Мільярди з квадратних метрів: чому податок на нерухомість не працює та як його змінять
За 6 місяців 2026 року податок на нерухомість приніс до місцевих бюджетів України близько 2,2% від усіх надходжень. Чинна система за площею створює нерівні умови, а нова реформа за вартістю майна досі не запрацювала.
Чому запланована реформа вже прострочена та що чекає на власників житла – у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Низька ефективність: За 6 місяців 2026 року податок на нерухомість дав бюджетам лише 6,1 млрд грн (2,2% від усіх надходжень).
- Несправедлива модель: Власники елітної нерухомості та звичайних хат у селах платять однаково, оскільки ставка прив'язана лише до квадратних метрів, а не до вартості.
- Зрив графіку реформи: Перехід на оподаткування за оціночною вартістю мав стартувати з ухвалення механізму оцінки у 2024–2025 роках, проте постанову так і не ухвалили.
Несправедливість моделі
Наразі українці, які володіють житлом понад пільгову норму, зобов’язані сплачувати податок на нерухомість у розмірі не більше 1,5% від мінімальної зарплати за 1 кв. м площі.
Пільговою нормою вважаються квартири до 60 кв. м, приватні будинки до 120 кв. м та комбінація квартири й будинку загальною площею до 180 кв. м. Все, що перевищує ці ліміти, підлягає оподаткуванню за кожен "зайвий" метр.
Як вказує голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у коментарі РБК-Україна, надходження від податку на нерухомість, за першу половину 2026 р складають близько 6,1 млрд грн. Тобто лише 2,2% від всіх надходжень до місцевого бюджету.
На його думку, однією з причин такої ситуації можу бути те, що власники об’єктів однакової площі сплачують однакову суму податку незалежно від того чи це дорогий об’єкт в центрі міста, чи нерухомість на околицях або в сільській місцевості.
"Такий підхід не враховує реальної вартості майна, створює нерівні умови для платників і суперечить принципу справедливого оподаткування", – зазначає Гетманцев.
Майбутнє податку
Для реформування чинної моделі у Національній стратегії доходів до 2030 року передбачено перехід до оподаткування нерухомого майна на основі його оціночної вартості, вказує Гетманцев.
Для реалізації цієї реформи держоргани мають пройти кілька етапів: протягом 2024–2025 років Фонд держмайна мав розробити механізм оцінки нерухомості, у 2026–2027 роках – провести безпосередню оцінку об’єктів у ДРРП, а до кінця 2027 року разом із Мін'юстом наповнити відповідну інформаційну базу.
Підсумковим етапом у 2027–2028 роках має стати спільна розробка Мінфіном, ДПС, Фондом держмайна та Мін’юстом нової моделі оподаткування житла.
Проте перший етап уже прострочено. Як зазначає депутат, хоча Фонд держмайна створив робочу групу й розробив проєкт постанови КМУ щодо порядку оцінки майна для цілей оподаткування, у 2025 році нормативно-правовий акт про визначення механізму оцінки так і не було ухвалено.