Конституція України в часи війни: чи відповідає вона всім викликам сьогодення

Наскільки "сучасна" Конституція України

Експерт із конституційного права Богдан Бондаренко у коментарі РБК-Україна розповів, що не зважаючи на те, що нашій Конституції - вже 30 років, "вона залишається однією з найсучасніших".

"Її писали у великих муках. На відміну від інших пострадянських держав, які створили свої конституції за рік-два, ми працювали над нашою п'ять років", - нагадав спеціаліст.

Він додав, що "ми змогли врахувати досвід сусідів".

"Крім того, у нас уже були Європейська конвенція з прав людини та міжнародні пакти - ми мали ґрунтовну базу для Конституції", - пояснив Бондаренко.

Чи відповідає Конституція викликам воєнного часу

В умовах правового режиму воєнного стану вносити зміни в Основний закон Конституція забороняє. Не зважаючи на всі наявні нові виклики.

"І це - правильно", - констатував у коментарі РБК-Україна один із авторів Конституції Роман Безсмертний.

Він нагадав, що "під час війни концентруються повноваження, політична система в певних моментах не діє".

"А це означає, що є потенційна загроза узурпації влади і диктатури. Тому в нас не допускається внесення змін під час війни", - пояснив експерт.

Конституція, за його словами, виписує всі необхідні рамки про режим воєнного стану. При цьому певні зміни у законодавстві, внесені після початку повномасштабної війни у 2014 році, є недоцільними.

Так, за словами Безсмертного, "абсолютно помилковим було введення військово-цивільних адміністрацій".

"На територіях воєнних дій не працювали органи місцевого самоврядування, і щоб не виникало проблем у вирішенні бюджетних питань, почали вводити ВЦ адміністрації. Скоріш за все, це зробили, виходячи з тактичних міркувань. Однак ніякої необхідності у цьому не було", - вважає фахівець.

Більш доречним, на його думку, стало б запровадження військової комендатури.

"При режимі воєнного стану на території, де ведуться бої, мають вводитися підпорядкування військовій комендатурі. Все має бути в руках військових", - зауважив один із авторів Конституції.

Тим часом на інших територіях - "має діяти звичайне законодавство, в правових умовах режиму воєнного стану".

Бондаренко також погодився з тим, що чинна Конституція не зовсім відповідає усім викликам воєнного часу.

Він пояснив, що "Конституцію України не писали під війну" (як і будь-яку іншу, якщо вона не є тимчасовою).

"Це - суспільний договір, що визначає правила життя суспільства в цілому. Жодна країна під час ухвалення Конституції не розраховує на те, що їй доведеться жити у стані постійної війни", - наголосив експерт із конституційного права.

Як приклад він навів Ізраїль, який не має кодифікованої конституції - лише близько 11 документів для конституційного регулювання.

Попри те, що їх ухвалили ще 70 років тому і увесь цей час країна живе у війні, в Ізраїлі досі не можуть дійти до суспільно-політичної згоди, щоб закріпити "єдину Конституцію".

"Тому написати таку Конституцію, яка ідеально відповідатиме вимогам воєнного часу, неможливо. І приклад Ізраїлю це доводить. Люди не можуть все передбачити, обставини дуже швидко змінюються", - повідомив Бондаренко.

Водночас експерти нагадали, що автори Конституції України все ж таки розробили механізми дії держави в умовах воєнного та надзвичайного станів.

"У редакції Конституції 1996 року передбачили екстраординарні правові режими, такі як воєнний і надзвичайний стан. Але у 1996-му не було очікувань, що буде довготривала війна", - розповів Бондаренко.

На це, за його словами, вказує зокрема строк повноважень президента.

"У нас не можна проводити вибори в умовах воєнного стану. І це правильно. Однак Конституція не передбачила, що робити, якщо війна триватиме 5 чи 20 років", - зауважив спеціаліст.

Він визнав, що зараз українцям доводиться самостійно - "з урахуванням здорового глузду та багатьох обставин" - ухвалювати рішення, по яких Конституція не дає чіткої відповіді.

"Ще одне вразливе місце - що робити, якщо держава втратить президента під час війни", - повідомив експерт із конституційного права.

Він нагадав, що "Конституція передбачає, що повноваження глави держави тимчасово виконує голова Верховної Ради, проте в дуже обмеженому обсязі".

"Ця норма розроблялася для мирного часу, щоб унеможливити узурпацію влади, поки країна готується до виборів. Але такий формат не пристосований до реалій воєнного стану", - підсумував Бондаренко.