Літатимуть "наосліп": які функції отримають українські "діп-страйки" у майбутньому

За словами експертів, зміни відбулися у кількох напрямах. По-перше, зросла дальність. По-друге, покращилася надійність. По-третє, виробництво стало більш серійним. По-четверте, значно зросла увага до стійкості в умовах РЕБ. По-п’яте, з’явився більш професійний підхід до якості, логістики, ремонтопридатності та оновлення систем.

Також важливо, що сегмент deep-strike вже не є нішевою історією. Україна офіційно говорить про масштабування виробництва безпілотних систем, включно з далекобійними дронами, а РНБО оцінювала виробничі спроможності України у сегменті Deep Strike станом на 2026 рік приблизно у 25 млрд доларів.

Таким чином, йдеться вже не лише про інженерну винахідливість, а й про формування нової оборонно-промислової галузі.

За прогнозом голови правління Culver Aerospace Олега Крота, у найближчі рік-два deep-strike дрони стануть більш автономними, більш стійкими до РЕБ і більш інтегрованими в загальну систему розвідки та ураження.

Опитані виробники сходяться на думці, що у найближчі роки слід очікувати розвитку навігації в умовах деградації GPS та зв’язку, а також ширшого використання елементів штучного інтелекту для допомоги у навігації, розпізнаванні об’єктів, плануванні місій і зниженні навантаження на оператора.

Також останнім часом поступово зростає роль групового застосування, коли окремий дрон є не самостійною одиницею, а частиною більшої ударної архітектури.

Але головна зміна буде не лише в самій платформі, вона буде в організації процесу. За прогнозами експертів, перемагатимуть не ті, хто один раз створив "найкращий дрон", а ті, хто здатен постійно оновлювати систему, швидко масштабувати виробництво, враховувати бойовий досвід і випереджати противника в циклі адаптації.