Кредит МВФ під загрозою? Україна хоче змінити умови програми через ФОПів

Головне:

• Україна хоче змінити умови нової програми від МВФ, у фонді цим незадоволені.
• Сам документ поки не оприлюднено, МВФ чекає підтвердження від Зеленського, Ради та Кабміну.
• У владі не згодні з умовами МВФ і хочуть змінити вимоги щодо ПДВ для ФОПів.
• Без кредиту від МВФ може загальмуватись кредит від ЄС на 90 млрд євро.

Ситуація з підготовкою нової програми МВФ для України на 8,1 млрд доларів після нового року кардинально змінилася. Київ у середині січня несподівано для Фонду виявив бажання відкоригувати умови програми, які майже два місяці тому вже були схвалені обома сторонами.

Як повідомили РБК-Україна кілька джерел, це питання українська сторона порушила під час зустрічей з директором розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою наприкінці другої декади січня. Протягом декількох днів у Києві глава МВФ зустрілася з керівництвом Кабміну, Нацбанку і з президентом Володимиром Зеленським.

Виходячи із заяви, зробленої Георгієвою після зустрічі з президентом та іншими урядовцями, у МВФ не вітають ідею України. "Я хочу переконатися, що те, про що домовилися в листопаді, може бути реалізовано в тому вигляді, в якому було домовлено", - сказала вона.

Про що домовилися в листопаді

Меморандум про спільні дії між МВФ і Україною було погоджено ще 26 листопада за підсумками роботи місії Фонду в Україні. Сам документ, який фіксує суму кредиту, графік його виділення на 4 роки з боку МВФ і умови, які Україна зобов'язується виконувати для отримання грошей, поки не публічний. Він буде оприлюднений тільки після затвердження програми радою директорів МВФ.

Україна не підтвердила готовність виконувати умови МВФ за новою програмою (фото: kmu.gov.ua)

Україна поки що не підтвердила готовність виконувати все, про що домовилися. Лист про наміри, який доповнює меморандум і фактично підтверджує готовність України дотримуватися прописаного алгоритму дій, мають підписати глави уряду та НБУ, міністр фінансів і президент. Це обов'язкова умова для схвалення програми радою директорів Фонду.

За інформацією РБК-Україна, Юлія Свириденко, Сергій Марченко, Андрій Пишний і Володимир Зеленський поки що не поставили свої підписи під документом. Співрозмовники видання кажуть, що підписів немає в тому числі через те, що українська сторона сподівається на коригування умов програми. Зокрема, хоче домовитися про виключення однієї з пріоритетних умов - prior actions, що стосується введення ПДВ для ФОПів.

Умови з такої категорії можуть вноситися до меморандуму перед укладенням нової програми, або з'являтися під час її перегляду для отримання чергового траншу. Зазвичай це надзвичайно важливі та непопулярні реформи, які не дуже вітаються позичальником.

Терміни виконання prior actions не можуть переноситися, як може бути зі звичайними умовами - "структурними маяками". Вони мають бути виконані до затвердження нової програми або чергового траншу. В іншому разі рада директорів просто не ухвалює рішення і кредитування не починається або призупиняється.

Мабуть, найскладнішим prior actions було збереження фінансової стабільності у 2016 році, коли уряду довелося націоналізувати ПриватБанк. В Україні довго не наважувалися на такий крок і в результаті строки виділення чергового кредитного траншу відкладалися кілька разів упродовж понад року. До цього умовою, що загальмувала кредитування від МВФ, було підвищення тарифів на газ для населення.

У новій програмі, затвердження якої очікували ще в січні, теж є кілька prior actions. РБК-Україна вже писало, що це підготовка і внесення в Раду закону про введення ПДВ для ФОПів з річним доходом понад 1 млн гривень, ухвалення закону про оподаткування інтернет-платформ - так званий "податок на OLX", і посилок незалежно від їхньої вартості.

Умови щодо цифрових платформ і посилок йдуть в одному пакеті, де також передбачено норму про продовження 5%-го військового збору на післявоєнний період.

Чому умови не вдалося "відбити"

Переговори України з МВФ, за підсумками яких з'явилися ці самі умови, проходили в розпал корупційного скандалу в енергетиці за участю топ-чиновників - так званий "Міндічгейт".

За словами інформованого співрозмовника видання, у листопаді представники Фонду були налаштовані вкрай рішуче в питанні згаданих умов, оскільки вони спрямовані на збільшення дохідної частини держбюджету.

Розуміючи хитку позицію на тлі корупційного скандалу, українська влада не стала сильно опиратися цим вимогам кредитора. І навіть спочатку дійсно вважала їх цілком здійсненними.

"За великим рахунком, це не складні вимоги. У фонду були й інші умови, зокрема щодо антикорупції, але в листопаді їх вдалося "збити". І в моменті здавалося, що зі своєю домашньою роботою уряд і Рада впораються - ніхто не оцінював закон про ПДВ для ФОПів як токсичний", - розповідає співрозмовник видання.

Переговори глави МВФ Крісталіни Георгієвої з президентом України Володимиром Зеленським (фото: president.gov.ua)

Однак можливість введення ПДВ викликала негативний резонанс у громадськості. "Влада недооцінила токсичність питання. Більшість лідерів громадської думки - це ФОПи з доходами понад 1 млн гривень на рік", - зазначив у коментарі РБК-Україна директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський.

ФОПів, дохід яких перевищує 1 млн гривень - близько 660 тисяч. Природно, вони не в захваті від додаткового податку, навіть якщо його впровадження заплановано не раніше другого кварталу 2027 року. І, звісно ж, влада не хоче викликати негативну реакцію малого бізнесу і нарватися на ризик втрати рейтингів.

Але є ще дві непопулярні умови - податки на посилки і цифрові платформи. За словами джерела з числа чиновників, до теперішнього часу проблема більше саме в них, а не в ПДВ для ФОПів.

Річ у тім, що закон щодо платформ і посилок має бути остаточно ухвалений найближчим часом. Що ж стосується ПДВ, то до затвердження програми потрібно лише підготувати законопроєкт і внести його в Раду.

Тоді як джерела видання серед депутатів "Слуги народу" кажуть, що з питання посилок та інтернет-платформ голоси можна буде знайти, а ось якраз із ПДВ для ФОПів виникнуть проблеми. "Посилки і платформи - куди не йшло (можна буде прийняти - ред.). А ось щодо ФОПів - ніяк", - сказав співрозмовник.

Інший представник цієї ж фракції впевнений, що з ухваленням законопроєкту про посилки проблем не буде. "Це питання підтримують асоціації та бізнес, усі, крім однієї з великих поштових компаній", - пояснив він.

Більше побоювань, за його словами, викликає законопроєкт про ПДВ. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко навіть не хоче вносити його в Раду через непопулярність такої ініціативи, про що РБК-Україна сказали кілька джерел.

Юлія Свириденко не хоче вносити в раду законопроект про ПДВ для ФОПів (фото: facebook.com sergey.marchenko)

"Уряд зараз обережний, прем'єр не хоче вносити законопроєкт у Раду з умовами, узгодженими з МВФ - 1 млн доходу і набуття чинності з квітня 2027 року", - сказав співрозмовник. У прес-службі Свириденка РБК-Україна не прокоментували перспективу внесення документа в Раду.

Оптимальним варіантом для влади України було б виключення умови про ПДВ з переліку prior actions, оскільки в умовах війни, вважають у Києві, додатковий тиск на малий бізнес ще більше ускладнить їхню роботу.

Але МВФ на 5-й рік війни та після останніх корупційних скандалів знизив лояльність і частіше проявляє жорсткість. Про це виданню сказали кілька джерел, які брали участь у спілкуванні з експертами Фонду.

Тож зараз вкрай малоймовірно, що МВФ піде назустріч і погодиться змінити prior actions. До того ж, за попередніми розрахунками, ПДВ з ФОПів повинно буде принести в бюджет 2027 року близько 40 млрд гривень, а це досить значна сума.

"Якщо ми зараз попросимо Фонд щось прибрати з попередніх умов, вони, скоріш за все, щось додадуть до меморандуму, а не приберуть, там не сприймають такого підходу", - не без іронії зазначає одне з джерел у владі.

Чи можна змінити умову про ПДВ

Єдине, що можна зробити зараз - переглянути параметри умови про ПДВ. Тобто розмір стелі доходів і терміни початку стягнення податку. Поки що це 1 млн гривень і 2027 рік. Ці деталі не входять до prior actions - він визначає лише принципове внесення законопроєкту.

У МВФ такий варіант допускають. "Ми повинні рухатися вперед, і питання не в тому, чи потрібно це робити (вводити ПДВ для ФОП - ред.). Питання в тому, як це зробити, як заручитися підтримкою парламенту", - заявила Георгієва в коментарі Reuters.

На думку Гліба Вишлінського, поріг для введення ПДВ для ФОП занадто низький. Його слід встановити на рівні 2-3 млн гривень. "Поріг має бути не нижчим за мінімальні доходи мікробізнесу першої групи, щоб не підривати саму логіку спрощеної системи", - зазначив він.

Поріг у 2-3 млн також буде оптимальним у плані зниження ризиків дроблення ФОПів для ухилення від сплати ПДВ. "З таким доходом досить накладно і складно буде дробити бізнес. Ну а якщо поріг зробити вищим, наприклад, 4 млн, то ризики дроблення збільшаться", - зазначив директор ЦЕС.

Але як саме змінити умови, поки з МВФ навіть не обговорювали, сказав РБК-Україна один з учасників переговорного процесу. За його інформацією, в уряді мали намір предметно підняти це питання на зустрічі з Крісталіною Георгієвою. Але за фактом ні зміни умов для ФОПів, ні перегляд інших prior actions практично не обговорювалися.

"Мета візиту (глави МВФ - ред.) залишилася для багатьох загадкою, предметної дискусії не вийшло, ні ми, ні фонд не змогли донести свої позиції. Момент було втрачено", - оцінив візит один з учасників переговорів.

Усе зовнішнє фінансування може загальмуватися

Варіантів вирішення питання - два. Якщо Україна не зможе достатньо аргументувати необхідність коригування умови кредиту, то доведеться поступитися і погодитися з тим, що є. Тоді за умови, що інші prior actions буде виконано, програму МВФ буде схвалено, щоправда, вже в лютому, якщо не в березні. Усе залежатиме від того, як довго Україна наполягатиме на своїй позиції.

Але в цьому разі навесні доведеться все-таки переконати депутатів проголосувати за законопроект про ПДВ для ФОПів. А це на сьогоднішній день виглядає як завдання із зірочкою, з огляду на те, що депутати почали уважніше реагувати на громадську думку і після голосування про ліквідацію НАБУ і САП вже не підтримують "в єдиному пориві" ініціативи уряду і президента.

Депутати не підтримують "в єдиному пориві" ініціативи уряду і президента (фото: rada.gov.ua)

Якщо голосування не буде, то програма з МВФ знову загальмується вже під час першого її перегляду. Другий транш буде під питанням, оскільки велика ймовірність, що ухвалення закону стане новою попередньою умовою для фінансування.

Якщо компроміс знайдуть і умови будуть відкориговані, то це: а) займе додатково час для узгодження нових деталей законопроєкту, б) формальне коригування програми.

У цьому випадку, рішення щодо схвалення програми радою директорів МВФ теж затягнеться.

Кредит ЄС теж потрапляє під загрозу

Відсутність кредиту від МВФ у лютому загальмує і кредит на 90 млрд євро від ЄС. Він прив'язаний до програми МВФ. В уряді очікують частину цих коштів уже у квітні. Інакше через касові розриви виникнуть великі проблеми з покриттям бюджетної діри.

Цього року від ЄС Україна хоче отримати 45 млрд євро. 30 млрд із них передбачається витратити на військові потреби, зокрема й на виплати військовим. Ще 15 млрд - на інші бюджетні статті.

Більшість співрозмовників видання з-поміж чиновників і депутатів схиляються до того, що Україні доведеться послабити натиск у спілкуванні з МВФ і стати більш поступливою. Депутатам теж варто переглянути свою позицію, щоб не стати винними у відсутності грошей.

"Якщо Рада продовжить бойкот "МВФівських" законів, на нас можуть чекати великі проблеми, тим паче, що дві третини кредиту ЄС заплановано для потреб Сил оборони", - сказав один із чиновників.

Ще один співрозмовник зазначив, що якщо депутати вигадають, де взяти понад 100 млрд доларів (сума кредиту ЄС і МВФ), то можуть сміливо голосувати проти законопроєктів, які є умовами кредиту МВФ.

Це може бути цікаво

– Чому Україна ще не отримала нову програму МВФ?
– Україна має виконати низку попередніх умов, перш ніж Рада директорів МВФ схвалить програму на 8,1 млрд доларів.

– Які умови МВФ викликають найбільший опір в Україні?
– Найбільш токсичною виявилася вимога підготувати закон про введення ПДВ для ФОПів з доходом понад 1 млн гривень, а також податки на посилки і цифрові платформи.

– Чи готовий МВФ пом'якшити свої вимоги?
– Фонд не налаштований виключати умови з переліку prior actions, але допускає обговорення параметрів ПДВ - порогу доходів і термінів його введення. Інші умови мають бути виконані в повному обсязі.

– Що буде, якщо Кабмін не внесе в Раду проєкт закону про ПДВ для ФОПів?
– Програма МВФ може зупинитися вже на першому перегляді, а отримання наступного траншу опиниться під загрозою.

– Як зрив програми МВФ вплине на фінансування від ЄС?
– Без кредиту МВФ автоматично блокується кредит ЄС на 90 млрд євро, що створить серйозні ризики для фінансування бюджету та армії.

– Який сценарій зараз вважається найбільш вірогідним?
– Більшість джерел РБК-Україна вважають, що Україні доведеться поступитися. МВФ, інакше країна ризикує втратити понад 100 млрд доларів зовнішнього фінансування.