Міф про вибори в "Дії" та нові сервіси на літо: інтерв'ю з Мінцифри

Агентивна держава, ШІ та підсумки Mintsyfra Summit 2026

– В середині травня на Mintsyfra Summit 2026 було проголошено, що Україна трансформується в Агентивну Державу, де штучний інтелект стає невидимим помічником і вирішує питання громадян без бюрократії.

Як ця філософія виглядатиме та працюватиме в реальному житті кожного українця?

– Для кожного з нас Агентивна Держава – це насамперед звільнення від побутового стресу, пов'язаного з нескінченним заповненням форм, самостійним пошуком потрібних сервісів чи вивченням бюрократичних процедур.

Штучний інтелект стає вашим персональним помічником, який аналізує життєві ситуації та пропонує готові рішення ще до того, як людина сама надішле запит.

Громадянин взагалі не має турбуватися про те, як внутрішньо влаштовані державні органи. Достатньо просто озвучити свій запит, щоб майже миттєво отримати якісний сервіс, незалежно від його складності.

Як це працюватиме на практиці? Наприклад, у родині народилася дитина. Батькам більше не потрібно моніторити державні сайти, вивчати умови виплат чи заповнювати складні заяви.

Система автоматично фіксує факт реєстрації народження, після чого ШІ-агент прораховує всі доступні соціальні пакети й сам пропонує, до прикладу, комплексний сервіс "єМалятко" для швидкого оформлення.

Усе це відбувається без черг, бюрократії та жодного зайвого папірця, адже держава починає працювати проактивно — на випередження потреб своїх громадян.

– У день саміту в застосунку "Дія" запустили Дія.AI, який наразі може проконсультувати щодо послуг, надати витяги про місце проживання чи допомогти з оплатою штрафів.

Скільки українців скористалися допомогою штучного інтелекту за ці два тижні та як плануєте розширювати його функціонал?

– Тільки за перші 24 години новим помічником скористалися 100 тисяч громадян, а на сьогодні, за два тижні роботи, ця цифра досягнула вже майже 2 мільйонів користувачів. Такий високий інтерес підтверджує, що українці готові до взаємодії із технологіями нового покоління.

У наших планах, безумовно, є суттєве розширення переліку послуг, які можна отримати через Дія.AI, проте це відбуватиметься поступово. Зараз наш головний пріоритет – збирати зворотний зв'язок та безперервно вдосконалювати роботу системи на основі реального досвіду людей.

Тому ми закликаємо користувачів активно тестувати сервіс, замовляти послуги та просто спілкуватися з АІ-агентом, адже кожен такий діалог допомагає йому ставати розумнішим та ефективнішим.

– А які успіхи Дія.АІ на порталі "Дія", який працює ще з минулого літа? Скільки українців уже скористалися ним і коли Дія.АІ на порталі навчиться надавати в чаті не лише довідку про доходи, а й інші документи?

– Наразі можливостями Дія.AI на порталі вже скористалися понад 350 тисяч громадян. Цей інструмент за рік роботи заклав міцний фундамент для розвитку штучного інтелекту в державній екосистемі та показав готовність користувачів до нового формату взаємодії.

Щодо майбутніх оновлень та розширення переліку документів, у наших найближчих планах є масштабне технологічне покращення – інтеграція голосового функціоналу. Тобто користувачі зможуть поставити питання помічнику голосом і у відповідь отримати таку ж голосову консультацію.

Наша головна мета полягає в тому, щоб державні сервіси ставали максимально інклюзивними, швидкими, непомітними та доступними для кожного українця, незалежно від формату чи складності послуги.

– Саміт відбувся з гучною заявою: "Прощавай, паперова картка платників податків". Оформити цифровий документ тепер можна просто у застосунку, без візиту до ДПС.

Але що робити громадянам, якщо в установах, банках чи при працевлаштуванні на місцях усе одно відмовлятимуться приймати "цифру"?

– Юридично електронна картка є повноцінним документом, який має точно таку ж силу, як і звичний паперовий варіант. Обидва формати існують паралельно.

Офіційний статус електронної картки платника податків чітко закріплений законодавством України. Це не просто зручна копія зі смартфона, а офіційний документ, тому будь-яка відмова прийняти його лише через те, що він електронний або ж цифровий, є неправомірною.

Варто додати, що ви також можете роздрукувати документ, який формуюється у форматі PDF-файлу. Щоб вирішити це питання, ми активно працюватимемо над комунікацією: будемо детально пояснювати банкам, роботодавцям та держустановам, як працюють цифрові та електронні документи.

Окремо наголошуватимемо на тому, що в самій "Дії" є функція перевірки через QR-код, яка дозволяє за кілька секунд пересвідчитися в справжності документа.

– На саміті також анонсували запуск пілоту "Мрія.Дошкілля". Як саме цей сервіс працюватиме в дитсадках, хто зможе приєднатися до пілоту першим та як це має полегшити роботу вихователів і життя батьків?

– Садочок часто стає першим місцем поза родиною, де дитина вчиться спілкуватися, взаємодіяти з іншими, розвивати самостійність і соціальні навички. Ми прагнемо, щоб вихователі мали більше часу на дітей, а не на паперову роботу. Саме для цього розширюємо "Мрію" і на дошкілля.

Першими працюватимуть 40 пілотних закладів освіти у семи областях України. Для тестування ми свідомо обрали садочки з різних громад і регіонів, щоб побачити, як екосистема працюватиме в різних умовах. Це допоможе зібрати різний досвід користувачів і доопрацювати функціонал перед запуском на всю країну

Проект має спростити щоденну роботу вихователів і адміністрацій закладів дошкільної освіти. На вебпорталі та в застосунку будуть доступні інструменти для ведення журналів, відміток присутності, планування занять і комунікації з родинами.

Також тестуватимемо генератор плану дня на базі ШІ, який допомагатиме вихователям швидше готуватися до занять і знаходити нові ідеї для роботи з дітьми.

Батькам "Мрія.Дошкілля" допоможе краще розуміти, як минає день дитини в садочку: що вона вивчає, у яких активностях бере участь і як її розвиток можна підтримати вдома.

Фото: які послуги влітку зʼявляться у "Дії" (інфографіка РБК-Україна)

Скарбничка очікуваних послуг та терміни

– Минулої осені Кабмін дав старт запуску розлучення у "Дії". Очікувалося, що сервіс запрацює цієї весни, але на саміті ви оголосили, що реліз буде влітку. Чи є вже конкретні терміни і як технічно виглядатиме цей процес у застосунку?

– Так, наша команда готується запустити бета-тестування онлайн-розлучення наприкінці червня – на початку липня. Це доволі кропіткий процес, адже необхідно, окрім технічної реалізації, кропітка робота з Міністерством юстиції, з ДРАЦСами.

Але процес йде, ми вже виходимо на фінішну пряму. Зазвичай після бета-тестування, протягом 1-2 місяців йде запуск послуги. Тому станом на зараз ми орієнтуємось на кінець літа.

Щодо самого формату онлайн-розлучення, то нагадаю, що все відбуватиметься у застосунку "Дія" за участі двох партнерів, за взаємною згодою.

Можливість розлучитися буде лише у тих пар, в яких немає спільних неповнолітніх дітей. Рішення ухвалює відділ ДРАЦС – зазвичай це до 30 днів. Дату ви побачите одразу після подання заяви. Заяву можна відкликати до моменту, коли ДРАЦС ухвалить рішення, прямо у застосунку.

– Цього січня в Україні запустили програму "єЯсла". Спершу оформити допомогу можна було лише в Пенсійному фонді, згодом – у ЦНАПах. Українці чекають на запуск послуги в "Дії". Чи маєте ви для них хороші новини та орієнтовні дати?

Це теж одна з тих послуг, яка буде запущена найближчим часом, у першій половині літа. Послугою зможуть скористатися мати чи батько дитини, або законний опікун, які мають дитину віком від 1 до 3 років, офіційно працевлаштовані та на момент подання заяви працюють повний робочий день.

Якщо говорити про розмір допомоги, то зараз це 8 тисяч грн щомісяця на кожну дитину. Якщо заява подана на дитину з інвалідністю, то сума допомоги визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5, тому це виходить 12 тисяч грн.

Сама виплата зараховується на спеціальний рахунок "Дія.Картки", його можна оформити за кілька кліків. Єдине що зауважу і нагадаю, кошти мають цільове призначення, і їх можна відповідно до MCC-кодів, визначених постановою уряду. Тобто саме те, що необхідно для вашої дитини.

– У грудні минулого року було анонсовано оформлення європротоколу онлайн для водіїв. Коли чекати на запуск цієї функції?

– І тут теж мова йде про літо. У нас загалом це літо має бути активним у контексті різних запусків послуг. Ви знаєте, нещодавно задумалася над кількістю нових послуг, які виходять в "Дії" де-факто щотижня.

Якщо у 2019 році запровадження нової послуги було справжньої подією, то зараз це повсякденна робота нашої команди і партнерів. І це добре, адже прямо демонструє рівень цифровізації в Україні.

Щодо європротоколу, то наша команда орієнтується на середину літа. Ми активно працюємо з колегами із МТСБУ. Як буде працювати все технічно?

Усе максимально просто: водій формує повідомлення в застосунку, "Дія" автоматично заповнює більшість полів, залишається лише додати фото з місця події, обрати схему ДТП та вказати час.

Другий учасник підтверджує дані зі свого телефону, і обидва підписують заяву за допомогою "Дія.Підпису". Це дає документу повну юридичну силу прямо на місці.

Для громадян – це передусім економія часу та нервів. Ви не чекаєте поліцію, не створюєте затори та можете в реальному часі бачити статус своєї заявки. Для держави – це оптимізація роботи поліції, яка може зосередитися на складніших викликах.

Скористатися європротоколом можна лише тоді, коли в ДТП немає постраждалих, брали участь лише два авто, обидва водії мають діючі поліси страхування, вони тверезі та, головне, дійшли згоди щодо обставин аварії.

– В Україні вже тривалий час працюють над запровадженням електронного нотаріату. На якому етапі зараз цей проєкт? Які саме нотаріальні дії українці зможуть першими здійснювати через "Дію" без візиту до фахівця і коли цього чекати?

– Впровадженням е-нотаріату займається команда мого колеги, заступника міністра цифрової трансформації Олександра Закусила. Він тут точно зможе дати більше деталей і краще адресувати питання до нього.

Але якщо коротко, то дійсно, основна ідея реформи: замість фізичних візитів українців до нотаріусів, можна буде засвідчити копії документів, довіреності та інші дії у них же через відеозв'язок безпосередньо в "Дії".

Безпека, кіберстійкість та залаштунки розробки

– "Дія" не зберігає персональні дані, а лише відображає їх із реєстрів. Але чи фіксуєте ви зараз спроби ворога зламати саму систему архітектури застосунку, і які технології захисту сьогодні в пріоритеті?

– Ворожі кібератаки на "Дію" здебільшого спрямовані на перевантаження сервісів через масовані DDoS-атаки або на спроби проникнути в інфраструктуру системи за допомогою вкрадених чи добровільно переданих акаунтів користувачів.

Для захисту екосистеми використовуються передові технології, які діють у кількох напрямках. Спроби перевантаження сервісів ефективно мітигуються за допомогою спеціальних апаратно-програмних засобів та захисних екранів WAF (Web Application Firewall).

Водночас внутрішню безпеку системи цілодобово контролює наш Центр кібербезпеки (SОC). Наша команда в режимі 24/7 відстежує та миттєво блокує будь-які спроби несанкціонованого проникнення в інфраструктуру "Дії".

– Попри розмови про повну цифровізацію держави, у Мінцифри чітко кажуть: виборів у "Дії" не буде.

Чому з технічного погляду застосунок не здатний гарантувати 100% таємницю голосування та безпеку від фальсифікацій на державному рівні? Що заважає створити захищену цифрову кабінку?

– Розмови про можливі вибори в "Дії" йдуть з перших днів запуску екосистеми. Але, як сказав раніше тво міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, вибори в "Дії" не плануються. Це комплексне питання.

По-перше, немає жодної законодавчої бази для цього. А державне підприємство "Дія" та Мінцифра діють виключно на основі законів і діючої нормативної бази.

По-друге, у Конституції чітко вказано, що кожен українець повинен голосувати таємно, тобто має бути збережена таємниця голосування. Зробити це можливо виключно фізично у кабінці для голосування, де тільки ти знаєш, за кого голосуєш. Виходячи з цього, жодні вибори в "Дії" станом на зараз неможливі.

– Чи можливо взагалі підробити цифровий документ у "Дії", і як контролери (наприклад, поліція) можуть перевірити його справжність "на око", коли немає змоги відсканувати QR-код?

– Перевірка цифрового документа «на око» взагалі не є валідною, оскільки звичайне зображення на екрані смартфона можна легко підробити або намалювати будь-яким графічним способом. Достовірність такого документа візуально підтвердити неможливо.

Саме тому переважна більшість документів у нас мають перевірятися виключно за допомогою вбудованого сканера в іншому застосунку "Дія".

Єдиним цифровим документом, достовірність якого можна валідувати в офлайн-режимі, є "єДокумент", проте навіть для його належної перевірки контролерам усе одно обов'язково потрібен застосунок "Дія".

– Україна відкрила код "Дії". Які країни вже реально зацікавилися нашою архітектурою і чи знаходили сторонні світові розробники якісь баги чи вразливості в нашому коді?

– Варто зазначити, що відкриваючи код "Дії", ми не мали на меті його комусь продавати. Відкритий код для того й існує, щоб його міг безкоштовно використовувати будь-хто відповідно до умов ліцензії. Це додатковий гарний репутаційний крок.

Звісно, ми час від часу ведемо переговори з іншими країнами щодо допомоги у впровадженні елементів нашої екосистеми в їхні державні цифрові платформи.

Проте це більше стосується експорту нашої доменної експертизи, ніж якихось конкретних готових рішень. Останнє майже неможливо реалізувати, враховуючи, що кожна держава має свою унікальну специфіку GovTech, під яку потрібно адаптувати будь-який продукт.

Щодо вразливостей, то всі зауваження до коду, які виникали у сторонніх розробників, ми врахували та виправили майже одразу після його відкриття.

За останні кілька років жодних нових зауважень чи повідомлень від будь-кого нам не надходило. Проте, якщо вони з'являться у майбутньому, ми готові так само миттєво відпрацювати та усунути їх.

Фото: чому виборів у "Дії" не буде (інфографіка РБК-Україна)

– Яка послуга виявилася технічно найскладнішою для реалізації та інтеграції з реєстрами за весь час існування проєкту?

– Насправді технічно найскладніша послуга ще перебуває в роботі, але яка саме – нехай поки що залишиться секретом.

Якщо ж говорити про ті сервіси, які вже доступні нашим користувачам, то найбільш складними в реалізації виявилися перереєстрація авто, оформлення програми єОселя, а також онлайн-шлюб.

Загалом, будь-яка послуга, що містить більше ніж 2–3 екрани або потребує очікування обробки даних на стороні реєстру чи сервісу, є справжнім технологічним викликом.

Це вимагає колосальної роботи з точки зору реалізації, координації величезної кількості взаємодій між різними реєстрами та державними системами в реальному часі.

Безбар'єрність, євроінтеграція та плани

– Останнім часом багато говорять про інклюзивність. Коли чекати масштабного оновлення застосунку для людей з порушеннями зору та слуху?

Чи передбачені, наприклад, голосові підказки під час використання "Дія.Підпису" або інтеграція сурдоперекладу для онлайн-одруження?

– Для незрячих людей, які користуються скринридерами, ми регулярно виправляємо проблеми. Критичні зауваження вже виправлені, зараз ми зосереджені на менш критичних.

У кінці березня ми впровадили голосові підказки для зручнішого проходження фотоверифікації, яка застосовується при створенні "Дія.Підпису".

Застосування вже створеного "Дія.Підпису" є максимально простим: потрібно лише ввести пароль від нього. Для користувачів з порушеннями слуху є субтитри у відеофайлах, але самих відеофайлів (як і аудіоконтенту) в застосунку "Дія" дуже мало.

Що стосується інтеграції сурдоперекладу для онлайн-одруження, то це питання ще пропрацьовується. Ми намагаємося впроваджувати оптимальні практики для підвищення рівня інклюзивності "Дії".

– Україна стає дедалі ближче до вступу в ЄС. Коли електронні документи в "Дії" стануть повноцінно дійсними на території Євросоюзу?

Якщо говорити про черговість – коли європейські країни почнуть офіційно приймати хоча б наші цифрові водійські посвідчення?

– Ми дійсно наближаємось до інтеграції в єдиний цифровий гаманець Європи (European Digital Identity Wallet), ставши першою країною з-поміж держав поза межами ЄС, яка долучилася до цього процесу.

Наразі триває активна інтеграція EUDI Wallet у застосунок "Дія", що у майбутньому дозволить українським документам отримати офіційне визнання в кожній країні Євросоюзу. Для користувачів цей процес виглядатиме як проста та зручна активація міжнародних документів із дотриманням усіх європейських вимог.

У межах проєкту наразі тестуються чотири ключові документи: електронне посвідчення водія, цифрові довідка про місце проживання і картка платника податків, а також електронне посвідчення ідентифікаційних даних.

Саме цифрове посвідчення водія, на мою думку, є чудовим кандидатом для найшвидшого запуску на території ЄС. Це зумовлено наявністю міжнародних стандартів, величезним запитом від водіїв та високою популярністю цього відпрацьованого сервісу в Україні.

Окрім цього, ведеться активна робота над гармонізацією законодавства задля забезпечення легітимності українського підпису в усьому Євросоюзі. Найближчою ціллю команди є повне визнання наших документів та підписів у ЄС, проте в перспективі розглядається створення подібних "довірчих колаборацій" з усім світом.

– Якщо підсумувати, яких ще головних новинок та цифрових революцій чекати українцям від "Дії" до кінця цього року?

– Чимало. Точно більше 10 сервісів і послуг. Це і ветеранські, і ряд соціальних послуг, які назвала вище. Додатково також можу відзначити, що ми розглядаємо впровадження окремого функціоналу в "Дії" для іноземців, щоб вони теж мали змогу реєструватися в застосунку і мати можливість користуватися певними послугами.

Також працюємо над провадженням електронної черги перетину кордону легковими авто, виконавчим документом суду, новими категоріями Міжнародного реєстру збитків, ведення військового обліку для працівників підприємств та багато іншого.