Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – один з ключових фінансових донорів України, який за час великої війни продовжує надавати багатомільярдну допомогу. Сьогодні ЄІБ вже й напряму фінансує технології подвійного призначення, зокрема безпілотники, та антидроновий захист для українських підстанцій. Чи готовий банк переступити "червону лінію" та виділяти кошти на летальну зброю, на які інфраструктурні проєкти підуть вже анонсовані суми та яких реформ чекають від Києва іноземні інвестори – в інтерв’ю РБК-Україна розповідає віце-президент ЄІБ, колишній канцлер Австрії Карл Негаммер.
Головне:
– На URC-2026 у Гданську організатори робили акцент на готові інвестиційні проєкти. Про які фінансові угоди за вашої участі йдеться?
– На цьогорічній Конференції з відновлення України - URC-2026 - ми оголоcили про новий пакет підтримки для України на суму понад 470 млн євро. Він охоплює інвестиції в соціальне житло, транспортну сполучуваність, водну інфраструктуру та приватний сектор. Значна частина цього пакета спрямована на посилення логістичних зв’язків України з Європейським Союзом.
Зокрема, ми надаємо 96 млн євро позики на відновлення доріг, мостів і прикордонної інфраструктури. Ці інвестиції сприятимуть розвитку торгівлі з Україною та поглибленню її економічних зв’язків з Європейським Союзом – через так звані "Шляхи солідарності" ЄС.
Крім того, спільно з Європейською Комісією та Урядом України ми запускаємо Ініціативу з безпеки та транспортного сполучення ("Security and Connectivity Initiative"). Вона допоможе визначити наступні пріоритетні інвестиції у транспортну, енергетичну та цифрову інфраструктуру, необхідні для подальшого зближення України з ЄС.
Першим практичним результатом цієї ініціативи стане новий проект з фінансування модернізації західних пунктів пропуску на кордоні України з країнами ЄС та Молдовою.
– Цього року на конференції вперше окремо обговорювали безпеку. Чи готовий ЄІБ тепер давати гроші не просто на ремонт енергооб'єктів, а й одразу на їхній надійний захист від російських ракет і дронів?
– Ми вже фінансуємо проєкти, що посилюють стійкість і безпеку критичної інфраструктури.
Зокрема, ми надали близько 86 млн євро НЕК "Укренерго" на будівництво антидронових систем захисту на критично важливих електропідстанціях. Це допомагає забезпечувати безперебійне електропостачання попри триваючі російські атаки.
У межах наших програм відновлення ми також фінансуємо будівництво укриттів у школах і дитячих садках. Це допомагає убезпечити дітей і підтримати безперервність навчального процесу.
Саме такий підхід ми й надалі застосовуватимемо, підтримуючи відбудову України.
– Під час вашого нещодавнього візиту до України ви відвідали низку міст, де реалізуються проекти ЄІБ. Нещодавно Міністерство фінансів України оголосило, що ЄІБ планує виділити 600 мільйонів євро на проекти відновлення у 2026-2027 роках.
Чи є ця сума фінансування остаточною? І найголовніше, які проекти ви вважаєте пріоритетними: чи підуть ці гроші на закриття дірок у бюджеті, чи на конкретні стратегічні інфраструктурні об'єкти, такі як мости чи залізниці?
– Ми перебуваємо на різних етапах підготовки проєктів, які розглядаємо для фінансування. Ця сума була тією, яку Міністерство фінансів України вирішило за доцільне оприлюднити. ЄІБ і надалі працюватиме з широким портфелем проєктів.
Наш пріоритет – інвестувати в проєкти, які покращують повсякденне життя людей і водночас зміцнюють довгострокове відновлення України та її шлях до Європейського Союзу. Йдеться про школи, лікарні, житло, водну та енергетичну інфраструктуру, дороги, залізниці, громадський транспорт, а також український бізнес.
Хорошим прикладом є наша підтримка залізничної мережі України. Ми фінансуємо першу в країні євроколію, яка дозволила поїздам перетинати кордон без затримок на заміну вагонів або перевалку вантажів і зробила сполучення зі Словаччиною, Угорщиною та ширшою залізничною мережею ЄС швидшим і ефективнішим.
Ми також підтримуємо впровадження системи екстреного реагування 112, яка об’єднує швидку допомогу, поліцію, пожежну та газову служби за одним номером відповідно до стандартів ЄС.
Саме такі інвестиції ми й надалі підтримуватимемо в найближчі роки.
Фото: Карл Негаммер (інфографіка РБК-Україна)
– ЄІБ є ключовим фінансовим партнером програми ЄС "Ukraine Facility". Як ви оцінюєте поточні темпи реалізації проектів? І де ви бачите найбільші перешкоди в координації між Брюсселем та Києвом?
– ЄІБ працює у тісній співпраці з Європейською Комісією та урядом України.
Ми, я сказав би, вже вийшли на "крейсерську швидкість". Практично щотижня в Україні відкривається або завершується новий проєкт за підтримки ЄІБ – від шкіл, лікарень і систем водопостачання до модернізації теплопостачання, укриттів, реабілітаційних центрів, соціального житла.
Зараз головне – зберегти цей темп і забезпечити стабільне, передбачуване фінансування, щоб відбудова могла рухатися так швидко, як цього потребує Україна.
– В Україні часто надходять запити на швидший доступ до коштів. Чи вдалося банку адаптувати свої процедури таким чином, щоб кошти на відновлення надходили до критично важливих проектів швидше, ніж до війни?
– Сьогодні швидкість має таке ж значення, як і саме фінансування. Від початку повномасштабного вторгнення Росії ми адаптували наші процедури, щоб працювати значно оперативніше, зберігаючи при цьому ті самі стандарти належної перевірки та підзвітності.
Одним із прикладів таких екстрених дій стала наша підтримка України у перші дні після початку повномасштабного вторгнення. Тоді ми оперативно спрямували 700 млн євро екстреного фінансування, щоб допомогти забезпечити безперервне надання базових послуг населенню. У той момент це було критично важливо для підтримки функціонування держави.
Ще одним прикладом стала наша підтримка України цієї зими. Ми надали близько 500 млн євро у формі кредитів ЄІБ та грантів ЄС для НАК "Нафтогаз України", що допомогло забезпечити стабільне постачання газу та безперебійну роботу житлового сектору, лікарень і критично важливих служб.
Утім, погодження фінансування – це лише частина процесу. Не менш важливо швидко готувати та реалізовувати проєкти. Саме тому ми співпрацюємо з Європейською Комісією та урядом України не лише у сфері фінансування, а й у частині консультативної підтримки – допомагаємо готувати проєкти, формувати якісний інвестиційний портфель і посилювати спроможність їх реалізації.
Під час URC-2026 разом з Урядом України, Європейською Комісією та міжнародними фінансовими інституціями-партнерами, зокрема Банком розвитку Ради Європи (CEB), ЄБРР та Світовим банком, ми представили ініціативу GROUND – Governance Reform for the Operationalisation of Ukraine’s Reconstruction and Development (Реформа врядування для забезпечення операціоналізації відбудови та розвитку України).
Її перший етап допоміг визначити, як посилити спроможність України ефективніше втілювати проєкти відбудови – зокрема, через покращення координації на рівні уряду, механізмів реалізації проєктів, моделей впровадження та розвитку людського капіталу.
– Приватна оборонна промисловість України зараз швидко розвивається – це виробники безпілотників, систем радіоелектронної боротьби та боєприпасів. Чи маєте ви варіанти прямого фінансування для таких компаній?
– За останні роки, роль ЄІБ у сфері безпеки та оборони суттєво зросла.
Сьогодні ми фінансуємо компанії, які розробляють технології як цивільного, так і подвійного призначення, зокрема безпілотники, супутникові технології та рішення у сфері кібербезпеки.
Хорошим прикладом є наша підтримка компанії Quantum Systems – провідного європейського виробника дронів, чиї технології вже використовуються в Україні.
Ми також можемо підтримувати спільні проєкти між українськими та європейськими компаніями, зареєстровані в ЄС. Це допомагає, з одного боку, зміцнювати європейську оборонну промисловість, а з іншого, підсилює довгострокову стійкість України.
Паралельно в Україні ми продовжуємо фінансувати заходи пасивного захисту, які убезпечують людей і критичну цивільну інфраструктуру. Це, зокрема, антидронові системи захисту електропідстанцій, а також укриття в школах і дитячих садках.
– ЄІБ довго не брав участі у військових проектах, але у 2025 році політика банку суттєво змінилася. Сьогодні ми бачимо, що ви вже фінансуєте виробництво безпілотників та військову інфраструктуру.
Але щодо наступного кроку, чи дозволяє ваша оновлена політика фінансування летальної зброї (артилерійських снарядів, ракет)? Чи це питання залишається "червоною лінією", враховуючи етичні стандарти банку?
– ЄІБ суттєво розширив підтримку пріоритетів Європи у сфері безпеки та оборони. Ми зосереджуємося на напрямах, де можемо принести найбільшу додану вартість, і діємо відповідно до рекомендацій держав-членів ЄС.
Наш фокус – це технології подвійного призначення, критична інфраструктура, підвищення стійкості та проєкти, що зміцнюють безпеку Європи, відповідно до мандату, погодженого нашими акціонерами – державами-членами ЄС.
Фото: Карл Негаммер (інфографіка РБК-Україна)
– Енергетика залишається найвразливішим сектором для України. Ми вже обговорювали пакет у розмірі 600 мільйонів євро на відновлення критичної інфраструктури. Але чи можемо ми говорити про конкретику: яка частина цих коштів піде на розподілену генерацію (малі газові турбіни, сонячні панелі для громад)?
– Окрім підтримки "Нафтогазу", ми реалізуємо програму модернізації систем централізованого теплопостачання обсягом 200 млн євро, яка впроваджується через "Укрексімбанк", "Ощадбанк" та "Укргазбанк".
Через ці банки-партнери муніципалітети можуть отримувати фінансування для модернізації систем централізованого теплопостачання, інвестування в системи децентралізованого виробництва тепла та підвищення енергоефективності громадських будівель.
Ми також підтримуємо розвиток відновлюваної енергетики в межах програми Renewable Energy Solutions Programme. Вона передбачає гранти для муніципалітетів, які вже реалізують проєкти, профінансовані ЄІБ, і дозволяє встановлювати сонячні панелі, акумуляторні системи та теплові насоси на громадських будівлях, підсилюючи їхню енергетичну стійкість.
Водночас ми допомагаємо формувати довгострокове відновлення енергетичного сектору України.
Під час URC-2026 разом з ЄБРР та Секретаріатом Енергетичного співтовариства, який сприяє інтеграції сусідніх країн до енергетичного ринку ЄС, ми представили спільний аналітичний документ, що окреслює пріоритети посилення стійкості, відновлення та трансформації енергетичного сектору України в довгостроковій перспективі.
У ньому йдеться про необхідність скоординованих інвестицій разом із реформами для зміцнення енергетичної безпеки, модернізації інфраструктури, залучення приватних інвестицій та прискорення інтеграції України до енергетичного ринку ЄС
– Чи планує банк вийти за рамки підтримки державних гігантів, таких як "Нафтогаз", та активніше фінансувати приватні енергетичні проекти, що забезпечують регіональну автономію?
– Це вже відбувається на практиці. Наприклад, під час URC-2026 ми підписали кредитну угоду на 100 млн євро з "Укрексімбанком" – це вже друга подібна операція з цим банком – для розширення фінансування українських МСП та компаній середнього розміру, які інвестують у відновлювану енергетику, енергоефективність та інші "зелені" проєкти.
Подібну програму на 70 млн євро ми також реалізуємо через "Укргазбанк".
Крім того, ми зобов’язалися спрямувати 80 млн євро разом із Європейською Комісією та кількома державами-членами ЄС до Європейського флагманського фонду відбудови України.
Це новий інвестиційний фонд за підтримки ЄС, який безпосередньо інвестуватиме в українські компанії та стратегічні сектори – зокрема відновлювану енергетику, транспорт, цифрову інфраструктуру та виробництво. Очікується, що він дозволить мобілізувати понад 1 млрд євро державних і приватних інвестицій для відновлення України.
– Бізнес часто каже, що головною перешкодою для інвестицій є відсутність страхування від воєнних ризиків. Ваші колеги з ЄБРР вже роблять кроки в цьому напрямку. Чи планує ЄІБ виступати страховиком або перестраховиком для українських та європейських компаній в Україні?
– У 2024 році разом із Європейською Комісією ми запустили програму гарантування експортних кредитів обсягом 300 мільйонів євро, щоб заохотити європейські компанії працювати з Україною під час війни.
Ця програма зменшує ризики, захищаючи бізнес від потенційних втрат і надаючи йому більше впевненості експортувати до України та брати участь у проєктах відновлення.
Гарантії забезпечуються Європейським інвестиційним фондом, який входить до Групи ЄІБ. Вони надаються через національні агентства експортного кредитування в низці країн ЄС, зокрема в Данії, Фінляндії, Італії, Латвії, Румунії, Іспанії, Словаччині та Словенії.
У практичному вимірі ця програма допомагає забезпечити безперервне постачання до України критично важливих товарів – від машин і будівельних матеріалів до енергетичного обладнання та технологій стратегічного значення. Водночас вона сприяє глибшій інтеграції України до єдиного ринку ЄС.
– Щодо програми відновлення громад на 100 мільйонів євро. У січні цього року уряд України схвалив черговий пакет зі 119 конкретних проектів у регіонах. Скільки українських міст і селищ фактично отримали ці кошти? Хто є лідером за кількістю поданих заявок?
– Програма обсягом 100 млн євро є частиною трьох муніципальних програм відновлення ЄІБ, які загалом становлять 740 млн євро фінансування. У межах цих програм ми підтримуємо понад 500 проєктів по всій Україні.
Це школи, дитячі садки, лікарні, реабілітаційні центри, об’єкти водопостачання, системи централізованого теплопостачання та інші критично важливі послуги для населення.
Це не змагання між громадами за кількістю поданих проєктів. Важливо інше – що вже 300 громад по всій Україні отримують цю підтримку, покращуючи базові послуги та щоденне життя мільйонів українців.
– Багато громад скаржаться на брак експертів для підготовки складних заявок, що відповідають стандартам ЄС. Як працює ваша консультаційна підтримка?
– Фінансування – це лише частина нашої підтримки. Ми також надаємо технічну та консультативну допомогу, щоб громади могли готувати та реалізувати проєкти.
У цьому напрямі ми тісно співпрацюємо з Програмою розвитку ООН (ПРООН), яка забезпечує технічний супровід українських громад на всіх етапах проєктного циклу. Це особливо важливо для менших муніципалітетів, які не завжди мають достатню технічну експертизу.
– Як це партнерство працює на практиці: хто обирає проекти, а хто контролює кожне витрачене євро?
– Міністерство розвитку громад та територій України у співпраці з Міністерством фінансів координує та контролює реалізацією програм. Тоді як місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування відповідають за впровадження проєктів відновлення у своїх громадах.
Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні надає їм технічну допомогу, підтримує реалізацію проєктів і забезпечує незалежний моніторинг для гарантування прозорості та підзвітності.
– Як ви оцінюєте якість наших реформ в Україні, і чому, на вашу думку, так важко досягти реальних змін?
– Впровадження реформи ніколи не буває легким процесом, особливо під час повномасштабної війни. Нещодавнє рішення про відкриття першого переговорного кластеру щодо вступу до ЄС є сигналом, що Україна рухається у правильному напрямі.
Зі свого боку ЄІБ підтримує реформи як через експертну допомогу, так і через фінансування. Спільно з Європейською Комісією та ЄБРР ми запустили ініціативу Ukraine FIRST – платформу підготовки проєктів, яка допомагає уряду визначати пріоритетні інвестиції, якісно готувати проєкти та посилювати управління публічними інвестиціями.
Ми також співпрацюємо з українською владою над секторальними реформами. Наприклад, наші експерти долучилися до розробки нового закону про житлову політику та продовжують підтримувати формування сучасної системи соціального житла.
Такі реформи потребують часу, але є критично важливими для довгострокового відновлення України та її шляху до Європейського Союзу.
– Окрім війни, що зараз є найбільшою перешкодою, що заважає європейському приватному капіталу інвестувати в Україну?
– Приватним інвесторам потрібна впевненість. Вона формується завдяки передбачуваному інвестиційному середовищу, якісно підготовленим до фінансування проєктам і механізмам розподілу ризиків, які роблять інвестування в Україну більш привабливим.
– На які інституційні зміни (у судах чи податковій системі) чекають інвестори, щоб почати інвестувати власні кошти разом із кредитами ЄІБ?
– Інвестори очікують більшої передбачуваності, прозорості та послідовності в правовому й регуляторному середовищі. Серед ключових пріоритетів – зміцнення верховенства права, забезпечення незалежної та ефективної судової системи, удосконалення податкового адміністрування та зниження корупційних ризиків. Важливим також залишається подальше наближення до стандартів ЄС, зокрема у сферах публічних закупівель, конкуренційної політики та державної допомоги.
Як банк Європейського Союзу, ЄІБ не лише фінансує проєкти, а й виступає каталізатором реформ. Наші інвестиції сприяють запровадженню європейських стандартів врядування, зміцненню інституційної спроможності та наближенню України до законодавства ЄС. Ми прагнемо не просто підтримати відбудову країни, а допомогти Україні відбудуватися за принципом Build Back Better та прискорити її шлях до членства в Європейському Союзі.
Фото: Карл Негаммер (інфографіка РБК-Україна