосереджуватися та скорочувати тривалість вогневих нальотів. Це збільшує потребу в снарядах, здатних уражати цілі на більшій відстані.

Які бувають 155-мм снаряди

Найпоширеніший M107 належить до стандартних і відносно дешевих 155-мм снарядів. Він важить приблизно 43,2 кг, містить 6,6-7 кг вибухової речовини та має дальність близько 18 км.

Новіші M795, L15, DM121 та LU 211 мають більшу масу вибухової речовини або кращі характеристики фрагментації. Залежно від типу та артилерійської системи їхня дальність становить приблизно 22-40 км.

Далекобійні ERFB використовують поліпшену аеродинаміку. Варіанти з газогенератором Base Bleed можуть збільшувати дальність польоту приблизно до 30 км для стволів L39 і до 41 км для L52.

Які бувають 155-мм снаряди (фото: facebook_com_GeneralStaff_ua)

Ще більшу дальність забезпечують активно-реактивні снаряди з ракетним двигуном. Наприклад, XM1113 має заявлену дальність близько 40 км із L39 та до 60 км зі стволів завдовжки 50 калібрів і більше. Водночас через двигун такі снаряди мають меншу частку вибухової речовини.

Перехід на далекобійні снаряди

Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявляв про прагнення повністю відмовитися від "коротких" снарядів на користь боєприпасів підвищеної дальності.

Під час брифінгу перед відставкою він пояснив рішення відмовитися від закупівлі коротких 155-мм снарядів і перенаправити кошти партнерів на далекобійні боєприпаси.

"Але, з іншого боку, якщо в нас зараз профіцит 155-го короткого на фронті, як я морально можу сказати: давайте цій компанії зараз або цій компанії дозволимо ще продати державі 155-й короткий? І тоді доводиться ухвалювати рішення - тільки дальній. Контракти зупиняються, партнери переказують гроші на дальні контракти, які потрібно було укладати рік тому, щоб зараз не було такої проблеми", - розповів він.

У червні представники "Української бронетехніки" заявили, що Міноборони припинило замовляти M107 і не розпочало закупівлю українських L15, зосередившись на снарядах типу ERFB.

Один із виробників артилерійських боєприпасів на умовах анонімності також заявив про відмову Міноборони від закупівлі 155-мм снарядів із дальністю до 30 км.

"Насправді офіційної інформації про те, що закупівлі зупиняють, немає. Але є запити лише на 30+ км… У Міноборони взагалі немає ні замовлень, ні опитувань постачальників", - розповів один із виробників на умовах анонімності.

Водночас у Міністерстві оборони України заявили, що продовжують виконувати контракти із закупівлі снарядів із дальністю польоту до 30 км.

"Міністерство оборони України продовжує виконання державних контрактів із закупівлі снарядів із дальністю польоту до 30 км відповідно до Переліку та обсягів товарів, робіт і послуг на постачання озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та іншого військово-технічного майна і послуг в інтересах Збройних Сил України, який формується за пропозиціями Генерального штабу Збройних Сил України", - заявили у відомстві.

Генеральний штаб не розкрив інформацію про зміну потреби в різних типах артилерійських снарядів, пославшись на ризик розкриття противнику даних про дії Сил оборони.

Водночас президент України заявляв про необхідність збільшення постачання далекобійної артилерії.

"Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії - снарядів 155-го калібру", - заявив президент.

Ціна великої дальності

За словами генерального директора "Української бронетехніки" Владислава Бельбаса, стандартний 155-мм M107 за умов глобального дефіциту коштує близько 2,5 тисячі євро, L15 - 3 тисячі євро, а далекобійні снаряди - близько 5,5 тисячі євро за одиницю.

У 2026 році армія США закуповувала M795 приблизно за 1730 доларів, M1128 із донним газогенератором - за 4550 доларів, а активно-реактивний XM1113 - за 10 240 доларів. Це вартість самого снаряда без підривника та метального заряду.

Окремою проблемою є дефіцит порохів. Для типового пострілу M107 потрібно приблизно 6–6,5 кг метального заряду, тоді як снаряди з дальністю близько 30 км потребують 13 кг, а далекобійні ERFB та ERFB-BB - близько 17 кг.

Таким чином, далекобійний постріл потребує приблизно у 2,5–3 рази більше метального заряду, ніж M107.

Дефіцит виробництва

Станом на 2024 рік лише близько 50% найбільших виробників 155-мм боєприпасів пропонували снаряди типу ERFB.

У 2026 році Rheinmetall заявила про плани збільшити виробництво артилерійських снарядів у межах усієї групи до 1,1 млн одиниць на рік до 2027 року. Водночас концерн може виготовити й поставити Україні близько 100 тисяч далекобійних 155-мм снарядів на рік.

Річний запит України до союзників становить 1,2 млн таких боєприпасів.

У Czechoslovak Group заявили, що до кінця 2026 року далекобійні боєприпаси мають становити близько 60% виробництва 155-мм боєприпасів.

"Це відображає чітке зміщення світового попиту в бік артилерійських боєприпасів збільшеної та великої дальності", - наголосили в компанії.

Відгуки військових

Видання опитало п’ятьох військовослужбовців артилерійських підрозділів, які воюють на різних напрямках. Усі вони погодилися, що потреба в боєприпасах підвищеної дальності є надзвичайно високою.

Розширення зони дії розвідувальних та ударних безпілотників змушує артилерію відсувати вогневі позиції далі від лінії бойового зіткнення.

"Потреба критична. Через розширення кілзони та збільшення кількості дронів робота з M107 або подібними снарядами невдовзі може стати неможливою", - зазначив військовий, який надав коментар на умовах анонімності.

Командир 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї 12-ї бригади "Азов" на позивний "Тур" зазначив, що далекобійні боєприпаси дають змогу уражати артилерію, пункти управління, місця запуску БпЛА, резерви та логістику противника, водночас розміщуючи гармати далі від його засобів розвідки й ураження.

Чи потрібен повний перехід

Четверо з п’ятьох опитаних військових не підтримали повної відмови від снарядів малої та середньої дальності. На їхню думку, боєприпаси різних типів виконують різні завдання.

"Необхідності переходити виключно на далекобійні снаряди немає. Боєприпаси різних типів і дальності мають свій спектр завдань", - пояснив командир самохідного артилерійського дивізіону 55-ї артилерійської бригади на позивний "Вулкан".

"Тур" зазначив, що снаряди малої та середньої дальності потрібні, зокрема, для дистанційного мінування, перекриття підходів противника та обмеження руху його техніки.

Командир самохідної артилерійської батареї 8-ї артилерійської бригади "Гармаш" 1-го корпусу НГУ "Азов" друг "Хантер" також виступив за поєднання різних типів боєприпасів.

"Тому особисто я б робив акцент не на повному переході на один тип снарядів, а на достатній кількості сучасних боєприпасів, нормальній сумісності та стабільному забезпеченні", - пояснив він.

Водночас один із військових, який надав коментар на умовах анонімності, підтримав повний перехід 155-мм артилерії на боєприпаси підвищеної дальності.

"Далекобійним снарядом завжди можна вистрілити на меншу відстань, а звичайним на більшу - ні", - сказав він.

Нестача боєприпасів

На гострій нестачі снарядів наголосив майор "Наполеон", перший заступник командира дивізіону - начальник штабу гаубичного самохідного артилерійського дивізіону 12-ї бригади "Азов".

"На жаль, боєприпасів наразі гостро бракує. Для забезпечення постійного вогневого впливу необхідно 30 боєприпасів дальністю понад 30 км і 30 снарядів дальністю 18-22 км. На кожну ціль за класичними нормами необхідно 8-12 боєприпасів, якщо ми говоримо про стрільбу на ураження. Для стрільби на придушення достатньо 5–6 боєприпасів, що ми зараз і робимо в умовах дефіциту боєкомплекту", - розповів він.

За його оцінкою, для постійного вогневого впливу підрозділу потрібен змішаний боєкомплект із далекобійних боєприпасів і снарядів середньої дальності.

Сумісність і зношування гармат

Не всі артилерійські системи можуть використовувати снаряди з дальністю понад 40 км, а окремі боєприпаси мають обмеження щодо застосування з довшими стволами.

M777, FH70, сучасні версії M109 та AS90 із 39-каліберними стволами можуть застосовувати далекобійні боєприпаси приблизно на 30 км. Системи зі стволами завдовжки 52 калібри можуть використовувати потужніші заряди та вести вогонь на відстані близько 40 км і більше.

Використання потужніших зарядів прискорює зношування артилерійських стволів та збільшує навантаження на ремонтну інфраструктуру.

"Більша відстань - більша потужність заряду - швидший знос артилерійської частини, зокрема ствола. Перестволення й оперативний ремонт артсистем зараз ускладнені великим обсягом робіт для підприємств та проблемами з деталями", - наголосив один із військових на умовах анонімності.

Використання потужніших зарядів прискорює зношування артилерійських стволів (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Збільшення частки далекобійних боєприпасів потребує одночасного розвитку ремонту, постачання запасних частин і виробництва артилерійських стволів.

Роль калібрів 105 і 122 мм

Усі опитані військові виступили за збереження та розвиток артилерії менших калібрів. Її перевагами залишаються мобільність, менші габарити, швидкість розгортання, скорострільність та можливість працювати ближче до переднього краю.

"105 мм - однозначно так, на рівень батальйонів для заміни мінометів. Загалом це дуже хороший калібр: влучний, із невеликим розсіюванням, чудово підходить для виконання завдань на передньому краї та в глибині роботи батальйонів", - зазначив військовий, який надав коментар на умовах анонімності.

За оцінкою "Наполеона", 155-мм системи зі стволами завдовжки 52 калібри доцільно використовувати переважно проти планових цілей у глибині оборони противника. Системи L39 потрібні для підтримки піхоти та ураження цілей на середніх відстанях, а калібри 105 і 122 мм - для безпосередньої підтримки піхоти та протидії інфільтрації.

Потреба України в далекобійних боєприпасах зростає через зміну умов на полі бою та розширення дронової "кілзони". Водночас далекобійні снаряди дорожчі, потребують більше метального заряду та швидше зношують артилерійські стволи.

Тому військові виступають за збалансоване використання боєприпасів різної дальності, а не повну відмову від снарядів малої та середньої дальності.