Різких валютних коливань в Україні наразі не очікується, а ключову роль у формуванні курсу відіграють міжнародна допомога, інфляційні процеси та політика Національного банку. Короткострокові прогнози курсу є малопередбачуваними, тому фінансова стратегія має базуватися на диверсифікації заощаджень.
Про поточну ситуацію на валютному ринку, вплив інфляції, курс гривні та стратегії заощаджень для РБК-Україна розповів засновник та президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак.
Головне:
– Чи є сенс купувати валюту прямо зараз, чи варто дочекатися періоду ситуативного зміцнення гривні?
– Національний банк використовує два терміни: "конструктивна невизначеність" і "керована гнучкість". Перший означає, що ніхто не знає, яким буде курс завтра. Другий – що курсом певною мірою керують, але водночас він залишається гнучким.
На короткі проміжки часу – тиждень чи місяць – прогнозувати курс неможливо. Сьогодні може прийти великий продавець валюти і курс просідає, завтра – великий покупець і курс зростає. Тому короткострокові прогнози – це радше вгадування.
Натомість на горизонті пів року чи року вже працюють макроекономічні фактори: інфляція, політика Нацбанку, облікова ставка. Тому можна говорити про прогноз на кінець року.
Підхід "почекати, поки гривня зміцниться, а тоді купити валюту" – неправильний. Ніхто не знає, чи гривня зміцниться. Може навпаки – курс зросте. А може гривня посилиться настільки, що купівля долара взагалі не матиме сенсу.
Правильніше – диверсифікувати заощадження: частину тримати в гривні, частину – у валюті. Для когось це можуть бути долари, для когось – євро, або комбінований варіант. Усе залежить від цілей людини.
Наприклад, якщо людина планує купівлю автомобіля чи техніки, які прив’язані до імпортної валюти, логічно тримати більше валютних активів. Водночас нерухомість напряму до курсу долара не прив’язана – її вартість залежить насамперед від економічної ситуації та платоспроможності населення.
Також важливо не "стрибати" між валютами. Під час кожного обміну людина втрачає на спреді між купівлею та продажем. Крім того, статистично фізичні особи часто купують валюту на піку, а продають – на мінімумі.
Тому оптимальна стратегія – диверсифікація. Якщо тримати гривню, то не готівкою, а в інструментах, які приносять дохід: депозитах чи ОВДП. Те саме стосується валютних активів – це можуть бути валютні депозити чи цінні папери.
– В які дні місяця курс зазвичай найнижчий (наприклад, у період сплати податків бізнесом)?
– Немає такої закономірності. Саме це і є "конструктивна невизначеність". Нацбанк намагається зробити так, щоб ринок не мав очевидної сезонності й щоб спекулянти не могли легко заробляти на передбачуваних коливаннях.
Раніше сезонність існувала: наприкінці зими та на початку весни гривня традиційно зміцнювалася. Але цього року в той самий період долар навпаки зростав. Ті, хто ставив на старі закономірності, програли.
Тому шукати конкретні "вигідні" дні для купівлі валюти зараз не має сенсу.
– Наскільки сильно на курс тисне інфляція та зростання вартості пального? Чи закладено ці ризики у нинішній "цінник" в обмінниках, чи нам ще належить побачити їхні наслідки на стелах та в касах?
– На курс найбільше впливають три чинники.
Перший – війна. Зараз її вплив менший, тому що лінія фронту відносно стабілізувалася.
Другий – торговельний баланс. Україна імпортує значно більше, ніж експортує. Це мало б виснажувати золотовалютні резерви, адже країна витрачає валюту на імпорт.
Третій чинник – міжнародна фінансова допомога. Саме вона зараз перекриває дефіцит торговельного балансу. Допомога від ЄС, МВФ, Світового банку, Канади, Японії та інших партнерів дозволяє резервам навіть зростати.
Попри це гривня поступово девальвує через інфляцію. Якщо інфляція в США становить 3–4%, а в Україні – 8–10%, то курс гривні логічно щороку просідає приблизно на 5–7%.
Саме тому курс може зрости приблизно з 42–43 гривень до 44–45 гривень за долар до кінця року. Це вважається помірною девальвацією.
Нацбанк проводить політику інфляційного таргетування і намагається утримувати інфляцію на рівні близько 5% ±1%. Для цього він використовує облікову ставку та контрольовану девальвацію гривні.
Через це різкого стрибка долара наразі не очікується.
– Чи існують економічні передумови для того, щоб долар перевищив 45 гривень до кінця року?
– Теоретично Нацбанк може допустити й курс 45–50 гривень, якщо захоче "зламати" очікування спекулянтів. Це частина політики "керованої гнучкості".
Якщо говорити про фундаментальні економічні ризики, то головними факторами залишаються ситуація на фронті та міжнародна фінансова допомога.
Україна вже отримала погодження великого пакета допомоги від ЄС. Якщо країна виконуватиме умови партнерів, кошти надходитимуть і надалі. Якщо ж певні умови не будуть виконані, частина фінансування може затриматися, а це вплине на резерви та курс.
– З огляду на облікову ставку та податки, що сьогодні вигідніше: відкрити депозит у гривні під 13–15% чи просто купити готівковий долар? Де точка беззбитковості?
– Просто купити готівковий долар – найгірший варіант.
Депозит під 13–15% річних після сплати податків дає приблизно 10% чистої дохідності. За нинішнього курсу це означає, що долар мав би зрости приблизно до 48 гривень за рік, щоб проста купівля валюти була вигіднішою за депозит.
Ще вигіднішими зараз є гривневі ОВДП, адже вони дають 15–16% річних без оподаткування доходу.
Тому оптимальний варіант – ОВДП, другий – гривневий депозит, і лише потім – долар.
– Чому виникає ситуація, коли в банках курс падає, а в обмінниках росте? Хто з них є реальним індикатором настроїв на ринку?
– Курс на міжбанку значною мірою залежить від Нацбанку. Саме він є найбільшим гравцем на ринку і має достатньо резервів, щоб утримувати потрібний курс.
Готівковий ринок працює інакше – там курс визначається реальним попитом і пропозицією. Саме тому курс в обмінниках часто є більш "живим" індикатором настроїв ринку.
На готівковому ринку менше обмежень, тому курс там вважається більш ринковим. Водночас готівковий і безготівковий курси все одно пов’язані між собою, тому великий розрив між ними трапляється рідко.
У 2022 році через жорсткі валютні обмеження готівковий курс був значно вищим за офіційний. Зараз, коли обмежень менше, різниця між ними невелика.
Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.